Верховенство права є важливою передумовою для щасливого життя людини та суспільства загалом, вважає Президент Естонії Керсті Кальюлайд. Таку думку вона висловила, виступаючи на 16-тій Щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії «Щастя зараз. Нові підходи для світу в кризі», організованої Фондом Віктора Пінчука.
«Для мене верховенство права – це потужна причина почуватися щасливою. Бо що дає нам верховенство права? Передбачуваність! Якщо всі дотримуються законів, то ніхто – ні уряд, ніхто інший не може прийти до мене та забрати те, що я чесно заробила. Включно з моєю особистою позицією, іміджем та репутацією. Якщо я законослухняна громадянка – це гарантує мені спокій, я знаю, що захищена», - сказала вона.
В свою чергу прем’єр-міністр Естонії (2003-2005) Юган Партс зазначив, що верховенство закону вимагає п’ять передумов.
«Перше – хтось має взяти на себе зобов’язання щодо встановлення верховенства права. Ці зобов’язання розділені між політичними, культурними та економічними елітами. Звичайно, недостатньо, щоб політичний істеблішмент просто задекларував верховенство права – порядок денний має бути справжнім та втілюватися не як емоція, а як тривалі зусилля. Друге – дуже важливо, який алгоритм обирає нове керівництво країни після революції, або розпаду колишньої імперії. Це перерозподіл статків, чи їх створення? Мені здається, що країни, які обрали перший алгоритм – напевно зазнають поразки», - сказав він.
Юган Партс додав, що не менш важливими передумовами є становлення дієвої судової та правоохоронної системи, високі вимоги до прозорості, постійна увага з боку громадськості та міжнародних партнерів.
«Ми всі боїмося покарання, але, все ж, ми – люди, які іноді порушують правила. Тому потрібні правоохоронні та судові органи. Можливо, це, навіть, найважливіше (…) Наступне – це прозорість. Мають бути радикальні умови, крайня прозорість – все робити якомога більш публічно. Громадський контроль допоможе забезпечити верховенство права краще, за будь-яке бюрократичне регулювання. І останнє – зовнішній тиск. Тут можна подивитися на стосунки Євросоюзу з Україною та країнами сусідства (…) Нульова терпимість: відсутність поступок – відсутність грошей, такою має бути політика», - підсумував він.
←Повернутися до списку