Мистецтво

Представлення художніх творів є характерною рисою форуму YES, який протягом 17-ти років робить мистецтво одним з центральних елементів дискусій про політику. Активна підтримка з боку провідних світових митців свідчить про загальне переконання, що мистецтво – це агент змін, що підштовхує до дискусії та впливає на її перебіг.

Демієн Хьорст

Прекрасні Зевс Майя Фрея, 2007 рік

Для своєї масштабної картини «Прекрасні Зевс Майя Фрейя» Демієн Хьорст використовує власний метод живопису – спінарт. Із кольорових завихрень фарби, майже імпульсивно нанесених рукою митця, ніби виринають чотири черепи. Обертання нагадує Rota Fortunae, або Колесо Фортуни та натякає на примхливість природи та непередбачуваність сил природи. Робота є монументальним memento mori, нагадуючи про смертність і крихкість людського життя в сучасному світі.

Марк Квінн

Чекаючи на Ґодо, 2006 рік

Скульптура «Чекаючи на Ґодо» Марка Квінна являє собою скелет заввишки з дорослу людину, що стоїть на колінах, схилившись у молитві. Фігура символізує memento mori в умовах глобальних змін, коли тіло стає вразливим, а життя на Землі слід розглядати з точки зору природних катаклізмів, кліматичних змін та ймовірності ​масового вимирання. Назва відсилає до класичної театральної п’єси Семюеля Беккета «Чекаючи на Ґодо» – алегорію на часто сліпу й бездумну віру людини в чудеса, – і таврує бездіяльність як зло, що породжує чимало проблем, з якими ми маємо справу сьогодні.

Азіз Хазара

Дугове відлуння, 2019 рік

Звертаючись до історії рідної країни – Афганістану, – Азіз Хазара віддає шану драматичній і запеклій боротьбі, яку вели цілі покоління в охопленому нескінченною війною Афганістані. У багатоканальній відеоінсталяції «Дугове відлуння» п’ятеро дітей піднімаються проти вітру на високу скелю, намагаючись дмухати в яскраві пластикові ріжки. Їхній майже марний акт опору символізує роки репресій і страждань, підкреслюючи вразливість і постійне відчуття небезпеки, у якому живуть цілі громади. Усе відбувається на тлі гірських пейзажів Кабула – місця, де розігрувалася їхня трагедія. Звуки ріжків змішуються із шумом вітру та безпілотників неподалік.

Олег Тістол

Південне узбережжя Криму, 2007 рік

У серії «Південне узбережжя Криму» Олег Тістол досліджує тему національних стереотипів. Зображуючи пальми на набережній Ялти, він пропонує вважати цей звичний символ райського відпочинку національним деревом України. Українська пальма, у першу чергу, нагадує про Крим, який колись асоціювався з прекрасними краєвидами, безтурботністю та канікулами. З точки зору сьогодення, ці ідилічні картини є болісним нагадуванням про втрату, але вони також несуть у собі надію повернутися на окуповані території та знову зробити їх частиною України.

Демієн Хьорст

Історія болю, 1999 рік

В інсталяції «Історія болю» надувний м’яч парить над платформою, уставленою гострими ножами. Найменше втручання чи затримка в подачі повітря призведе до миттєвих непоправних наслідків. Завдяки візуально чіткому й мінімалістичному образу, у своїй знаковій роботі Демієн Хьорст демонструє надзвичайну вразливість світу, тонку межу між життям і смертю та напругу між страхом і вірою. Нестерпна близькість і неминучість загибелі стає постійним нагадуванням про швидкоплинність життя та його невимовну крихкість.

Харланд Міллер

У мене завжди були здібності знаходити речі, 2008 рік

В інсталяції Харланда Міллера «У мене завжди були здібності знаходити речі» сім постатей завмерли в різних позах за синьо-білою стрічкою, що огороджує територію, де сталася якась таємнича подія. На стрічці є напис «Серце виказало», що відсилає до назви оповідання Едгара По, у якому ідеальний злочин перетворюється на повну катастрофу. Під час всесвітньої пандемії манекени, вбрані в захисні костюми з респіраторами та рукавички, стають жахаючим образом, що викликає смуток у серці кожної людини. Цей образ більше не асоціюється виключно з медичними працівниками чи криміналістами, а викликає страх, що, можливо, сталася набагато гірша катастрофа. У той самий час ці постаті можуть уособлювати антиутопічне майбутнє, у якому звичайним людям доведеться захищати себе від пандемії чи екологічних катастроф.