24 лютого Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія ( YES)  провели Спеціальну зустріч YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

Під час заключної панельної дискусії Блаженніший Митрополит Епіфаній, Предстоятель Православної Церкви України, та Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995–2005), Голова Наглядової ради YES, поговорили про четверті роковини повномасштабної війни та шлях України до миру.

Александр Кваснєвський подякував усім шановним гостям за участь у Спеціальній зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну та звернувся до присутніх зі словами:

«Повномасштабна війна триває вже чотири роки, однак цей конфлікт залишиться з нами на покоління через концепцію путіна про “велику росію”, яка не може існувати без усієї України».

«Я пам’ятаю, як Президент Трамп казав, що вирішить це питання за один день, один тиждень, один місяць, і так далі. Минув вже рік, і, сподіваюся, ми наближаємося до першого прориву в цій війні — до припинення вогню. Припинення вогню — це не мир, але це початок. Це дає надію».

«Ми маємо серйозно подивитися на те, які гарантії безпеки будуть дієвими. Ми дуже добре пам’ятаємо підписаний усіма провідними державами світу  Будапештський меморандум, який виявився неспроможним гарантувати безпеку. Важливо поставити запитання: які гарантії ми можемо мати для підтримки України — її народу, її армії. Нашою метою має бути мир. У нас залишається багато питань, і впродовж найближчих тижнів і місяців ми побачимо, як розвиватимуться події».

Александр Кваснєвський завершив свій виступ двома тезами:

«По-перше, ми маємо відчинити двері для України як повноправного члена Європейського Союзу. Потрібно позбутися стереотипів та, наскільки це можливо, усунути бар’єри. Українці борються за нашу свободу — вони заслуговують на це».

«По-друге, йдеться про внутрішню демократичну роботу, яку ще необхідно провести в Україні. Повернення до нормального життя після воєнного стану не буде легким, але ви повинні наполегливо працювати над розвитком демократії — над свободою преси, над спільними цінностями. Україна може розраховувати на нас, на наш досвід і поради, але це ваше домашнє завдання».

«Ми можемо працювати спільно. Наступного року, коли ми знову зберемося тут 24 лютого, атмосфера буде значно оптимістичнішою та сповненою надії. Ми говоритимемо про нову еру суверенної незалежної України, як члена нашої демократичної родини. Тож давайте разом зробимо все можливе, щоб цього досягти», — підсумував він.

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Митрополит Епіфаній вважає, що релігійно-ідеологічний чинник є важливим складником війни:

«Ця війна, як ми бачимо, має дуже багато різних складових. І одна з них — це релігійна, духовна складова, яку ворог-агресор використовує у своїх цілях проти нас, українців. Ми це розуміємо і бачимо, бо навіть у цих пунктах мирної угоди, у 13-му пункті, прописано про те, що агресор хоче зберегти в Україні існування своєї російської православної церкви. І виникає запитання: навіщо зберегти йому тут присутність своєї церкви? Значить, це є важливим для них, бо ця ідеологія "руского міра", яка проповідувалася тут понад 30 років, ми бачимо, які негативні принесла плоди», — наголосив Митрополит Епіфаній.

Він переконаний, що духовну безпеку України можна забезпечити через об’єднання всіх православних у єдиній помісній Церкві.

«І тому ми також ведемо і цей духовний, релігійний фронт, який стосується духовної безпеки нашої української держави. Адже ми хочемо, щоб всі православні були об’єднані в єдиній помісній Українській Православній Церкві», — зауважив Митрополит Епіфаній

Він також вважає, що сила духу таєдність здатні зірвати навіть найагресивніші плани ворога, тому лише зберігаючи згуртованість, можна впевнено рухатися до повної перемоги. 

«Ворог намагався нас захопити за декілька днів, але ми боремося, і сила духу, як ми бачимо, перемагає. Тому і надалі ми повинні в єдності разом торувати цей шлях до повної великої української перемоги», — наголосив Блаженніший Митрополит Епіфаній.

«Ми сильні, якщо ми єдині. На нашому боці правда, а правда завжди перемагає. І ми повинні мати тверду непохитну віру в це, а віра завжди нас буде вести вперед», — підсумував він.

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Чи варто Україні розраховувати лише на себе?» під час Спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

Дискусія об’єднала українських військових командирів, які говорили про автономну спроможність України до оборони, розвиток безпілотних систем і стійкість на полі бою.

Серед учасників дискусії: Юрій Філатов, начальник підрозділу безпілотних систем 3-го армійського корпусу Збройних Сил України; Олександр Фальштинський, начальник медичної служби 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України; Дарія Борисенко, командирка екіпажу ударних БПЛА загону спеціального призначення безпілотних систем «Тайфун», 22-га окрема бригада Національної гвардії України; Денис Нохрін, командир 21-ї окремої бригади Національної гвардії України.

Модераторка: Христя Фріланд, віцепрем'єрка Канади (2019–2024), радниця Президента України з питань економічного розвитку.

Перед початком дискусії модераторка Христя Фріланд, попросила Віктора Пінчука розповісти історію про те, як Боно, музикант, вокаліст рок-гурту U2, продовжує підтримувати Україну. Спершу він зачитав електронного листа, якого Боно надіслав Президенту України Володимиру Зеленському на початку повномасштабного російського вторгнення:

«Президенте Зеленський, всі спостерігають. Український народ демонструє решті світу, як виглядає свобода, що означає відчувати свободу і, найголовніше, як свобода проявляється. Тиран, що знаходиться по сусідству не переможе. Хай Господь благословить ваші поетичні душі. Молимось за вас. Боно».

Після прочитання листа та слів подяки Боно за його поїздку до України з концертом у травні 2022 року Віктор Пінчук представив кліп , що розповідає про особливі будні Аліни та її побратимів із корпусу «Хартія». Стрічка, що вийшла до четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну, була натхненна новим синглом гурту U2 «Yours Eternally» (за участі Еда Ширана та українського співака Тараса Тополі).

Христя Фріланд нагадала аудиторії відомі рядки Тараса Шевченка: «…Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте…», — та запросила виступити тих, хто буквально став на захист країни.

Вона зазначила: «Мене дуже надихають військові, яких ми сьогодні почуємо. Я попросила їх трохи розповісти про себе, щоб ми могли краще їх пізнати. А також попросила підказати нам, що саме ми маємо робити і що потрібно Україні, щоб перемогти у цій війні».

Олександр Фальштинський сказав: «Це надзвичайно складне й комплексне завдання для всіх нас — як для українців, так і для наших партнерів. Найважливіше — бути об’єднаними. Нам потрібно об’єднати всі наші можливості, всю нашу силу, щоб знищити ворога. На мій погляд, демократичні держави та цивілізовані країни здатні перемогти, якщо об’єднаються».

«А згодом нам потрібно створити таку сильну армію, щоб росіяни боялися навіть подумати про те, щоб знову напасти».

Юрій Філатов зазначив:

«Я можу гарантувати, що українці будуть воювати. Своєю боротьбою ми виграємо для Європи час, щоб вона могла об’єднатися. І цей виграний час я прошу вас використати мудро, щоб разом створити спільну силу для боротьби за свободу — за вашу і нашу свободу».

«Ми розраховуємо на вашу підтримку. Ми не думаємо і не відчуваємо, що залишилися в цій боротьбі наодинці. Безумовно, ми будемо воювати, але ми також розраховуємо на вас».

Дарія Борисенко зауважила: «Ворог надто великий, надто сильний для того, щоб ми своїми силами могли з ним впоратися. Тому я знову і знову закликаю: допоможіть нам бути сильними, допоможіть нам не пустити росіян у ваші домівки, у ваші міста, там, де зараз тихо й спокійно. Тому що в нас теж так було. Ми теж не вірили, що це буде ось так страшно й масштабно. Але біда прийшла. Тому тільки завдяки підтримці, тільки завдяки внутрішній силі — а ми кожен на своєму місці робимо максимум із того, що ми можемо зробити». 

«У росіян така тактика: вони шукають слабкі місця по всій лінії фронту. Вони пробують, де вдасться пробитися і потім додають сили і здійснюють наступ. Так працює по всій лінії фронту. Постійно, точково, вони пробивають межі Європи. Залітають “шахеди” у країни Європейського Союзу, літак військовий залетів, десь проплив корабель. Якщо їм не давати відсіч в цих точкових атаках, чекайте, коли вони стануть масовими», — додала Дарія Борисенко.

Вона переконана, що лише спільними зусиллями України та Європи й об’єднанням технологічних можливостей можна зупинити агресора та змусити його відчути наслідки війни. 

«У вас є технології, яких немає в нас. У вас є час їх розвивати, а в нас його немає вже. Тому тільки разом ми зможемо стримати і відбити ворога, перенести війну на його територію. Тому що тільки коли йому стане боляче не в нас, не тут... тому що ті, хто в нас, вмирають, гинуть... вони для них — цифри. У них немає цінності людського життя, яка є у нас. Тільки коли їм стане боляче у себе вдома, вони зрозуміють що це таке і почнуть зупинятися. Давайте зробимо це разом», —  підсумувала вона.

Денис Нохрін впевнений, що потрібно перевершувати власні межі, постійно вдосконалюватися й випереджати противника, який швидко навчається, зберігаючи ініціативу за собою.

«Ми маємо робити більше, ніж максимум, якщо хочемо перемогти. Більше, ніж просто написано там в наших функціональних обов'язках, більше, ніж ми звикли нищити ворога до цього різними методами, більше, ніж ми навіть можемо. Ворог дійсно величезний, він важкий, він швидко вчиться. Саме вчиться. Тому що в основному всі новітні або якісь хитріші моменти на фронті вигадуємо ми».

«Саме чотири роки повномасштабного вторгнення довели, що Україна сильна, Україна — технологічна країна. Україна, не маючи в певні роки достатньої кількості боєприпасів і зброї, змогла перегрупуватися, змогла розвинути активно, сильно, потужно безпілотну складову, чим завдала ворогу великих втрат. Ви бачите, зараз війна повністю перевернулася, змінила свій хід, змінила напрям, і повірте, вона змінюватиметься й надалі. Тому що саме в час війни дуже потужно розвиваються технології», — вважає він.

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Інновації та прагматизм по-українськи: Чому це необхідно Європі?» під час спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

Дискусія була присвячена ролі української армії, оборонної промисловості та технологічних інновацій у зміцненні безпеки Європи. До обговорення долучились представники українського ОПК, урядів Німеччини та Фінляндії, а також міжнародного оборонного бізнесу. 

Учасники дискусії: Олександр Камишін, Радник зі стратегічних питань, АТ «Укроборонпром»; Йоахім Кашке, начальник центрального управлінського штабу та керівник спеціального штабу з питань України, Федеральне міністерство оборони Німеччини; Свен Крук, співголова правління Quantum Systems; Санна Марін, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023), членкиня Наглядової ради YES. Модератор: Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006–2014); Прем’єр-міністр Швеції (1991–1994); співголова ECFR; член Наглядової ради YES.

Олександр Камишін поділився своїми думками щодо трансформації оборонної промисловості України: «У 2022 році ми виготовили лише 2000 дронів для всієї країни. Сьогодні одна компанія виробляє 5000 дронів на день, а в оборонній промисловості України задіяно близько 1000 компаній. Нам знадобився деякий час, щоб досягнути цього».

«Понад 90% російських цілей в повітрі зараз уражають дрони. На землі тільки за останній місяць ми здійснили 70 000 місій за допомогою наземних роботизованих комплексів. Йдеться про логістику, медичну евакуацію, бойове інженерне забезпечення, мінування та розмінування. На мій погляд, роботизовані наземні комплекси - це інновація, яка матиме найбільший потенціал, так само як морські дрони, які вже трансформували війну в морі», — додав він.

Він також поділився деякими деталями нещодавно розпочатої оборонної співпраці між Україною та Німеччиною: «Німеччина тепер фінансуватиме 10 000 безпілотників, вироблених у Німеччині, і відправить їх на передову. Так ми робимо наших людей сильнішими». 

Свен Крук поділився своїм досвідом у сфері розвитку оборонних технологій у Німеччині: «Німеччина зараз витрачає 1–2 млрд євро, і ця сума зростає, особливо на безпілотні системи. За останні вісім місяців, я б сказав, ми витратили 400–500 млрд євро на інші системи, такі як танки та інше застаріле обладнання».

«Завжди потрібен ідеальний симбіоз апаратного забезпечення, програмного забезпечення та штучного інтелекту. У 2026 році ми ще маємо пройти шлях до фізичного впровадження цих елементів і систем для отримання даних та реалізації штучного інтелекту», — сказав він.

Йоахім Кашке порушив питання браку промислових потужностей в Європі для забезпечення належної підтримки України: «Наразі справжня проблема полягає не в грошах і не в бажанні. Справжня проблема — це промислові потужності. Нам потрібно наростити ці потужності, щоб мати стабільні можливості для підтримки України».

«Україна потребує нас, так, для підтримки, але ми також потребуємо України, щоб вчитися у неї», - додав він.

Карл Більдт високо оцінив успіхи України в галузі оборонних інновацій: «Чотири роки тому, коли розпочалася ця фаза війни, Європа зосередилася на наданні допомоги Україні шляхом постачання застарілих систем - обладнання, виробленого для ведення холодної війни, що зберігалося на наших складах. Цю фазу здебільшого завершено. Сьогодні акцент змістився на інновації: підтримку власної оборонної промисловості України, яка вже забезпечує близько 65% власних потреб — і ця частка буде зростати. Зараз завдання полягає в тому, щоб посилити інноваційний потенціал України не тільки заради її власної оборони, але й для оборони Європи сьогодні і завтра».

Санна Марін поділилася своїм поглядом на роль НАТО на тлі загрози з боку росії: «Ми повинні пояснити людям, чому для кожної європейської країни, яка є членом НАТО, надзвичайно важливо інвестувати в свої оборонні можливості. І ми повинні розуміти російський менталітет — йдеться не тільки про Україну, а й про відновлення великої російської імперії. Загроза не зупиняється на одному кордоні, вона стосується всіх нас».

«Якщо подивитися на останні новини сьогодні – навчання НАТО в Естонії — і врахувати збитки, які кілька українських дронів можуть завдати батальйонам НАТО, то руйнування будуть величезними. Не менш значним є розрив між можливостями НАТО і можливостями України», — сказала вона.

Санна Марін також висловила сподівання, що Україна в майбутньому стане членом НАТО: «Я хотіла б бачити Україну частиною Європейського Союзу, а також частиною НАТО. Але не через Україну, не тому, що Україна потребує нас. А тому, що нам потрібна Україна. Ми не готові, не готові технологічно, ми не готові вести цю сучасну війну. І якщо ми не навчимося дуже швидко, ми будемо вкрай вразливими».

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Виживання: Межа підтримки» під час Спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

Учасники дискусії обговорили, наскільки стабільною є військова та фінансова підтримка України з боку партнерів, з огляду на внутрішньополітичні процеси у США та Європі. 

Серед учасників дискусії: Радослав Сікорський, Віцепрем'єр-міністр і міністр закордонних справ Республіки Польща; Курт Волкер, почесний науковий співробітник Центру аналізу європейської політики; Ден Йоргенсен, Комісар з питань енергетики та житлового господарства, Європейська комісія; Христя Фріланд, Віцепрем'єрка Канади (2019–2024), радниця Президента України з питань економічного розвитку; Вікторія Чміліте-Нільсен, Віце-спікерка Сейму Литовської Республіки. Модератор – Гідеон Рахман, колумніст, Financial Times.  

Відкриваючи панельну дискусію, Гідеон Рахман, поставив запитання: чи може Україна розраховувати лише на виживання? Чи можна вважати виживання перемогою?

Першим відповів Курт Волкер,  зазначивши:

«Є лише один можливий результат. Україна виживає як суверенна, незалежна європейська демократична країна. Процвітаюча держава з гарантіями безпеки. Іншого результату бути не може. Україна не буде переможена. росія не здобуде перемоги . Ідеться не просто про виживання, а про те, щоб Україна розвивалася та процвітала в довгостроковій перспективі. Єдине питання — це час. Скільки ще ми дозволимо цьому тривати? Чи можемо ми пришвидшити цей процес, щоб Україна змогла реалізувати свій потенціал, а амбіції росії були стримані?».

«Ми можемо вплинути на хід подій, якщо посилимо тиск на путіна прямо зараз, але ми цього не робимо. Трамп зробив чимало кроків, але ключовий елемент — змусити росію зупинитися — відсутній. А для цього потрібен серйозний тиск — фінансовий і військовий».

«Помилка президента Трампа полягає в тому, що він дослухається до путіна. путін заявляє, що прагне миру, що хоче завершити війну, що після її закінчення можна укласти угоду з росією на мільярди доларів. Саме тому ми спостерігаємо, як війна затягується,   переговори ведуть у глухий кут, адже путін не сприймає їх серйозно. А українці змушені грати в цю гру, щоб на них не поклали відповідальність, водночас розуміючи, що справжнього миру наразі не буде».

«Ми повинні і далі наполягати, щоб президент Трамп усвідомив: путін просто водить його за ніс. Жодного “скарбу наприкінці веселки” немає. Це вигадана казочка».

Радослав Сікорський поділився позитивними новинами із зустрічі Коаліції охочих, зазначивши:

«Президент Європейської ради та Президентка Європейської Комісії підтвердили, що рішення про надання Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро залишається в силі і буде реалізоване, а кошти будуть перераховані».

Згодом він прокоментував поточний підхід США, заявивши:

«Нинішня адміністрація намагається переосмислити трансатлантичну угоду. Традиційно вона полягала в тому, що США захищали нас від росії, а ми натомість демонстрували лояльність, особливо в питаннях безпеки, і закуповували американську зброю. Тепер вони хочуть менше нас захищати й менше за це платити, але очікують від нас більшої лояльності та більших закупівель американської зброї».

«Я підозрюю, що президент Трамп очікував, що без додаткового пакету допомоги Україна значно швидше опиниться в скрутному становищі, і війна завершиться, оскільки Україна буде змушена піти на поступки. Однак він переконається, що з європейською підтримкою Україна не впаде, а отже, війну неможливо завершити без згоди України та Європейського Союзу».

«Європа покриває 100% витрат на цю війну. Зрештою путін зрозуміє, що не зможе завершити цю війну без Європи».

Христя Фріланд, відповідаючи на запитання, чи не є мирні переговори передчасними за відсутності тиску на путіна, чи можуть вони стати шляхом до завершення війни, відповіла:

«Ті з нас, хто не є українцями, ті з нас, чиї сини найближчим часом не стоятимуть перед вибором — іти воювати чи ні, повинні бути стриманішими у висловлюваннях щодо того, як довго Україна має воювати. Безумовно, демократичні союзники підтримують Україну. Але набагато легше виписати чек, ніж відправити на смерть свого сина, чоловіка чи брата. Питання про те, чи повинна Україна закінчити війну і коли це зробити, має вирішуватися виключно українцями».

Вікторія Чміліте-Нільсен, заступниця Спікера Сеймасу, говорячи про зміну стратегії, необхідної для завершення війни, заявила:

«Ідея “стратегічного терпіння” провалилася. Автократи можуть дозволити собі стратегічне терпіння — у них у розпорядженні весь час світу. Демократичні цикли міняються надзвичайно швидко. У певний момент в одній, двох чи трьох західних державах може з’явитися проросійський уряд і це стане серйозною перешкодою. путін і лукашенко не мають часових обмежень. Вони грають у гру без правил і без часових рамок».

Коментуючи зміну підходу США, вона продовжила: «Світ змінився — це нова реальність. Ми, європейці, маємо взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку. Ми повинні діяти, виходячи з цієї реальності. Надзвичайно важливо зараз не кидати росії рятівний круг, не допомагати їй триматися на плаву. Але ми бачимо, як вона поступово повертається — у спорт, до різних сфер суспільного життя тощо, і адміністрація США цьому ніяк не перешкоджає. Санкції, радикальні заходи  працюють, і ми маємо їх продовжувати. Ігнорування реальності з боку Європи, зокрема східного флангу, було б дуже небезпечним».

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Політика завершення війни: виборці, настрої та лідерство» під час спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Парламентарі з Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Швеції, Фінляндії, Данії та інших країн ЄС обговорили політичні настрої виборців і межі можливого для лідерів демократичних країн. 

До дискусії долучилися політики: Андрюс Кубілюс, єврокомісар з питань оборони та космосу (Литва); Сара Нанні, голова Комітету з питань оборони фракції партії «Зелених», Бундестаг (Німеччина); Алекс Собел, член Палати громад (Велика Британія); Елізабетта Гардіні, віцепрезидентка парламентської групи «Брати Італії» в Палаті депутатів Італії;
Арон Емільссон, голова Комітету у закордонних справах Риксдагу (Швеція);
Петер Юель-Єнсен, заступник голови Комітету з питань оборони, Фолькетинг (Данія); Ріхардс Колс, депутат Європейського парламенту, член Комітету з питань закордонних справ (Латвія); Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України; Влодзімеж Чажастий, маршалок Сейму Республіки Польща; Вікторія Чміліте-Нільсен, віцеспікерка Сейму Литовської Республіки.

Модерувала дискусію Кайса Оллонґрен, спеціальна представниця ЄС з прав людини.

Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс відкрив обговорення, заявивши, що майбутнє Європи залежить від майбутнього України: «Майбутнє Європи, як демократії, абсолютно безпосередньо залежить від майбутнього України».

Він також відзначив успіхи України у сфері військово-технологічних інновацій: «Я і раніше відвідував промислові підприємства, а сьогодні був надзвичайно вражений тим, що виробляють українці — зокрема ракети, засоби протиповітряної оборони. Ми можемо однозначно сказати: Україна сьогодні є арсеналом демократії. У 2022 році загальний обсяг виробництва в Україні становив 1 мільярд євро. Зараз його оцінюють у 50 мільярдів євро — це означає, що виробництво зросло у 50 разів. Для нас збільшити його вдвічі чи втричі було б дивом».

Він додав: «Якщо агресія росії триватиме і далі, ми зіткнемося з противником, який має бойовий досвід і здатен виробляти великі обсяги озброєння, тоді як ми такого досвіду не маємо. І лише Україна має цей досвід з нашого боку. Саме тому я постійно наголошую: членство України в ЄС та її інтеграція до Європейського оборонного союзу відповідають нашим найвищим інтересам».

Сара Нанні, голова Комітету з питань оборони фракції партії «Зелених», Бундестаг (Німеччина),  зазначила: «Попри різні політичні контексти, в яких ми як парламентарі обстоюємо мир в Україні, ми намагаємося сформувати спільне розуміння безпекової ситуації в Європі та тих спільних викликів, які нам доведеться долати зараз і в майбутньому заради вільної Європи».

Член Палати громад Великої Британії Алекс Собел висловив занепокоєння втручанням росії в західні демократії: «Ми спостерігаємо зростання популізму по всій Європі — і Велика Британія тут не є винятком. На це накладається російське втручання, яке підживлює популістські наративи, просуває меседжі про нібито неспроможність наших систем і демократій та про необхідність звернення до авторитаризму. Одним із таких базових наративів є позбавлення України підтримки та поширення інших антиукраїнських меседжів».

Елізабетта Гардіні, віцепрезидентка парламентської групи «Брати Італії» (Fratelli d’Italia) в Палаті депутатів Італії, відзначила мужність українського народу та запевнила у подальшій підтримці: «Надзвичайна стійкість нації, яку вважали слабшою за кількістю та ресурсами, але не за мужністю, спростувала всі прогнози й змінила хід історії за чотири роки. Разом із нашими партнерами ми відповідально та рішуче працюватимемо для досягнення результату, який гарантуватиме українському народові безпеку, стабільність і майбутнє, гідне його жертви».

Голова Комітету у закордонних справах шведського Риксдагу Арон Емільссон застеріг щодо потенційних загроз з боку росії для решти Європи: «росія, яка досягне успіху в Україні, не зупиниться на Україні. Саме тому країни Північної Європи та Балтії є одними з найбільших прихильників України порівняно з нашим розміром. Ми обрали дію замість вагань».

Він додав: «Підтримка України — це не лише акт солідарності чи благодійності, це питання стратегічного передбачення. Час діяти — зараз. росія не зупиниться. Її потрібно зупинити».

Петер Юель-Єнсен, заступник голови Комітету з питань оборони Фолькетинґу (Данія), прокоментував наратив про нібито ослаблення демократії в Україні через непроведення виборів під час війни: «Ми всі завдячуємо Україні та українцям дуже багато. Ми вам завдячуємо, а не ви нам — коли йдеться про те, як забезпечити функціонування демократії в Україні. Мушу сказати: ви — одна з найсильніших демократій, які я коли-небудь бачив. Я чотири рази був спостерігачем на виборах в Україні, і щоразу бачив, як тут працює демократія».

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив, що вибори в Україні можуть відбутися лише за дотримання двох принципів — безпеки та демократичності: «Вибори можуть відбутися лише за умови відповідності двом базовим критеріям: вони мають бути демократичними і безпечними. Без цих двох критеріїв говорити про вибори неможливо».

Він додав: «Український парламент нині розробляє чітку законодавчу рамку. Ми створили робочу групу для підготовки законопроєкту щодо так званих повоєнних виборів, і, думаю, найближчим часом представимо його результати. Після ухвалення цього законодавства Україна оголосить, коли саме відбудуться вибори».

Ріхардс Колс, депутат Європейського парламенту, член Комітету з питань закордонних справ, прокоментував роль США: «Незалежно від того, наскільки складними є нинішні часи, ми не повинні піддаватися слабкості емоцій — вони можуть минути. Ми є важливими, США є важливими — і для Європи, і для України».

Маршалок Сейму Республіки Польща Влодзімеж Чажастий також висловився щодо зміни ролі США та закликав ЄС до більшої рішучості в питаннях оборони: «Європейський Союз має бути готовим взяти на себе відповідальність за майбутнє України, адже наразі саме ЄС фінансує значну частину потреб України. Я не маю нічого проти США. Я лише хочу, щоб ті, хто досі не розуміє, що відбувається, розплющили очі. Ми є свідками зміни балансу сил».

Він додав: «Я переконаний, що ЄС має стати сильнішим і активнішим. Ми повинні прокинутися і бути готовими до нової реальності».

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська Стратегія (YES) провели публічну розмову зі Стівом Віткоффом, Спеціальним посланцем Президента США Дональда Трампа, під час зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Віктор Пінчук, бізнесмен та філантроп, засновник YES, представив публічну розмову «Мирна медіація для України» за участі Стіва Віткоффа, Спеціального посланця Президента  США Дональда Трампа, та Александра Кваснєвського, Президента Республіки Польща (1995–2005), голови Наглядової ради YES.

Віктор Пінчук зазначив: «Сполучені Штати під керівництвом Президента Трампа є для нас життєво важливим партнером. Разом із таким великим і важливим союзником ми можемо досягти завершення цієї війни та забезпечити мир».

Александр Кваснєвський запитав Стіва Віткоффа, як можна досягти справедливого миру для України після чотирьох років агресії та попросив прокоментувати сьогоднішній стан переговорів.

У відповідь Стів Віткофф зауважив: «Я щиро захоплююся народом України. Це надзвичайно мужні люди. У мене склалися глибокі й тривалі дружні стосунки з людьми, з якими я познайомився у вашій країні».

«Я пов’язую початок прогресу [переговорів] з першою зустріччю в Женеві. Ми запропонували рамковий підхід до вирішення всіх можливих питань, залишивши питання територій тимчасово осторонь. Найважливішим із цих питань були безпекові протоколи з боку Сполучених Штатів та Європи, адже жодної угоди не буде, якщо народ України не знатиме, що може жити в мирі», — додав він.

Стів Віткофф наголосив: «Другою важливою домовленістю, яку ми обговорювали, стала так звана “Угода про процвітання”. Ми вважаємо важливим продемонструвати українцям потенціал розвитку промисловості та економіки після досягнення мирної угоди.

«Де ми перебуваємо сьогодні? На мою думку, ми провели кілька дуже продуктивних зустрічей. Нам вдалося досягти значного прогресу, подолати багато непорозумінь між сторонами. Ми бачимо себе як посередника — не як сторону цього конфлікту».

«Ми уважно вислухали керівництво України. Я вважаю, що нам вдалося розпочати комунікацію між росією та Україною. Наші тристоронні зустрічі є результативними, і робота між цими зустрічами також триває».

«За останні вісім-дев’ять тижнів ми досягли більшого прогресу, ніж за попередні чотири роки. Я сприймаю це як позитивний сигнал і сподіваюся, що ми зможемо продовжити та розвинути цей успіх», — підсумував він.

Александр Кваснєвський поставив наступне запитання: «Якщо ми укладемо мирну угоду, чи зможемо ми колись довіряти президенту путіну або його наступникам? Чи поважатимуть вони суверенітет України?».

Стів Віткофф зазначив: «Ми не зможемо укласти угоду, якщо не встановимо позитивні відносини з обома сторонами. Я вірю, що ми досягаємо прогресу, і сподіваюся, що ця війна буде врегульована. Ми зробимо все можливе, щоб зблизити сторони, аби вони могли домовитися та вирішити всі питання».

«Наша політика полягає в тому, що мирна угода неможлива, допоки український народ не впевниться, що війна більше ніколи не повториться. Ми зробимо все можливе, щоб допомогти вам знайти правильне, справедливе мирне рішення, щоб одного дня кожен у вашій країні міг жити в мирі. Саме це є обов'язковою умовою безпекових гарантій», — підсумував Стів Віткофф.

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для відвертої розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Ціна боротьби: Коли відчиняться двері до ЄС?» під час спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Дискусія про європейську інтеграцію України порушила ключове питання: чи існує реальний план вступу України до ЄС? У розмові взяли участь Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос; Віцепрем’єр-міністр з євроінтеграції Тарас Качка та інші високопосадовці.

Відкриваючи дискусію, Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006–2014),прем’єр-міністр Швеції (1991–1994),співголова ECFR; член Наглядової ради YES, зазначив: «Коли Польща приєдналася до ЄС, польська та українська економіки були приблизно однакового розміру. ВВП на душу населення також був приблизно однаковим. Сьогодні ВВП на душу населення в Польщі у п’ять разів більший, ніж в Україні. Таке економічне зростання було б неможливим без вступу до Європейського Союзу.

Голос Франції має особливе значення. Я пам’ятаю, що Франція була надзвичайно скептично налаштована щодо членства України в ЄС. Але з початком цієї війни позиція Франції суттєво змінилася. Саме цей зсув став ключовим фактором для запуску процесу євроінтеграції України».

Габріель Атталь, Прем’єр-міністр Франції (2024), голова парламентської групи дружби Франція—Україна Національної асамблеї, наголосив: «Те, що ви називаєте скептицизмом Франції щодо вступу України до ЄС у минулому, було радше переконанням, що ці питання слід вирішувати паралельно з реформою самого Європейського Союзу.

Втім, із початку війни, підтримка вступу України до ЄС стала пріоритетом. Україна зазнала нападу з боку росії, тому що вона захищає свободу та демократію. Це цінності Європейського Союзу. Україна зробила вибір на користь цінностей ЄС, а не росії. І ми несемо відповідальність.

Я підтримую концепцію зворотного розширення. Замість того, щоб чекати 10-15 років, поки Україна проведе реформи та проходитиме нескінченні переговори, ми маємо дозволити Україні приєднатися вже зараз — спочатку з місцем за столом у певних інституціях, обмеженим правом голосу та без доступу до всіх політик ЄС. Далі можна поступово домовлятися про розширення доступу. Почати з простіших речей, таких як Erasmus, а потім дедалі глибше інтегруватися в єдиний ринок і переходити до складних дискусій щодо великих питань, зокрема сільського господарства».

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила: «Україна не перебуває в глухому куті — ми діємо інноваційно. Якби ми мислили категоріями застою, ми не мали б найшвидшого в історії процесу скринінгу. Ми не змогли б (неформально) відкрити три переговорні кластери — найближчим часом буде відкрито ще. Але головне питання — коли відбудеться членство?

Маємо визнати, що нинішня методологія розширення створювалася для мирного часу, коли країни-кандидати мають достатньо часу для проведення всіх реформ. Сьогодні такого часу немає. Розширення було найуспішнішою зовнішньою політикою ЄС, але в минулому цей напрям не був пріоритетом».

Вона додала: «Головна ідея Європейського Союзу — це МИР. Мені прикро, що інколи ми розглядали ці процеси виключно через економічну призму. Те, що ми можемо отримати від розширення сьогодні, — це мир. На території ЄС ніколи не було конфлікту. Війни відбувалися в Європі — у Словенії, у Боснії і Герцеговині, зараз в Україні. Нам не вдалося зупинити війни в Європі. Не слід забувати, що ЄС — це проєкт миру, Україна вже сьогодні робить внесок у майбутній мир у всій Європі».

Тарас Качка, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, заявив: «Ми не зробимо Європейський Союз слабшим. Україна вже зробила ЄС сильнішим. Ми багато років захищаємо Європейський Союз — за вашої підтримки. І навіть якщо ми приєднаємося сьогодні, ми не послабимо ЄС».

Він наголосив: «Нас неможливо налякати цим acquis. Ми імплементуємо acquis із 2014 року, відколи почали виконувати Угоду про асоціацію. Вся державна політика в Україні — в енергетиці, статистиці та інших сферах — базується на acquis. Україна не шукає жодних скорочених шляхів. Ми ставимося до цього абсолютно серйозно. Щодо верховенства права, боротьби з корупцією — всі наші інституції функціонують, питання лише в підтримці та вдосконаленні їхньої роботи. Ми погодили перелік пріоритетів і контрольних показників — і ми це ВИКОНУВАТИМЕМО. І до, і після вступу».

«Україна тверезо, але з оптимізмом оцінює ситуацію», — підсумував він.

Виступаючи із залу, Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995–2005), голова Наглядової ради YES, зазначив: «Не порівнюйте це розширення зі вступом Польщі у 2004 році. Це інший історичний час — зараз ми маємо путіна, росію, агресію, війну тощо.

У 2003 році я зустрічався з Папою Римським у Ватикані, і його слова були вирішальними: “Польща потребує Європи. Європа потребує Польщі”.

Сьогодні я повторю ці слова: Україна потребує Європи — і ми, Європа, потребуємо України. Ось у чому суть».

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Хто може змусити росію до серйозних переговорів?» під час Спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Захід зібрав провідних політичних лідерів, урядовців, військових, експертів та парламентарів з України, Великої Британії, Європи та США для відвертої розмови про стан війни в Україні, перспективи її завершення та місце України в майбутній архітектурі безпеки Європи.

Дискусія зосередилася на політичних важелях впливу на кремль та умовах реалістичного завершення війни.

Борис Джонсон, Прем’єр-міністр Великої Британії (2019–2022), наголосив, що Європа та Захід роблять недостатньо для забезпечення повної перемоги України. Він закликав збільшитивійськову допомогу, посилити санкції і зайняти більш рішучу позицію, зокрема розглянути можливість розміщення в Україні європейського військового контингенту без участі у воєнних діях, щоби продемонструвати путіну непохитну відданість Заходу суверенітету України та її майбутньому в західному альянсі.

Звертаючись до аудиторії, він зазначив: «Прокиньтеся. Подивіться на реальність. Сполучені Штати забезпечують 70% бюджету НАТО, 95% його транспортних спроможностей зі стратегічних великогабаритних перевезень. Якщо вважати, що французькі ядерні сили стримування справді працюють, то однаково США фактично забезпечують 100% ядерного стримування Європи. Отже, технологічно ми залежимо від Сполучених Штатів.

Ми дуже далекі від ситуації, коли могли б просто відмовитися від США й діяти самостійно. Не можна нав’язувати Україні таке бачення — це ілюзія, пастка і самообман».

Колумніст Financial Times, модератор дискусії, Гідеон Рахман зауважив: «Німеччина суттєво збільшила оборонні витрати. Європа надає значну частину військової й фінансової допомоги. Тому дещо дивно критикувати європейців, коли саме Америка скоротила військову та фінансову підтримку».

Борис Джонсон зазначив: «Бракує відчуття нагальності. У Європі занадто багато самозаспокоєння щодо цієї війни. Той факт, що українські генерали та неймовірні військові чотири роки ведуть цю боротьбу, породив певну апатію».

Він наголосив: «Європа і Захід мають усвідомити: війна не завершиться, допоки ми не посилимо підтримку.

Не можна безкінечно поступатися або вирішувати, що ми не надаватимемо зброю чи позбавлятимемо Україну її фундаментального права вступати до будь-яких міжнародних організацій. Це жалюгідно. Найважливіше — рішуче завершити війну на користь України, показати путіну, що Захід справді відданий свободі України, а її довгострокове майбутнє — частина Заходу».

Коментатор Reuters Г’юго Діксон, зазначив: «Нам потрібно змінити підхід. Перший крок — передати керування всіма відповідними рахунками від Бельгії до ЄС, щоб москві — і, відверто кажучи, Вашингтону — було значно складніше тиснути на Євросоюз. Дехто каже, що Угорщина однаково змінить позицію, але на неї потрібно чинити тиск, щоб це сталося».

Христя Фріланд, радниця Президента України з економічного розвитку, Віцепрем’єр-міністерка Канади (2019–2024), прокоментувала: «Реакція країн Глобального Півдня на зустрічах міністрів фінансів G20 стала для мене великим розчаруванням. Країни, які, як я вважала, мали б співчувати боротьбі проти імперської агресії, сприйняли це радше як конфлікт навколо Америки. Це, на мою думку, серйозна помилка і одна з причин, чому я маю великі сумніви щодо ідеї гармонійного багатополярного світу».

На завершення дискусії, Гідеон Рахман запитав Бориса Джонсона, чи може він дати визначення, що означає перемога.
«Перемога для України — це вільна, суверенна, незалежна держава, яка може самостійно обирати власну долю, адже саме в цьому й полягає суть».

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели спеціальну Зустріч YES з нагоди 4-ої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Захід зібрав провідних політичних лідерів, урядовців, військових, експертів та парламентарів з України, Великої Британії, Європи та США для відвертої розмови про стан війни в Україні, перспективи її завершення та місце України в майбутній архітектурі безпеки Європи.

Відкриваючи зустріч, Віктор Пінчук, бізнесмен і філантроп, засновник YES, зазначив, що сучасний етап війни — це невелика, але, можливо, найбільш визначальна частина багатовікової боротьби України за свободу та європейський напрям. Країна вже наблизилася до стратегічних цілей — членства в ЄС і надійних гарантій безпеки.

«4 роки — це лише 1% нашої 400-літньої боротьби за свободу, незалежність, суверенітет і за те, щоб ми були частиною Європи. Цей 1%, можливо, найважливіший в історії України. Ми майже вже там, ми майже вже пройшли в Європейський Союз, ми майже отримали суперпотужні гарантії нашої безпеки», — переконаний він.

«Єдина можливість не зрадити героїв, які загинули, пройти весь шлях до Європи, провести всі реформи, подолати корупцію, побудувати прекрасну й потужну Україну», — підсумував Віктор Пінчук.

Перша панель спеціальної зустрічі YES, організованої Фондом Віктора Пінчука — «Стан війни: Боротьба на виснаження» — була зосереджена на аналізі ситуації на фронті та стратегічним перспективам. Серед учасників дискусії: Троельс Лунд Поульсен, Віцепрем’єр та Міністр оборони Королівства Данія; Інґріда Шимоніте, Прем’єр-міністерка Литовської Республіки (2020–2024); депутатка Сейму Литовської Республіки; та Євген Ласійчук, командир 7-го корпусу ДШВ ЗСУ. Модератор: Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006–2014); Прем’єр-міністр Швеції (1991–1994); співголова ECFR; член Наглядової ради YES.

Троельс Лунд Поульсен, Віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Королівства Данія висловився песимістично щодо перспектив завершення цієї війни у 2026 році: «Європа повинна робити більше. Також ми маємо діяти швидше. Ми всі повинні мати спроможність допомагати Україні не лише цього року, а й мати довгострокове зобов’язання, адже, на мою думку, ця війна може бути тривалою. Це важлива дискусія — як ми можемо залишатися разом з Україною у наступні роки».

«Тепер Європа повинна активізуватися. Ми маємо робити більше для власного захисту. Ми повинні більше інвестувати. Ми маємо могти захистити себе і посилити стримування», — додав він.

Інґріда Шимоніте, Прем’єр-міністерка Литовської Республіки (2020–2024); депутатка Сейму Литовської Республіки, зазначила, що ця війна ніколи не була для росії лише питанням території, але насамперед суверенітету України: «Поки Україна здатна зберігати свою державність, росія не може заявляти про жодну перемогу. Україна продовжує чинити опір, і я думаю, що нам варто повернутися до дискусії про перемогу — слово, яке ми ніби забули і замінили багатьма іншими, описуючи ситуацію. Але насправді нам потрібні і перемога, і стратегія перемоги для України, щоб переосмислити наші дії відповідно до цієї мети. Бо це єдиний спосіб завершити цю війну».

«Ми завжди робили надто мало і надто пізно, завжди сумнівалися, чи можемо зробити ще один крок для підтримки України, бо це нібито може бути ескалацією або “червоною лінією” для путіна», — сказала вона.

«Для нас не порожні слова, що Україна воює за нас. Ми відчуваємо це, адже саме ми весь цей час очікували, що, на жаль, це може статися. Саме тому ми були песимістично сприймали всі ті попередження у 2021 і 2022 роках», — додала вона.

Євген Ласійчук, командир 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України наголосив, що автоматизовані системи управління та інтеграція ШІ стають основою сучасного бою і визначають технологічне майбутнє української армії.

«Тепер управління боєм відбувається через впровадження автоматизованих систем. Це забезпечує швидке прийняття рішень та швидку реакцію з нашої сторони. Я бачу майбутнє української армії у вдосконаленні та масштабуванні технологій, інтеграції штучного інтелекту в окремі системи», — зазначив він.

Євген Ласійчук впевнений, що поєднання якісної підготовки, оновленого озброєння й гнучкого застосування підрозділів є ключем до беззаперечної перемоги.

«Запорукою успішного застосування технологій є підготовлений особовий склад. Ми постійно вдосконалюємо методи підготовки в навчальних закладах та навчальних центрах, дооснащуємо їх сучасними засобами та обладнанням. Сьогодні підготовка десантно-штурмових військ є однією з найкращих у Збройних Силах України. Окрім технологій, ми повинні змінювати тактику застосування підрозділів у бою, поєднуючи її з найсучаснішими засобами озброєння. Це і є умова нашої беззаперечної перемоги», — зазначив командир 7 КШР ДШВ Збройних Сил України Євген Ласійчук.

Він впевнений, що партнерська підтримка є ключовою для розвитку технологій і зміцнення ЗСУ, яка нині є однією з найсильніших армій світу.

«Я вдячний партнерам за підтримку протягом усіх років. Ваша роль у забезпеченні подальшого розвитку та масштабуванні технологій — колосальна. Завдяки вам ми розвиваємо та посилюємо українську армію. Я впевнений, ЗСУ сьогодні — найсильніша армія світу», — підсумував командир 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Євген Ласійчук.

Серед гостей зустрічі також був Владислав Гераскевич, український скелетоніст, якого дискваліфікували з зимових Олімпійських ігор через його рішення виступати у «шоломі пам’яті», присвяченому українським спортсменам, яких вбила росія. Коментуючи свій вчинок, він сказав: 

«У моїй сфері, у спорті, я думаю, ви можете побачити, що ми дуже відрізняємося від росіян, російські спортсмени готові відмовитися від свого прапора, вони готові відмовитися від своїх символів, тільки щоб мати можливість поширювати свою пропаганду. Але ми готові відмовитися від Олімпійських ігор, тільки щоб відстояти свою гідність».

«Тож продовжуйте підтримувати Україну, залишайтеся з Україною, будьте на боці України. Підтримуйте нашу країну найкращим чином», — додав він.

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation

14 лютого 2026 року з нагоди Мюнхенської безпекової конференції Ялтинська європейська стратегія (YES) та Фонд Віктора Пінчука провели 9-й Український ланч на тему “Україна: на передовій майбутнього”.

Під час дискусії провідні політики, бізнес-лідери та експерти обговорили, якими є перспективи завершення війни росії проти України, як посилити європейську безпеку разом з Україною, та яким чином інтегрувати Україну в європейський простір як джерело безпеки, інновацій та довгострокового економічного зростання.

Відкриваючи захід, Віктор Пінчук, бізнесмен і філантроп, засновник YES, подякував партнерам України і водночас наголосив на їх недостатніх зусиллях для забезпечення перемоги України в цій війні:  «Щиро дякую за все, наші європейські та американські друзі. Але, на жаль, цього недостатньо. І, відверто кажучи, чотири роки війни в центрі Європи, у XXI столітті — це надто довго. Ви маєте зрозуміти, що в цей історичний момент потрібно діяти рішучіше. Ви повинні робити більше, навіть якщо іноді це здається вам болісним».

Президент Чеської Республіки Петр Павел визнав, що для успіху України Європа має надавати більше підтримки та робити конкретні кроки: «По-перше, нам потрібно пришвидшити надання всієї необхідної військової техніки та підтримки Україні, щоб не втратити ще більше територій і створити сприятливу ситуацію на полі бою».

Він додав, що росія платить надзвичайно високу ціну за війну в Україні: «росія наполягає, що має стратегічну ініціативу, проте ціна кожного квадратного кілометру української території є надзвичайно високою. Минулого місяця втрати рф у війні проти України перевищили кількість новобранців».

«Якщо ми зможемо зберегти цей рівень підтримки або збільшити його, водночас дуже рішуче посилюючи санкції, особливо проти російського “тіньового флоту”, що транспортує нафту з росії, тоді ми можемо створити умови, за яких росія зрозуміє, що не здатна більше досягти успіху на полі бою і що єдиний шлях — це переговори. Я не впевнений, що росія вже перебуває на цьому етапі», — підсумував він.

Едгарс Рінкевичс, Президент Латвійської Республіки, також наголосив на необхідності посилення тиску на росію: «З боку росії ми не бачимо жодних ознак щодо готовності прийняти будь-які пропозиції стосовно можливих мирних домовленостей. Ми бачимо лише дипломатичні ігри та відмови».
«Єдиний спосіб забезпечити мир у 2026 році — це посилити тиск на росію, насамперед політичний та економічний через санкції проти тіньового флоту і, звісно, підтримувати Україну», — додав він.

Едгарс Рінкевичс також підкреслив важливість гарантій безпеки для України: «Йдеться про дуже надійні гарантії безпеки. Якщо їх не буде, то, я повністю погоджуюся, ми матимемо проблему і в Україні, і в Європі».

Дік Схооф, Прем’єр-міністр Королівства Нідерланди, зазначив: «Ми маємо залишатися позитивними й сповненими надії. Але водночас повинні бути реалістами, посилювати підтримку України та тиснути на росію всіма можливими способами. І Європа повинна відіграти в цьому свою роль».

Він також застеріг від примушування України до підписання мирної угоди з росією на невигідних умовах: «Ми не повинні цього допустити. Єдиний мир, якого можна досягти, — це справедливий мир».

Прем'єр-міністерка Королівства Данія Метте Фредеріксен звинуватила росію в тому, що саме вона не погоджується на мир: «Я вважаю, що наша головна проблема полягає в тому, що росія не хоче миру. Я не думаю, що вони хочуть миру з Україною і не думаю, що вони хочуть миру з Європою. У цьому і є наша проблема».

«Єдина мова, яку розуміє росія, — це сила. Отже, якщо ми хочемо миру в Україні, ми маємо дати Україні те, що їй потрібно, аби дати відсіч росії», — наголосила вона.

«Досі існують “червоні лінії” щодо того, яку саме зброю можна використовувати в Україні. Ми про це говоримо вже роками — неможливо виграти війну, коли одна рука зв’язана за спиною», — додала вона.

Андрей Пленкович, Прем'єр-міністр Республіки Хорватія, високо оцінив перевагу України у військових інноваціях: «Україна стала щитом Європи, інноваційним оборонним хабом і прикладом нової трансформаційної стійкості, якої ми раніше не бачили».

Віцепрем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка підкреслив важливість продовження підтримки України: «Усі ми бачимо, чого нам вдалося досягти за ці чотири роки — неймовірних речей. Це означає, що ми здатні стримувати росію, і нам потрібно і далі йти цим шляхом».

Президент Ради Фонду Мюнхенської Безпекової Конференції, член Наглядової ради YES Вольфганг Ішингер також закликав до посилення тиску на росію задля завершення війни: «Ми маємо дійти висновку, що якщо ми хочемо, аби ця війна завершилася — і якнайшвидше — єдиний напрямок дій — це посилення тиску на росію: економічного, політичного, стратегічного та військового».

Маргус Цахкна, Міністр закордонних справ Естонії, закликав до корінної зміни суспільної дискусії навколо України: «Усі говорять про те, як підтримати Україну, і це правильно. Але насправді нам потрібно почати говорити й мислити інакше: нам потрібна Україна. Європі потрібна Україна — для миру, для ресурсів і для майбутнього».

Віцепрем'єр-міністр та міністр оборони Королівства Данія Троельс Лунд Поульсен розповів про спільні підприємства з Україною у галузі оборонного виробництва: «У нас є перша компанія, яка розпочне виробництво в Данії вже цього року. Це FirePoint, яка виробляє ракети Flamingo, та фактично будує завод у Данії. Сподіваюся, з’являться й інші».

Колишній генеральний директор  та голова ради директорів Google, нині генеральний директор Relativity Space Ерік Шмідт  відзначив розвиток інновацій у галузі оборонного виробництва в Україні: «За останні три роки, протягом яких я працюю у цій галузі, я став свідком надзвичайного розвитку військових інновацій та оборонних технологій в Україні».

«Після того, як Україна успішно стримає росію та краще інтегрується в Європу, вона стане основним постачальником зброї для всієї Європи, тому що вона дуже добре справляється зі своїми завданнями і тому що її продукція дуже недорога», — додав він.

Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос прокоментувала шлях України до членства в ЄС: «Відповідно до чинної методології 1 січня 2027 року є неможливою датою (для вступу України до ЄС). Але ми маємо знайти рішення, щоби подолати розрив між принципом, заснованим на заслугах, і методологією, яку ми застосовуємо протягом останніх 40 років, а також геополітичними викликами з іншого боку. Ми більше не можемо чекати».

Єнс Шпан, лідер парламентської групи блоку Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу у Бундестазі Німеччини, заявив: «Ми, європейці, поділяємо спільні мрії, але у нас різні кошмари через різну історію. Є чимало тем, до яких ми маємо різні підходи. Але в питанні щодо війни в Україні ми дійсно об'єднані так, як ніколи раніше».

«путін не виграє цю війну, і ми будемо підтримувати Україну фінансово, політично та всім необхідним, наскільки це можливо», — запевнив він.

«Я чую багато справді хороших промов, але тепер нам потрібно діяти. Нам потрібна Європа першопрохідців», — додав Єнс Шпан.

Командир роти морської піхоти 1-го Окремого батальйону морської піхоти Юліан Пилипей поділився своїм досвідом перебування в російському полоні та дав пораду європейським лідерам: «Ви не можете оцінювати путіна і росію крізь призму традиційної політики, бо це не працює. Тому що ви пропускаєте найголовніше, і іноді це може коштувати вам життя. Єдиний спосіб оцінювати їх — це через призму роботи спецслужб і психіатра. Бо цей маніяк (володимир путін) справді хворий».

Ярина Чорногуз, операторка БПЛА, РуБПАК 140-го Окремого розвідувального батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ,  додала: «Найбільший інструмент терору путіна в цій війні — це забуття втрат, забуття ціни цієї війни. Тож, будь ласка, ніколи не забувайте про втрати. Ніколи не забувайте хлопців, жінок, які віддали своє життя за Україну».

Фото доступні за посиланням

Відео на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука

Цього року вперше Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Мюнхенською конференцією з безпеки (MSC), Офісом Президента України та Асоціацією українських зброярів відкрили спеціальний Український дім в Мюнхені, який працював під час MSC2026.

Детальніше про Український дім у Мюнхені https://securityconference.org/en/ 

Український ланч під час Мюнхенської конференції з безпеки вдевʼяте став платформою для обговорення безпекової ситуації в Україні та її наслідків для Європи й міжнародного порядку світовими та українськими лідерами думок. У попередні роки участь у дискусіях брали Президент України Володимир Зеленський; Петр Павел, Президент Чехії; Алар Каріс, Президент Естонії; Ульф Крістерссон, Прем'єр-міністр Швеції; Христя Фріланд, Віцепрем'єр-міністерка Канади (2019-2024); Еді Рама Прем'єр-міністр Албанії; Кая Каллас, Прем'єр-міністерка Естонії; Санна Марін, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023); Кіт Келлог, генерал-лейтенант армії США у відставці, колишній спецпосланець президента США з питань України; Метте Фредеріксен, Прем'єр-міністерка Королівства Данія; Андрей Пленкович, Прем'єр-міністр Республіки Хорватія;  Марія Стенергард, Міністерка закордонних справ Королівства Швеція; Кріструн Фростадоттір, Прем'єр-міністерка Ісландії, та низка експертів, як-то: Девід Петреус, Роберт Гейтс, Занні Мінтон Беддоус, Енн Епплбом, Джеймс Меттіс та інші.

Протягом останніх шести десятиліть Мюнхенська конференція з безпеки являється головним світовим форумом для обговорення політики безпеки. Щороку в лютому в ній беруть участь понад 500 високопосадовців з усього світу — з-поміж них керівники держав, міністри, провідні діячі міжнародних та неурядових організацій, а також впливові представники бізнесу, засобів масової інформації, академічних кіл і громадянського суспільства – аби долучитись до активного обговорення сучасних і майбутніх викликів у сфері безпеки.

14 лютого 2026 року з нагоди Мюнхенської конференції з безпеки Ялтинська європейська стратегія (YES) та Фонд Віктора Пінчука проведуть 9-й Український ланч на тему “Україна: на передовій майбутнього”.

Україна сьогодні — це передова лінія, де формується майбутнє європейської безпеки. Тут перевіряється здатність Європи захищати власні цінності та інтереси. Але цей фронтир зазнає жорстоких атак та потребує рішучої та постійної підтримки.

Якими є перспективи завершення війни росії проти України? Як посилити європейську безпеку разом з Україною? І яким чином інтегрувати Україну в європейський простір як джерело безпеки, інновацій та довгострокового економічного зростання?

У межах дискусії провідні політики, бізнес-лідери та експерти обговорять поточний стан справ і практичні кроки, необхідні для формування безпечного майбутнього Європи разом з Україною.

Серед спікерів Українського ланчу: Петр Павел, Президент Чеської Республіки; Александер Стубб, Президент Фінляндії (tbc); Едгарс Рінкевичс, Президент Латвійської Республіки (tbc); Андрей Пленкович, Прем'єр-міністр Республіки Хорватія; Метте Фредеріксен, Прем'єр-міністерка Королівства Данія; Дік Схооф, Прем’єр-міністр Королівства Нідерланди; Ульф Крістерссон, Прем'єр-міністр Королівства Швеція (tbc).

Модераторка дискусії: Занні Мінтон Беддос, головна редакторка журналу The Economist.

Серед інших учасників дискусії будуть: Радослав Сікорський, Віцепрем'єр-міністр та міністр закордонних справ Республіки Польща; Аніта Ананд, Міністерка закордонних справ Канади; Беате Майнль-Райзінгер, Федеральна міністерка європейських та міжнародних справ Австрії; Троельс Лунд Поульсен, Віцепрем'єр-міністр та міністр оборони Королівства Данія; Маргус Цахкна, міністр закордонних справ Естонії; Міхай Попшой, Віцепрем'єр-міністр та міністр закордонних справ Молдови; Марта Кос, Європейська комісарка з питань розширення; Онно Айхельсхайм, генерал, начальник штабу оборони Збройних сил Нідерландів; Крістіан Фройдінг, очільник Штабу німецької армії; Йоахім Кашке, керівник спеціального штабу з питань України, Федеральне міністерство оборони Німеччини; Валдіс Домбровскіс, Європейський комісар з питань економіки та продуктивності; впровадження та спрощення; Річард Маккормік, Палата представників США; Сара Макбрайд, Палата представників США; Брайан Фіцпатрік, Палата представників США та інші.

Онлайн-трансляція Українського ланчу розпочнеться о 14:30 за київським часом 14 лютого 2026 року на YouTube-каналі Фонду Віктора Пінчука https://www.youtube.com/live/C4Pi5t5Fkb4

Цього року вперше Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Мюнхенською конференцією з безпеки (MSC), Офісом Президента України та Асоціацією оборонної промисловості України відкриють спеціальний Український дім в Мюнхені. 

Український дім працюватиме протягом роботи безпекової конференції в Мюнхені з 13 до 14 лютого, за адресою Kardinal-Faulhaber-Straße 14. 

Детальніше про Український дім у Мюнхені https://securityconference.org/en/ 

В  Українському домі в межах Мюнхенської безпекової конференції 13.02 Фонд Віктора Пінчука представить виставку, куратором якої є артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф. Виставка висвітлить загрози безпеці Європи та її здатність змінюватися з необхідною швидкістю. Україна, яка бореться за захист європейської безпеки та впроваджує інновації для виживання, є передовою майбутнього Європи. Виставка включає, серед іншого, символічну роботу Олексія Сая “Change or Die” ( “Змінюйся або Помри») – українське послання до Європи, яке є терміновим, але спрямованим у майбутнє.

Український ланч під час Мюнхенської конференції з безпеки вдевʼяте стане платформою для обговорення безпекової ситуації в Україні та її наслідків для Європи й міжнародного порядку світовими та українськими лідерами думок. У попередні роки участь у дискусіях брали Президент України Володимир Зеленський; Петр Павел, Президент Чехії; Алар Каріс, Президент Естонії; Ульф Крістерссон, Прем'єр-міністр Швеції; Христя Фріланд, Віцепрем'єр-міністерка Канади (2019-2024); Еді Рама Прем'єр-міністр Албанії; Кая Каллас, Прем'єр-міністерка Естонії; Санна Марін, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023); Кіт Келлог, генерал-лейтенант армії США у відставці, колишній спецпосланець президента США з питань України; Метте Фредеріксен, Прем'єр-міністерка Королівства Данія; Андрей Пленкович, Прем'єр-міністр Республіки Хорватія;  Марія Стенергард, Міністерка закордонних справ Королівства Швеція; Кріструн Фростадоттір, Прем'єр-міністерка Ісландії, та низка експертів, як-то: Девід Петреус, Роберт Гейтс, Занні Мінтон Беддоус, Енн Епплбом, Джеймс Меттіс та інші.

Протягом останніх шести десятиліть Мюнхенська конференція з безпеки стала головним світовим форумом для обговорення політики безпеки. Щороку в лютому в ній беруть участь понад 500 високопосадовців з усього світу — з-поміж них керівники держав, міністри, провідні діячі міжнародних та неурядових організацій, а також впливові представники бізнесу, засобів масової інформації, академічних кіл і громадянського суспільства – аби долучитись до активного обговорення сучасних і майбутніх викликів у сфері безпеки.

12-13 вересня в Києві відбулася Щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) «ЯК ЗАВЕРШИТИ ВІЙНУ?». У конференції, організованій YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, взяли участь понад 800 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, військовослужбовців Збройних сил України, ветеранів, громадських активістів та експертів з понад 30 країн світу.

Протягом другого дня зустрічі YES спікери та учасники обговорили такі теми, як: стан війни та що потрібно для її завершення; реформи та боротьба з корупцією; гарантії безпеки для України; росія перемагає чи розвалюється; дрони та майбутнє війни в Україні; що історики вважатимуть перемогою України.

У розмові з Фарідом Закарією, ведучим CNN, під час дискусійної панелі «Стан країни» Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України, Тарас Качка, Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, та Сергій Марченко, Міністр фінансів України, обговорили інвестиційний потенціал України та членство в ЄС.

Міністр фінансів України Сергій Марченко наголосив на важливості продовження фінансової допомоги Україні: «Нам потрібно більше грошей, ніж минулого року, тому що війна триває. Ми ще не бачили фінальної фази цієї війни. Тому нам потрібно готуватися, потрібно готувати наших військових, потрібно готувати наших людей до ще одного року війни. Тому нам потрібні гроші. Наш непокритий дефіцит на наступний рік становить близько 16 мільярдів євро, і він зростає».

Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України: «Ми прагнемо стимулювати інвестиції в Україну. До нас звернулися глобальні гірничодобувні компанії, які шукають все більше інвестиційних угод. Корисні копалини з України є важливими і дозволяють нам бути менш залежними від Китаю. Якщо ми зможемо створити нові інструменти та моделі, щоб стати менш залежними в ланцюжку поставок, то це буде дуже добре. Мова йде не тільки про корисні копалини, а й про енергетику та інфраструктуру».

Віктор Пінчук, засновник і член Наглядової ради Ялтинської європейської стратегії, бізнесмен і філантроп, представив учасникам відеозвернення Президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. 

У відео 47-й Президент США сказав: «Вітаю вас з 21-ою річницею YES. Я не думаю, що війна закінчиться на полі бою, натомість вона закінчиться за столом переговорів. Саме тому я провів продуктивний перший саміт з Президентом Путіним минулого місяця на Алясці, а також дуже позитивну зустріч з Президентом Зеленським та європейськими лідерами в Білому домі. Ми продовжуємо наполегливо працювати заради миру».

Христя Фріланд, Віце-прем'єр-міністерка (2019-2024) та Міністерка фінансів Канади (2020-2024), зазначила: «Українці знають, що для них найкраще. Ми більше звикли чути від України, що їм потрібно від нас. Зараз я чую те, що Україна може дати нам. Так само, як ми недооцінюємо те, як Україна реагує на війну, ми недооцінюємо вплив на те, що вони зробили у сфері військових інновацій за останні кілька років».

Денис Шмигаль, Міністр оборони України, поділився своїм баченням необхідних умов для завершення війни в Україні: «Сильна українська армія, більше озброєння, удари вглиб російській території, дестабілізація (російських військових) баз і потужні санкції. Це приведе нас до першого етапу закінчення війни. Завершення цієї війни означає, що українська армія настільки сильна, що путін не може продовжувати свою агресію, не може повторити свою агресію в майбутньому».

«Ми здатні захистити не тільки Україну, але й Європу. Нам потрібно мати достатньо безпілотників, нам потрібно мати достатньо фінансування для їхнього виробництва. Ми просимо трохи артилерії, боєприпасів, але ми не просимо чогось надзвичайного, тому що ми вже адаптувалися до цієї війни», — додав він.

Коментуючи поточний стан справ на полі бою, Андрій Білецький, командир 3-го армійського корпусу Збройних сил України, зазначив: «Ключове питання — розробка стратегії та нових тактичних підходів. Той, хто перший їх розробить, той, безумовно, буде переможцем. Технічні рішення, вони є, вони достатньо зрозумілі. На додаток до революції, що триває у сфері повітряних дронів ми, на мою думку, стоїмо на порозі революції наземних роботизованих комплексів, які радикально змінять поле бою і замінять значну частину солдат як в плані логістики, так і в плані бойового застосування».

Заступник міністра оборони України Євген Мойсюк зазначив: «Я впевнений, що через достатньо короткий проміжок часу будуть винайдені правильні, ефективні, достатньо дешеві рішення, які можна буде швидко і масово використати, і тоді відбудеться знову чергова зміна поля бою і можна буде проводити достатньо ефективні маневрені дії. Хто зможе досягнути успіху в цьому першим, тому буде легше перемогти».

Командир 2-го корпусу НГУ «Хартія» Ігор Оболєнський заявив, що європейські держави можуть стати жертвами росії, якщо Україна програє війну: «Якщо Україна не встоїть, то наступним буде європейське суспільство. І повірте мені, росія не відмовиться від своїх бажань».

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Гнатов підтримав цю думку: «Обурює те, що ми, спостерігаючи за тим, як диктатор готується до наступних кроків, чомусь думаємо, що він їх не здійснить. Він обов'язково здійснить це. І все, що відбувається, та ж атака з порушенням повітряного простору країни члена Блоку НАТО Польщі, красномовно про це говорять. Wе не було ніякою помилкою, це не було ніяким там випадковим інцидентом. Це свідомий акт агресії. І зневажати це, це найбільша дурість, яку зараз можна зробити».

Христя Фріланд, Віце-прем'єр-міністерка (2019-2024) та Міністерка фінансів Канади (2020-2024), модерувала наступну панель «Реформи та боротьба з корупцією».

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив на важливості антикорупційних зусиль в Україні на шляху до вступу в ЄС: «Зараз ми підходимо до переломного моменту в переговорах про вступ, який вимагатиме три-чотири роки дуже інтенсивної роботи всіх державних інституцій. Тому що зараз ми плануємо, що нам потрібно зробити. Цієї осені, коли ми відкриємо переговорні кластери, переговори розпочнуться, але вони відбуватимуться у формі звітування перед ЄС і переговорів між собою про те, як ми змінюємося, щоб жити за правилами ЄС, як вести бізнес, як спілкуватися з людьми. Це стосується всіх державних інституцій».

Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос заявив: «Якщо говорити про інституційну спроможність НАБУ та САП, то можна сказати, що це одна з гарантій нашого майбутнього вступу до ЄС».

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко підкреслив: «Те, що за роки війни в Україні збільшилася кількість антикорупційних розслідувань, не є доказом зростання корупції. Це доказ ефективності та підвищення результативності роботи».

Про готовність парламенту підтримувати антикорупційні зусилля України говорив Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради України: «Український парламент готовий і надалі робити все можливе для того, щоб антикорупційна система і боротьба з корупцією в Україні здійснювалася на найвищому рівні».

Джиммі Панетта, член Палати представників Конгресу США, піід час дискусійної панелі “Гарантії безпеки для України” підкреслив важливість участі США у гарантуванні безпеки: «Я вважаю, що коли йдеться про гарантії безпеки, США мають там бути. Сполучені Штати мають надати необхідну підтримку або гарантії».

Заступник Керівника Офісу Президента України Ігор Жовква наголосив на важливості забезпечення гарантій безпеки для України. Серед основних складових він назвав сильні Збройні сили України, розміщення європейських військ, гарантії, подібні до статті 5 Договору про НАТО, членство України в ЄС та санкції проти росії. «Кількість країн, які готові надіслати контингент або навіть частини своїх контингентів, зростає. І це дуже добре. Але це лише один з компонентів гарантій безпеки», — пояснив він.

Міністр оборони Республіки Естонія Ханно Певкур запропонував поглянути на питання гарантій безпеки під іншим кутом: «Коли ми зрозуміємо, що найкращою гарантією безпеки для Європи сьогодні є Україна з найсильнішою армією в Європі, тоді, можливо, нам буде легше зрозуміти, як допомогти Україні виграти цю війну».

Тим часом Радослав Сікорський, Віце-прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ Республіки Польща, підставив під сумнів ефективність дискусії про гарантії безпеки для України: «Якщо буде якийсь мир, то наступного разу, коли росія спробує щось зробити проти України, ми можемо вступити у війну з росією. Я вважаю це не дуже правдоподібним, тому що якщо ви хочете воювати з росією, то зробіть це сьогодні. А я не бачу добровольців. Немає нічого більш небезпечного в міжнародних відносинах, ніж давати гарантії, які не є правдоподібними».

«У мене є питання щодо усієї цієї дискусії про гарантії безпеки. Україна вже має гарантії, вони були закріплені в Будапештському меморандумі. Ці гарантії було порушено, і не тільки росією. Я не бачу жодних доказів того, що путін збирається укласти угоду. Тому мене непокоїть, що ця дискусія про миротворчу операцію відволікає і демобілізує наших політиків і нашу громадськість від більш важливого завдання, яке полягає в тому, щоб знайти гроші і обладнання для України на наступний рік і ще на наступний рік», — додав він.

Наступну панельну дискусію «росія перемагає чи розвалюється?» модерували Джилліан Тетт, колумністка Financial Times та проректорка Кінгс-коледжу Кембриджа, та Трей Інґст, головний кореспондент Fox News.

Ніл Фергюсон, старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету, розкритикував слабку реакцію Заходу на агресію росії проти України: «Режим санкцій повністю провалився, частково через те, що ніхто по обидва боки Атлантики не був серйозно налаштований на припинення надходжень до росії від експорту викопного палива. Але також через масове лицемірство європейських держав, які продовжували експортувати до росії через треті країни».

«І тепер, коли цей проєкт підтримки України є, по суті, проєктом ЄС, найнагальніша річ, яку ми повинні обговорити, це те, як Європа може відповідати нинішнім масштабам виробництва зброї з іншого боку?», — запитав він, маючи на увазі створення росією безпекових альянсів з Китаєм і Північною Кореєю.

«За законом Фергюсона, якщо ви витрачаєте більше на виплату відсотків, ніж на оборону, то у вас дуже скоро будуть проблеми з вашою зовнішньою політикою. Тож з точки зору путіна, ці тенденції здебільшого йому на руку. Україна залежить від підтримки демократій, а демократії мінливі. путін же покладається на підтримку автократій», — підсумував Фергюсон.

Джейд МакГлінн, керівник Центру програм з державного будівництва та національної безпеки з питань України та росії у Королівському коледжі Лондона, запропонувала європейцям поставити собі кілька запитань щодо можливого результату війни в Україні: «Питання не в тому, як Україна визначає перемогу, а в тому, як її бачить Європа. Чого ми хочемо в Європі? Як ми хочемо, щоб ця війна закінчилася? Чи хочемо ми, щоб Україна перемогла? Чи ми хочемо, щоб росія розпалася? Чи щось середнє? І як тільки ми вирішимо, чого ми хочемо, тоді, я думаю, ми зможемо говорити про те, наскільки це реалістично або навіть досяжно. Але я майже впевнена, що в більшості європейських країн, навіть найбільш проукраїнськи налаштованих, ми все ще не визначилися з питанням, чого ми насправді хочемо».

Редактор журналу India’s World Геппімон Джейкоб зазначив: «Я не бачу розпаду росії. Нам потрібно визначити, що таке перемога і як вона виглядає. росія зазнала значних втрат, але це не означає її воєнної поразки. Відсутність перемоги України і нездатність відтіснити росію є певною мірою перемогою. росія нарощує виробництво і збільшує свою армію. Нам потрібно визначити, що таке перемога, перш ніж ми її отримаємо. Ми повинні чітко розуміти основи».

Андрюс Кубілюс, Комісар Європейської Комісії з питань оборони та космосу, під час дискусійної панелі “Дрони та майбутнє війни в Україні” підкреслив: «Якщо справдяться прогнози, наприклад, німецької розвідки, що путін може бути готовий випробувати статтю 5 (Договору НАТО) через три-чотири роки, де б то не було, в Польщі, в країнах Балтії чи навіть у Фінляндії, ми матимемо справу з загартованою в боях російською армією, яка буде сильнішою, ніж вона була в 2022 році, і яка здатна використовувати мільйони безпілотників».

Генерал-майор Крістіан Фройдінг, Федеральне міністерство оборони Німеччини, звернув увагу на потребу Європи в модернізації своїх збройних сил і пристосуванні їх до ведення сучасної війни: «Звичайно, ми повинні інвестувати набагато більше в нові технології, набагато більше в безпілотні системи. І я думаю, що справжнім викликом для тих, хто приймає військові рішення, на найближчі роки є досягнення правильного балансу між тим, що ми називаємо застарілими системами, і новими технологіями».

Санна Марін, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023), членкиня Наглядової ради YES, зазначила: «Я думаю, що через рік війна та техніка ведення війни виглядатиме зовсім інакше. Це вже відбувається».

Колишній CEO та Голова ради директорів Google Ерік Шмідт також розмірковував про зміни у сучасній війні: «Ось у чому проблема: європейці роблять те саме, що й американці. Вони роблять більше танків. І, до речі, на цьому полі бою немає танків. Це сухопутна війна без танків. Знаєте, чому? Тому що безпілотники вбивають танки протягом 30 секунд.

Танки більше не потрібні. Що вам потрібно, так це більше автоматизованих систем протиповітряної оборони. Найпростіший спосіб для України утримати і врешті-решт дати відсіч росії — це мати інтегровану систему протиповітряної оборони, яка не дозволить вести війну у повітрі».

Девід Петреус, партнер KKR, голова Глобального інституту та голова KKR Middle East, високо оцінив інноваційний підхід українців до ведення війни: «Всі ці чудо-системи, які надає Захід, зараз мають дуже неоднозначну ефективність, якщо вони взагалі ефективні, тому що росіяни дійсно розгорнули проти них контрзаходи. А українські системи не лише коштують 1/10 чи 1/20 ціни західних систем, вони, мабуть, у 10 разів ефективніші».

Радник Президента України Олександр Камишин наголосив: «На даному етапі ми готові масштабуватися і відповідати росіянам, але питання в тому, як це фінансувати і як підтримувати».

Професор Торонтського університету Тімоті Снайдер під час дискусії “Що історики вважатимуть перемогою України?” зазначив: «Не достатньою, але дуже важливою і необхідною умовою перемоги є суверенітет. І суверенітет не обов'язково означає, що держава формально існує, не обов'язково означає, що вона формально має кордони, але суверенітет означає деякі речі, які ми можемо визначити — як здатність формувати власну внутрішню політику, здатність писати власну конституцію, здатність проводити власну зовнішню політику».

Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету, запропонував свою точку зору на те, що перемога може означати для України: «Ми розуміємо українську перемогу як вихід з російського простору і приєднання до Заходу як нової, трансформованої України».

Дмитро Фінашин, Герой України, ветеран, Радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики, сказав під час заключної панелі: «Я живу з правилом «живи так, як сам проповідуєш. Коли ми всі спілкуємося про те, як закінчити війну, що потрібно зробити, консолідація і тому подібне, в той же час країни торгують з росією. В той же час вони збагачуються, вони забезпечують їх компонентами для засобів ураження. Реактивні шахеди, які нам зараз складно збивати, оснащуються комплектуючими європейського виробництва. Не будемо називати назви підприємств, фірм. Але потрібно просто прийняти рішення, ми з білими чи з чорними? Я про сторони зла та добра».

Командир підрозділу "Мурамаса" 21-го окремого полку безпілотних систем у складі 3-го армійського корпусу Єгор Фірсов підсумував: «Ми повинні знищити віру росії у її можливу перемогу. Віру росіян в те, що нас можна перемогти, руйнує лише наша сила. Лише сила, лише дрони, знищення ворожої техніки, знищення ворожої піхоти, наші польоти на глибоких дронах, нафтопереробні заводи, заводи, які виробляють їхні дрони. І навпаки історія працює.
Що, скажімо так, спонукає вірити їх в те, що вони можуть нас перемогти? Це слабкість — не виключно наша, а усіх. Паузи, нерішучі заяви, невчасні заяви, невчасні рішення. Все це дає їм стимул».

Олег Сенцов, режисер, військовослужбовець ЗСУ, зауважив: «Я цю війну не розглядаю як локальний конфлікт, коли росія напала на Україну. Це більш ширший конфлікт, між «віссю зла», яка уже сформована, Китай, Іран і інші їхні сателіти на чолі з росією. Вони намагаються змінити світовий порядок і розширити старі кордони, створити нові зони впливу і працювати не згідно тих принципів, які сповідуює цивілізоване суспільство, а своїх авторитарних. І тому це не тільки битва за нашу свободу, це битва взагалі за те, який буде цей світ в майбутньому».

Володимир Демченко, командир батальйону безпілотних систем 93-ї ОМБр: «Багато казали про мир. Всі хочуть миру для України. Я вважаю, що всі повинні це усвідомити. Не може бути миру з терористами. Ми маємо перемогти спільними зусиллями з усіма країнами, перемогти агресора, перемогти терористичну державу, яка на сьогоднішній день вбиває безкарно наших громадян, наших людей, дітей, дуже багато загиблих українського народу».

Марія Назарова, тактична медикиня та інструкторка NAEMT, зазначила: «Я, мабуть, найгірша людина, яка може завершити цю панель, тому що я не бачу кінця цієї війни. Я присвятила все своє життя армії, починаючи з 2014 року. Щоразу, коли ми придумували щось нове на полі бою, росіяни копіювали це і робили це трохи краще».

Підсумував і завершив Щорічну зустріч YES Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995-2005), Голова Наглядової ради YES: «Ми не можемо завершити війну, тому що у нас є путін, і у нас є росія. Він не зацікавлений у тому, щоб знайти шлях завершення війни. Він хоче, щоб Україна залишалася в його сфері впливу, і він буде використовувати всі методи. Головна проблема — це путін і наступник путіна, оскільки ця війна підтримується росіянами. Ми захоплюємося українською мужністю. Ніхто не очікував, що ви будете такими хоробрими, такими організованими, такими рішучими. Київ незалежний, вільний і гостинний для всіх гостей світу. Ваша рішучість — це те, що нам потрібно продовжувати! Ми маємо продовжувати нашу підтримку і допомогу: військову, фінансову і дипломатичну. Ми занадто часто зосереджуємося на власних проблемах. Ми не можемо витрачати час і зусилля на наші внутрішні проблеми — це дрібниці в порівнянні з ними. Для Америки — нам потрібні чесні переговори, і нам потрібен мир. Я розумію спокусу отримати результат швидше. Ми повинні бути розумними, ми повинні бути мудрими і ми повинні бути терплячими. Ця агресія не може продовжуватися у 21-му столітті».

Фото доступні за посиланням та на вебсайті yes-ukraine.org/ua/photo-and-video

Відео панельних дискусій та розмов доступні за посиланням www.youtube.com/user/PinchukFoundation

Партнери заходу: Google, Kyivstar та Міжнародний фонд «Відродження»

13 вересня 2025 року: 12-13 вересня в Києві відбулася щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії - YES 2025 «ЯК ЗАВЕРШИТИ ВІЙНУ?». У конференції, організованій YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, взяли участь понад 800 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, військовослужбовців Збройних сил України, ветеранів, громадських активістів та експертів з понад 30 країн світу.

Протягом першого дня зустрічі YES спікери та учасники обговорили наступні теми: «Де ми перебуваємо на шляху до завершення війни?», «Як остаточно посилити тиск на росію?» та «Коли Європа буде готова до російської атаки?». Також відбулися розмови з Президентом України Володимиром Зеленським, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Спеціальним посланником Президента США в Україні Кітом Келлогом, а також  розмови з Іветт Купер, Міністеркою  закордонних справ Великої Британії, та Андрієм Сибігою, Міністром закордонних справ України.

Відкриваючи зустріч Віктор Пінчук, засновник і член Правління Ялтинської Європейської Стратегії, бізнесмен і філантроп, заявив: «На мою думку, ми на шляху до перемоги. Я вірю, ми переможемо, але я не хочу бути наївним. Коли ми говоримо про перемогу, дуже часто ми говоримо у занадто вузькому сенсі. Українці століттями боролися, щоб звільнитися від імперії. Щоб рухатися до свободи, незалежності та Європи. І на цьому великому шляху ми дуже близькі до успіху. Звичайно, я маю на увазі близькі в історичному масштабі. І значною мірою тому, що сьогодні нас вперше підтримує цивілізований світ».

Звертаючись до Президента України Володимира Зеленського, Віктор Пінчук зазначив: «Пане Президенте, Вас часто порівнюють з Черчиллем або Лінкольном, і ми пишаємося тим, що люди на Заході роблять такі порівняння. Проте для нас, українців, надзвичайно важливо бачити, що Ви продовжуєте історичну місію Хмельницького, Мазепи та Грушевського, які боролися за незалежність і самобутність України. Ба більше, пане Президенте, Ви маєте унікальний шанс не тільки наслідувати їх, а й виконати їхню місію — якщо наше покоління і покоління наших дітей завершать нашу історичну місію. Якщо суверенна, незалежна Україна приєднається до Європейського Союзу і отримає реальні гарантії безпеки».

Президент УкраїниВолодимир Зеленський у своїй промові закликав світових лідерів посилити тиск на володимира путіна, щоб змусити його припинити війну проти України: «Комусь може здаватися, що обміни територіями чи спроба спокусити путіна відновленням торгівлі з Америкою чи світом начебто може зупинити цю війну. Це не так. російська машина війни зупиниться тільки тоді, коли у неї закінчиться пальне».

Щодо мирної угоди в обмін на українські землі Президент Зеленський підкреслив: «Ми не віддамо путіну ту чи іншу землю України, щоб він зупинив війну. Це не рішення, це пауза — як після 2008-го в Грузії, як після 2014-го в Криму та Донецьку. Нам потрібне гарантоване завершення війни, потрібна гарантована безпека для нас, для України, для українських дітей. Нам потрібна гарантована відповідальність росії за те, що вона зробила проти України, проти українців, проти наших людей».

Під час наступної сесії ведучий CNN Фарід Закарія провів розмову з Президентом Фінляндії Александром Стуббом. Фарід Закарія запитав його про тісні стосунки Фінляндії з Президентом Трампом. Александер Стубб зазначив: «У мирному посередництві потрібне терпіння. Я не думаю, що можливий прямий військовий тиск, але гадаю, що Сполучені Штати дедалі більше розчаровуються путіним. Ви бачите, що Президент Трамп хоче посилити економічний тиск, якщо не воєнний. росія вміє терпіти біль у спосіб, який нам на Заході важко зрозуміти. Єдине, що росія розуміє — це силу, тож саме це ми повинні показати».

Помічник Президента США і Спеціальний посланник Президента США в Україні Генерал Кіт Келлог сказав присутнім: «Ми надзвичайно близькі до завершення. Останні десять ярдів — це найважча частина бою. Ми зараз на останніх десяти ярдах і наближаємося до завершення, доки партнери залишаються сильними».

Радник прем'єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл зазначив: «Спорт путіна — це дзюдо. Йому подобається врівноважувати дію і реакцію. Йому подобається мати вибір. Якщо ми зможемо перекрити йому всі варіанти і залишити лише один, він ним скористається. Основний меседж, який ми повинні транслювати, — це реальний тиск, щоб переконати його, що війна триватиме ще довго, якщо він не укладе мир. Його літня кампанія провалилася, економіка росії у скрутному становищі, вся її економіка — це економіка війни. Якщо через цілеспрямовані санкції ми зможемо чинити тиск, про який говорить Президент Сполучених Штатів, ми зможемо посадити його за стіл переговорів».

Радник Канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер заявив під час панельної дискусії «Де ми перебуваємо на шляху до завершення війни?»: «Ми хочемо мати чітку позицію і в словах, і в діях. Ми заклали в німецькому бюджеті кошти, завдяки яким стали найбільшим донором для України зараз і зможемо бути ним у наступні роки. Ми досягаємо швидкого й відчутного прогресу, разом ми можемо робити те, про що нещодавно навіть не мріяли. Гаазький саміт (НАТО) став історичним — став символом рішучості: чітким і прямим посланням росії. Ми готуємось, ми підкріплюємо слова діями і ми налаштовані рішуче».

Ксав'є Шатель, дипломатичний радник Президента Франції з питань стратегічних справ та роззброєння, наголосив: «Багато з того, чого ми намагалися досягти протягом останніх місяців, стосувалося зміни теми розмови. росія намагається висунути умови, що передують будь-якому припиненню вогню або врегулюванню, вимагаючи від України безглуздих, незаконних і аморальних поступок. Але ми також знаємо, що росія має величезний досвід недотримання свого слова. Питання полягає в тому, щоб дати Україні простір для участі в будь-яких переговорах. Основою для цього є надання надійних гарантій безпеки, що означає постійний потік зброї в Україну, створення надійної оборонної моделі, оснащену, фінансовану і підтриману всіма нами. А це означає, що ми повинні мати сили гарантованої підтримки, які ми можемо розгорнути в Україні, щоб не допустити відновлення конфлікту, і закріпити все це в певних правових рамках».

Під час дискусії «Де ми перебуваємо на шляху до завершення війни?» Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак особливо наголосив: «Ми повинні мати відповідь на питання: “Як росія заплатить за цю війну?”. Якщо не буде наслідків для росії, є ризик, що вона повторить це знову. Є пропозиції повернути росії заморожені активи в разі припинення вогню. Наша відповідь — НІ, це не ціна припинення вогню».

Обговорюючи питання використання заморожених російських активів, Фабріціо Саджо, Радник з питань національної безпеки та дипломатичний радник Прем’єр-міністра Італії, сказав: «Ми повинні координувати дії ЄС з діями G7. Це не лише європейське питання, у країнах G7 є багатомільярдні активи».

У розмові з Нілом Фергюсоном, старшим науковим співробітником Інституту Гувера Стенфордського університету, генерал Кіт Келлог розповів про саміт на Алясці: «Президент Трамп щиро вірить у дипломатію — принаймні, він зустрівся з ним [володимиром путіним] і мав із ним розмову. Він відчинив двері та хоча б спробував розпочати дискусію».

Ніл Фергюсон зазначив: «Це не перша російська війна, в якій вона марно несе величезні людські втрати. путін прислухається лише до мови сили, а Президент Трамп має цю силу».

Генерал Келлог зауважив: «Існує три різні підходи до притягнення путіна до відповідальності: дипломатичний, воєнний і економічний. Якщо ви подивитеся на силу санкцій за шкалою від 1 до 10, то ми на рівні 6. Але ми перебуваємо зараз на рівні 3 в їхній реалізації».

Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2024) та Прем'єр-міністр Швеції (1991-1994) виступив модератором наступної розмови між Іветт Купер, Міністеркою  закордонних справ Великої Британії, та Андрієм Сибігою, Міністром закордонних справ України.

«Ми маємо серйозно поставитися до вторгнення у польський повітряний простір. Ми підтримуємо польські сили та сили НАТО у збиванні [російських ворожих цілей]. Нам потрібна потужна відповідь, інакше путін і далі  зазіхатиме на стабільність і безпеку інших країн. Ось чому ми підтримуємо процес за статтею 4, ми підтримуємо Україну і розвиток безпілотних систем. Україна має величезний технологічний досвід. Робота, яку ми провели з Францією та іншими учасниками Коаліції охочих, має вирішальне значення», — зазначила Іветт Купер.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зауважив: «У нас є всі шанси виграти цю війну цього року. Але росія хоче уникнути санкцій. путін хоче виграти час і отримати більше українських територій. Він хоче виштовхнути США з мирних переговорів. Ми повинні протидіяти путіну і його намірам. Ми маємо організувати зустріч Зеленського і путіна та/або тристоронню зустріч з Трампом та іншими європейськими лідерами».

Під час розмови з українцями, які повернулися з російського полону, Юліан Пилипей, морський піхотинець Збройних сил України, військовополонений, поділився з присутніми своїм досвідом: «Найважчим періодом за 2,5 роки полону було оформлення “вироку” проти мене. Мене змушували підписати папери про те, що я віддавав накази вбивати мирних жителів Маріуполя. Я сказав, що не підпишу, тоді офіцер сказав: “Ви припускали, що десь у Маріуполі будуть мирні жителі?”. Я відповів: “Для того ми й були там, щоб захищати мирних жителів. Хіба ви припускали, коли били по Драмтеатру чи пологовому будинку, що там будуть сотні цивільних?”. Після цих слів я прокинувся в камері, втративши свідомість після побиття».

Старший сержант корпусу «Азов» Національної гвардії України, військовополонений Валерій Горішній зазначив: «Полон зробив мене кращим і сильнішим. Дракон ніколи не вмирає від укусу змії. Те, що я став кращим і сильнішим, я маю використати для того, щоб допомогти нашій армії продовжувати йти вперед. Я навчаю людей, як захистити або повернути нашу землю. Я також хочу наголосити на намірах та зусиллях наших партнерів, щоб повернути наших військовополонених».

Тетяна Теплюк, бойова медикиня корпусу «Азов»: «Я вірила у свою країну і вірила, що моя країна нас поверне. Я казала своїм колегам, коли вони були на межі. “Ви вступили до лав корпусу  “Азов”, ви знали, що можете потрапити на передову, що це може статися, тож будьмо сильними”».

Колишній мер Херсона та політв'язень Володимир Миколаєнко наголосив: «росія бореться проти правди й намагається зруйнувати все: життя людей, сім'ї, цілі міста, інфраструктуру, як-от дамбу. Але правда завжди перемагатиме. росіяни дуже вміло використовують біль проти вас. Вони можуть перетворити все на біль, але немає такого болю, який перетворить брехню на правду.

Вони можуть бити вас гумовими кийками щодня, вони можуть катувати вас електричним струмом щодня протягом багатьох років, але вони не можуть перемогти цих чоловіків і жінок, вони обрали свій шлях зла, і з нього важко повернутися назад. Вони не можуть перетворити свою країну-монстра на цивілізовану країну. Українців можна бити і ламати, але ви ніколи не перетворите українця на росіянина — це точно».

Під час дискусії «Як остаточно посилити тиск на росію», Габріель Атталь, прем'єр-міністр Франції (2024), зазначив: «Ми можемо краще. Ми маємо бути більш методичними і точними. Ми маємо робити більше там, де це болить найбільше. Ми маємо бути більш ефективними у боротьбі з тіньовим флотом. Ми також маємо більше допомагати українцям зруйнувати нафтопереробний комплекс. Ми маємо завдати їм найбільшого болю — розвідкою, ракетами і нафтою».

Ґабріелюс Ландсберґіс, Міністр закордонних справ Литовської Республіки (2020-2024), додав: «Ми маємо визнати той факт, що ця війна не буде закінчена дипломатичним шляхом — вона буде вирішена на полі бою. Україна показує нам, як це робити».

Борис Джонсон, Прем'єр-міністр Великої Британії (2019-2022): «У нас була зустріч на Алясці. Контакт встановлено. Ми маємо змінити стратегічні цілі путіна. Нам потрібно більше економічних санкцій — ми маємо розблокувати заморожені активи, щоб Україна могла купувати зброю. Я не припиню наголошувати — нам потрібно, щоб путін зрозумів, що він програв. Якщо він думає, що Україна має шанс опинитися у сфері впливу, він буде наполягати на своєму. Проблема в тому, що ми не даємо чіткого сигналу. Ми повинні чітко заявити, що іншого шляху немає».

Головний кореспондент з питань закордонних справ Fox News Трей Інґст: «Як журналісти, ми повинні змусити людей бути небайдужими і допомогти їм зрозуміти, в чому суть проблеми. Наші громадяни не вимагатимуть рішень для України, якщо не знатимуть про них. Ми маємо фіксувати історії людей — для цього ми можемо тримати народ України на перших шпальтах газет і в головах людей».

На прохання прокоментувати вторгнення 20 безпілотників у повітряний простір Польщі під час заключної панелі першого дня форуму YES 2025 «Як завершити війну» Віце-прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський відповів: «Ми не віримо у двадцять помилок одночасно. Вторгнення супроводжувалося цунамі російської дезінформації. Ми були здивовані деякими наративами. Це не була атака України, це однозначно була атака росії, здійснена через Білорусь та Україну. На перехоплення вилетіли пілоти союзників, і жоден з безпілотників не досягнув своєї цілі».

Виступаючи під час дискусії «Коли Європа буде готова до російської атаки?» Глава Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін пояснив: «Коли росіяни готуються до конфлікту, вони роблять два розрахунки — один з них стосується контролю над ескалацією, а інший — порівняння ресурсів своєї та протилежної сторони. Дуже важливо, щоб у майбутньому ці розрахунки були на нашу користь. Ми маємо бути впевнені, що наші плани підкріплені ресурсами».

Заступник Керівника Офісу Президента України Павло Паліса зазначив: «Україна може допомогти своїм союзникам підготуватися до нападу росії. У нас є те, що не можна купити — досвід боротьби з росією. росія у 28 разів більша за Україну за територією і в 3 рази більша за населенням. До повномасштабної ескалації люди думали, що це друга військова наддержава у світі. Але ми витримали понад три з половиною роки повномасштабного вторгнення. Ми готові ділитися досвідом протиповітряної оборони, як нею керувати, як боротися з балістичними ракетами, з шахедами та іншими загрозами, щоб допомогти нашим партнерам підготуватися».

Президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік наголосив: «Якщо ви подивитеся на цифри підтримки України, наприклад, з боку Німеччини, то лише 0,15% німецького ВВП використовується для військової підтримки для України. Найкращий спосіб підвищити безпеку в Європі — це значно збільшити ці цифри, в той час, як ми нарощуємо виробництво. Ми повинні залучити економіку до оборони, відійти від укорінених національних систем закупівель. Якщо ми перейдемо від розмов про ресурси до точних кількісних цілей того, що ми хочемо виробляти, ми зможемо досягти дуже швидкого прогресу. Це було ключовим висновком після пандемії». 

Більше новин про форум YES 2025 можна знайти на нашому сайті за посиланням: yes-ukraine.org

Фото доступні за посиланням та на вебсайті yes-ukraine.org/ua/photo-and-video

Відео панельних дискусій та розмов доступні за посиланням www.youtube.com/user/PinchukFoundation

12-13 вересня в Києві відбулася щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) «ЯК ЗАВЕРШИТИ ВІЙНУ?». У конференції, організованій YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, взяли участь понад 800 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, військовослужбовців Збройних сил України, ветеранів, громадських активістів та експертів з понад 30 країн світу.

Щорічна зустріч YES 2025 була присвячена обговоренню таких тем:

• Де ми перебуваємо на шляху до завершення війни?
• Як остаточно посилити тиск на росію?
• Коли Європа буде готова до російської атаки?
• Угода або припинення вогню – як можуть виглядати конкретні умови?
• Чи можна змусити ворога сісти за стіл переговорів та як?
• Коли Україна може розраховувати на членство в ЄС?
• Чи відмовляться західні виборці ризикувати заради України?
• Чи є уроком з України те, що всім країнам потрібна ядерна зброя?
• Стан війни та що потрібно для її завершення
• Реформи та боротьба з корупцією
• Гарантії безпеки для України
• Росія перемагає чи розвалюється?
• Дрони та майбутнє війни в Україні
• Що історики вважатимуть перемогою України?

Відкриваючи захід, Віктор Пінчук, засновник і член правління Ялтинської європейської стратегії, бізнесмен і філантроп, заявив: «На мою думку, ми маємо закінчити війну на справедливих засадах. Це дозволить нам пройти до кінця нашого історичного шляху і перемогти в історії. Перемогти в історії означає зберегти наш суверенітет, незалежність, безпеку і приєднатися до Європи. Коли я кажу “приєднатися до Європи”, я маю на увазі: приєднатися до Європейського Союзу».

Він також закликав партнерів: «Дайте українцям надшвидкий шлях до членства в Європейському Союзі. Звичайно, за виконання найсуворіших умов внутрішніх реформ».

Віктор Пінчук також висловив упевненість в тому, що території України, які зараз окуповані росією, зрештою повернуться під контроль України. «Я абсолютно переконаний, що всі українські території, які українці хотіли б мати під своїм контролем, рано чи пізно повернуться під контроль України».

Він припустив, що росія зараз стоїть перед дилемою – продовжувати війну чи закінчувати її. «російська економіка перебуває в жахливому стані. росія дедалі більше залежить від Китаю, війна має неймовірно високу вартість і приносить величезні людські втрати. Тому тільки дійсно сильні санкції проти росії та дійсно сильна військова підтримка України можуть допомогти нашому ворогу прийняти правильне рішення в цій дилемі – закінчити війну і припинити вбивства».

Віктор Пінчук також висловив подяку Президенту США Дональду Трампу за військову допомогу Україні та закликав його чинити тиск на росію, щоб вона пішла на реальні мирні переговори: «Я вважаю, що тільки президент Трамп може змусити нашого ворога погодитися на серйозні переговори».

Віктор Пінчук також звернувся до президента України Володимира Зеленського, який був почесним спікером заходу, сказавши: «Пане Президенте, для нас, українців, надзвичайно важливо бачити, що Ви  продовжуєте історичну місію Хмельницького, Мазепи та Грушевського, які боролися за незалежність і самобутність України... Більше того, пане Президенте, Ви маєте унікальний шанс не тільки наслідувати їх, а й виконати їхню місію — якщо наше покоління і покоління наших дітей завершать нашу історичну місію. Якщо суверенна, незалежна Україна приєднається до Європейського Союзу і отримає реальні гарантії безпеки».

Президент України Володимир Зеленський у своїй промові закликав світових лідерів посилити тиск на володимира путіна, щоб змусити його припинити війну проти України: «Комусь може здаватися, що обміни територіями чи спроба спокусити Путіна відновленням торгівлі з Америкою чи світом начебто може зупинити цю війну. Це не так. Російська машина війни зупиниться тільки тоді, коли у неї закінчиться пальне».

«Потрібен дійсно сильний тиск, щоб замість цілі окупувати Україну чи будь-яку іншу країну, у Путіна була ціль зберегти свою економіку, свою систему», - додав Зеленський.

«Ми не віддамо путіну ту чи іншу землю України, щоб він зупинив війну. І це не рішення, це пауза - як після 2008-го і Грузії, як після 2014-го і Криму та Донецька. Нам потрібне гарантоване завершення війни, потрібна гарантована безпека для нас, для України, для українських дітей. Нам потрібна гарантована відповідальність росії за те, що вона зробила проти України, проти українців, проти наших людей», - підсумував Президент України.

Серед спікерів 21-ї щорічної зустрічі YES були: Віктор Пінчук, засновник і член Наглядової ради Ялтинської Європейської Стратегії, бізнесмен і філантроп; Володимир Зеленський, Президент України; Александер Стубб, Президент Фінляндії; Андрій Єрмак, Керівник Офісу Президента України; Кіт Келлог, Помічник Президента США та Спеціальний посланник Президента США в Україні; Радослав Сікорський, Віце-прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ Польщі; Тарас Качка, Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ України; Денис Шмигаль, Міністр оборони України; Ханно Певкур, Міністр оборони Республіки Естонія; генерал-майор Крістіан Фройдінг, Федеральне міністерство оборони Німеччини; Катаріна Матернова, Посол ЄС в Україні; Евін Інчір, член Європейського парламенту; Борис Джонсон, Прем'єр-міністр Великої Британії (2019-2022); Габріелюс Ландсбергіс, Міністр закордонних справ Литви (2020-2024); Габріель Атталь, Прем'єр-міністр Франції (2024), Голова парламентської групи дружби Франція-Україна Національної асамблеї; Джонатан Пауелл, радник з питань національної безпеки Прем'єр-міністра Великої Британії; Фабріціо Саджо, Радник з питань національної безпеки та дипломатичний радник Прем’єр-міністра Італії; Ксав'є Шатель, дипломатичний радник Президента Франції з питань стратегічних справ та роззброєння; Гюнтер Зауттер, радник Канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки; Каупо Росін, генеральний директор Естонської служби зовнішньої розвідки; Моріц Шуларік, президент Кільського інституту світової економіки; Енн Епплбаум, історикиня, журналістка та оглядачка видання The Atlantic; Вольфганг Ішингер, президент Ради фонду Мюнхенської конференції з безпеки, член правління YES; Генерал Девід Петреус, партнер KKR, голова Глобального інституту та голова KKR Middle East; Геппімон Джейкоб, редактор журналу India’s World; Джилліан Тетт, колумністка FT та проректорка Кінгс-коледжу Кембриджа; Кайса Оллонгрен, Спецпредставниця ЄС з прав людини, членкиня Наглядової ради YES; Санна Марін, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023); Світлана Ковальчук, виконавча директорка Ялтинської європейської стратегії; Бенджамін Хаддад, Міністр-делегат з європейських справ Франції; Христя Фріланд,  Віцепрем'єр-міністерка Канади (2019-2024), міністерка фінансів Канади (2020-2024); Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014); Прем'єр-міністр Швеції (1991-1994), член Наглядової ради YES; Ніл Фергюсон, старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету; Трей Інгст, головний кореспондент з питань закордонних справ, Fox News; Борис Гудзяк, митрополит-архієпископ Філадельфії Української греко-католицької церкви; Юліан Пилипей, офіцер, морський піхотинець, Збройні сили України; Валерій Горішній, старший сержант, інструктор розвідки корпусу “Азов”, Національна гвардія України; Тетяна Теплюк, санінструкторка корпусу “Азов”, Національна гвардія України, військовополонена; Володимир Миколаєнко, колишній мер Херсону, колишній політичний в'язень і військовополонений, та інші гості. 

Фото доступні за посиланням 

Відео доступні тут

Партнери: Alphabet Inc., Міжнародний фонд  «Відродження» та Київстар.

З нагоди Конференції з відновлення України (URC) у Римі Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели панельну дискусію на тему: No Security – No Recovery («Чому без безпеки не буде відбудови»), що порушує одне з найгостріших питань сьогодення: чи може Європа не тільки допомогти у післявоєнному відновленні, але й зробити все необхідне для того, щоб допомогти Україні перемогти у війні проти росії?

Щороку з початку повномасштабної війни європейські країни збираються на конференції з відновлення України, обіцяючи підтримку після війни. Але сьогодні фізична безпека України й саме її виживання залежать від Європи: потрібна зброя, фінансування для озброєння, протиповітряна оборона та ресурси для негайного відновлення зруйнованої інфраструктури й житла. Учасники заходу обговорили як зробити все можливе для того, щоб Україна стала на правильний шлях відновлення за підтримки Заходу після закінчення війни.

Дискусію модерували Карл Більдт, Міністр іноземних справ Швеції (2006-2014), Премʼєр-міністр Швеції (1991-1994) та Санна Марін, Прем’єр-міністерка Фінляндії (2019–2023), які є членами Наглядової ради YES. Серед учасників дискусії були: Віктор Пінчук, бізнесмен та філантроп, засновник YES; Крістен Міхал, Прем’єр-міністр Естонії; Ольга Стефанішина, Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністерка юстиції України; Джорджо Муле, Віцепрезидент Палати депутатів Італії; Каспар Вельдкамп, Міністр закордонних справ Нідерландів; Борис Ґудзяк, Митрополит-Архиєпископ, Українська Католицька Архиєпархія Філадельфії.

До обговорення також долучилися: Генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлогг, Помічник Президента США та Спеціальний посланник Президента США в Україні; Валдіс Домбровскіс, Єврокомісар з питань економіки та продуктивності; Олександр Корнієнко, заступник голови Верховної Ради України; Марта Кос, Єврокомісарка з питань розширення; Андрюс Кубілюс, Єврокомісар з питань оборони та космосу;  Христина Бойчук, офіцерка Національної гвардії України; Максим Фурик, ветеран 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», нині інструктор з роботизованих систем протиповітряної оборони; Марек Правда, заступник Державного секретаря Міністерства закордонних справ Польщі; Александр Кваснєвський, Президент Польщі (1995-2005), Голова Наглядової ради YES.

Відкриваючи дискусію, Віктор Пінчук звернувся до європейських лідерів із закликом посилити підтримку України: «Ми всі цінуємо те, що Європа поруч з нами, але зараз ви можете і повинні робити більше. Дуже добре, що нещодавно ви ухвалили рішення збільшити витрати на оборону до 5% ВВП протягом наступних 10 років. Але я думаю, що саме зараз ви повинні витрачати більше на Україну, тому що ви можете і повинні це робити».

«Творити історію лише відбудовою неможливо. Ви повинні боротися, ви повинні брати участь у цій війні в той чи інший спосіб, разом з українцями», - додав він.

Карл Більдт, своєю чергою, наголосив на важливості забезпечення довготривалого миру в Україні та посиленні позиції України: «Порядок приходить від сили та шляхом демонстрації сили. І одним зі способів демонстрації сили, окрім фінансової та військової підтримки України, яка є абсолютно необхідною, є демонстрація нашої відданості відновленню України після війни. Демонструючи нашу відданість відновленню після війни, ми демонструємо нашу впевненість у здатності досягти припинення вогню і перейти від цього до відбудови та підйому майбутньої суверенної та незалежної європейської України».

Санна Марін зазначила, що партнери України зробили недостатньо для її перемоги у війні: «За цей час ми, партнери України, зробили багато, але ми зробили недостатньо. У нас є ресурси, у нас є можливості аби зробити набагато більше».

Крістен Міхал заявив: «Ніщо не зупинить Путіна, окрім сили та єдності. В Естонії ми не маємо жодних ілюзій щодо росії. Путін не може зупинити війну. Його можна зупинити лише силою, єдністю і силою».

Ольга Стефанішина закликала до рішучих дій для припинення війни в Україні: «Найголовніше - зрозуміти, що припинення війни - це дія, яку необхідно зробити, а не зусилля, які потрібно підтримувати. Це спільні зусилля. Ця війна більша за Україну. Ця війна більша за територію України. Ця війна виходить далеко за межі двосторонніх відносин між Україною та Росією. Ось чому цю війну потрібно закінчити разом, спільними діями, а не спільною підтримкою».

Вона також закликала до посилення санкцій проти росії: «Слабкі пакети санкцій або компроміси щодо посилення санкцій, а також затримки у прийнятті рішень щодо санкцій, підтримують здатність росії продовжувати воювати та нарощувати свої ресурси».

Ольга Стефанішина також застерегла від затягування процесу вступу України до ЄС: «Рішення відвернутися від України, коли йдеться про членство в ЄС чи НАТО, стане сигналом про успіх російської політики».

Каспар Вельдкамп запропонував Європі переглянути свій підхід до роботи із замороженими російськими активами: «Ми повинні продовжувати шукати творчий підхід до використання заморожених суверенних активів РФ. Давайте більше використовувати російські заморожені активи. Давайте творчо підійдемо до цього питання, як ми можемо використати більше з них, тому що це те, що потрібно».

«Нам потрібно заохочувати приватний сектор інвестувати в Україну, мобілізувати прямі іноземні інвестиції. У майбутньому нам буде потрібна безпечна Україна. Чим безпечнішою буде Україна, тим легше буде залучити ці іноземні інвестиції. Я вважаю, що в такій країні, як Україна, існують величезні інвестиційні можливості. Ми повинні забезпечити безпечне середовище», - додав він.

Він також визнав, що Європа повинна робити більше для забезпечення миру на континенті: «США провели велику важку роботу протягом останніх років. І я вітаю їхню відданість Україні, майбутньому України, а також їхні зусилля, спрямовані на досягнення миру в Україні. Це правда, що європейські країни повинні брати на себе більше відповідальності за європейську безпеку в цілому, а також за наше оточення і за Україну. І так, ми активізуємось».

Кіт Келлог наголосив на важливості припинення вогню в російсько-українській війні: «Відомо про понад мільйон втрат серед солдатів - загиблими та пораненими. Це цифри, які мені, як колишньому солдату, майже неможливо осягнути. Це вбивство промислових масштабів. Міжнародна спільнота повинна запитати себе: «Ви хочете бути на правильному боці історії чи ні? Ви повинні зробити цей вибір». Ми повинні зібрати всіх разом і сказати: «Це має зупинитися!»

Джорджо Муле зосередився на важливості майбутнього плану відбудови для України: «Ми повинні дати зрозуміти, що відбудова - це не просто матеріальна справа, це моральна дія, політичний обов'язок людини перед нацією, яка мужньо захищає свою гідність і свободу».

Валдіс Домбровскіс закликав до посилення санкцій проти росії: «Ми повинні продовжувати здійснювати постійний економічний і політичний тиск на російського агресора. Ці зусилля приносять свої плоди. Російська економіка постає перед труднощами, що постійно зростають. Тому дуже важливо продовжувати та фактично посилювати цей тиск».

«На жаль, ми знаємо, що цей російський експансіонізм не обмежується Україною. Росія відкрито говорить про вторгнення в інші європейські держави. Тому ми повинні зробити все, щоб підтримати Україну, як заради суверенітету і свободи України, так і заради нашої власної безпеки», - застеріг він.

Марта Кос пообіцяла, що Україна стане членом ЄС до 2030 року: «Я не знаю, чи зможе Україна стати членом НАТО і коли це може статися. Але я знаю, що Україна буде членом Європейського Союзу і коли це станеться. Я скажу вам коли. Я отримала багато дзвінків із проханням підтвердити серйозність своїх заяв про 2030 рік. Так, я абсолютно серйозна щодо 2030 року».

Вона також запевнила, що Україну модернізуватимуть протягом усього процесу вступу до ЄС: «Україна є сучасною державою, і ми допоможемо їй стати ще більш модернізованою протягом процесу вступу і завдяки всьому, що ми робимо. Дорогі українці, ми допоможемо вам вийти з війни і бути незалежною державою, яка самостійно визначає своє майбутнє».

Христина Бойчук закликала європейських партнерів надати Україні більше зброї та посилити підтримку: «Ми не можемо утримувати лінію фронту вічно. Українці будуть продовжувати боротися, але якщо ви хочете, щоб лінія фронту залишалася там, де вона є, настав ваш час. Нам потрібна зброя, нам потрібна техніка, нам потрібні технології, протиповітряна оборона, нам потрібна відповідальність. Спільна відповідальність».

Максим Фурик підтримав цю думку: «Якщо Україна не зупинить Росію зараз, на лінії фронту в Україні, завтра вони прийдуть до ваших домівок, і вашим синам доведеться давати їм відсіч».

«Щодня я бачу ракети, я бачу безпілотники «Шахеди», я бачу безпілотники, які знищують наші міста з мирним населенням, вбивають дітей, жінок, людей похилого віку, невинних. Тому я вважаю, що це не війна. Я думаю, що це тероризм, такий вид тероризму. Вони вбивають невинних людей щодня, щоночі", - додав він.

Олександр Корнієнко також закликав надати Україні більше зброї та швидше приймати рішення щодо цього в Європі: «У той час, як Росія збільшила масштаби та швидкість виробництва безпілотників «Шахед», поки вона створює коаліцію зла з Північною Кореєю, Іраном та деякими іншими державами, я ставлю собі запитання: Чому наші західні союзники не можуть ухвалювати такі ж швидкі рішення? Чому ми не можемо бути такими ж швидкими, як Росія у своїх рішеннях в небі?»

Борис Ґудзяк говорив про моральний аспект війни та про те, як вона впливає на життя українців: «Українці стоять на своєму. Вони йдуть на жертви, і все, про що вони просять, - це солідарність світу. Я хотів би заохотити вас робити те, що правильно, робити все, що ви можете, і не шкодувати про це. Ви ніколи не помилитеся, коли допоможете тому, хто цього потребує. Сьогодні перемога України потрібна всім у світі. Всім потрібен захист людської гідності».

Підсумовуючи обговорення, Александр Кваснєвський висловив думку, що Україна заслуговує на особливе ставлення на шляху до членства в ЄС з огляду на її внесок у європейську безпеку: «Ми не готові воювати. А Україна не тільки готова, але й вже це робить. Вони показали нам, що готові платити надзвичайно високу, іноді найвищу ціну, боротися за суверенітет, за незалежність, за наші спільні європейські цінності. І це щось неймовірне, щось, що ми повинні розглядати як складову нашої спільної сили. І я думаю, що це перша причина того, чому до України слід мати особливе ставлення на її шляху до Європейського Союзу».

«Україні потрібна Європа, але і Європі потрібна Україна. Україна нам потрібна дуже, дуже сильно. І ми повинні розуміти, що маємо зробити все можливе для її вступу до ЄС», - додав він.

«Якщо всі ми у світі, якщо люди в Європі, якщо люди в Україні хочуть бути на правильному боці історії, необхідно бути на боці України, українців та українських героїв - на боці цінностей незалежності, суверенітету, демократії, прав людини та взаємної поваги», - підсумував Александр Кваснєвський.

Фонд Віктора Пінчука послідовно використовує міжнародні платформи, щоб утримувати Україну в центрі світового порядку денного. Фонд організовує масштабні українські заходи в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму, українські події під час Мюнхенській конференції з безпеки, а також щорічну зустріч YES у Києві, яка збирає світових лідерів для обговорення глобальних викликів і майбутнього України.

Фото доступні тут

Війна в Україні відходить на другий план через Іран та інші кризи. Хіба ситуація в Україні не є поганою, але дещо стабільнішою, і хіба Європа не робить більше, ніж раніше? Це небезпечно для Європи. Наша безпека залежить від оборони України. Цей наріжний камінь – під жорстокою атакою. Тепер лише в руках Європи можливість захистити Україну. Ми зробимо це на свій страх і ризик. Ми можемо це зробити. А чи зробимо? Ми відвідали Київ минулого тижня після безпрецедентної російської атаки безпілотників, яка зруйнувала житлові будинки. На фронті Росія просувається вперед, хоча й з величезними втратами та черепашим темпом. Невпинним російським інноваціям, спрямованим на вбивство за допомогою все нових тактик, протистоять лише українські інновації в обороні. Наш висновок із розмов з офіційними особами, експертами та військовими лідерами такий:

існує явна та неминуча небезпека для Європи, якщо ми не діятимемо рішучіше зараз.

Але швидкі дії можуть стримати загрозу в Україні.

Українські солдати тримають фронт з мужністю та інноваціями. Але хоча українці ніколи не припинять чинити опір, без більшої військової підтримки Україна може втратити більше територій. Можуть бути захоплені нові міста. Це поставить під загрозу понад 500 мільйонів європейських громадян.

Кремль хоче змінити кордони за межами України у спробі відновити свою сферу впливу. Він хоче дестабілізувати ЄС, який він називає декадентським та безсилим.

Якщо Росія переможе в Україні, вони не тільки примножать свої гібридні атаки, які вже зараз завдають реальної шкоди Європі.

Ми не можемо виключати, що вони також готуватимуться до військового нападу на країни НАТО та ЄС. Для цього вони використовуватимуть людей та ресурси з окупованих українських територій.

Успіх Росії також підніме тих, хто прагне знищити Європу зсередини.

Радикали від "Альтернативи для Німеччини" до Reform UK у Великій Британії та "Національного об'єднання" у Франції будуть вважатися такими, що мають рацію: будьте обережні, протистоячи Росії.

Поразка України ослабить Європу геополітично. Зараз опір України поглинає ресурси Кремля. Це завадило Росії підтримувати сирійського диктатора Башара Асада або допомагати іранському режиму в тому обсязі, в якому вона могла б.

Росія, піднесена перемогою в Україні, буде вільна підтримувати поганих акторів по всьому світу – проти Європи.

Також у глобальному масштабі стане зрозуміло, на чиєму боці історичний імпульс: тих, хто нападає, щоб завойовувати і плювати на правила. Демократії зазнають невдачі, і це буде видно всім, у випадку, коли агресор і жертва абсолютно зрозумілі, і це відбувається прямо в Європі.

У середині літа в Брюсселі, Парижі, Лондоні та Берліні бюджетні та соціальні проблеми можуть здаватися нашою найгіршою небезпекою. Але фізична безпека Європи не є законом природи. Слабкі армії, популісти, що прагнуть руйнування, та смертельний ворог поруч – це руйнівна суміш.

Настав час діяти. Або ми пошкодуємо, що не дали більше влітку 2025 року.

Тому що, і це хороша новина з розмов, які ми мали в Києві, ми можемо це зробити.

Україна має потенціал самостійно виробляти значну частину необхідного їй озброєння. Невикористаний потенціал становить $10-15 млрд.

Гроші на негайне виробництво на повну потужність можуть допомогти заблокувати Росії отримання більших вигод у 2025 році. Правда, деякі види зброї доступні лише зі США, але українське виробництво може вирішити більшість нагальних проблем.

Ми, європейці, можемо зробити це самі, навіть якщо США припинять надавати гроші та зброю Україні.

Ми можемо зробити це, навіть якщо $200 млрд заморожених російських активів не будуть використані (це був би хороший шлях вперед, але деякі країни проти).

Ось цифри.

Додаткові $15 млрд просто зараз для повного використання виробничих потужностей України у 2025 році – це питання політичної волі.

Середньострокова перспектива також цілком здійсненна: війна коштує близько $100 млрд, ефективно покривається міжнародною підтримкою, тоді як Україна збирає достатню кількість податків для фінансування своїх регулярних невійськових витрат (таких як пенсії та зарплати лікарям, а також для забезпечення функціонування уряду).

З цієї міжнародної підтримки майже $40 млрд на рік надходило від Сполучених Штатів. Тепер ці витрати Європа повинна буде взяти на себе.

Але щоб дозволити Україні зупинити Росію, необхідні додаткові $30-40 млрд на рік для українського виробництва зброї та її придбання на ринку.

Таким чином, замість нинішніх $40 млрд на рік Європа повинна буде надавати $110-120 млрд.

Ці $110-120 млрд становлять близько 0,6% ВВП європейських членів НАТО ($20 трлн). Досі європейські члени НАТО давали близько 0,2% свого ВВП Україні (на двосторонній основі та через ЄС).

Збільшення з 0,2% до 0,6% може бути профінансовано в рамках і так запланованого збільшення витрат на оборону для членів НАТО (мета – 5%).

Якщо Європа надасть 0,6% свого ВВП Україні, це може зупинити Росію в Україні та перешкодити російській підготовці до нападу на Європу.

Це виграє час для побудови середньострокового стримування: розвитку європейської оборонної промисловості, розробки та впровадження гарантій безпеки для України, прискорення євроінтеграції України.

Така європейська рішучість також буде сигналом для США: ми не є безкоштовними пасажирами, а беремо свою долю в свої руки.

Чи готові ми до цього завдання?

Один з наших співрозмовників у Києві сказав, що українці зараз готові вмирати щоночі й готові йти на роботу щоранку. Якщо ми не хочемо, щоб наші діти ризикували вмирати щоночі, ми краще підемо на роботу і дамо Україні інструменти, щоб зупинити Росію.

Коли на саміті НАТО країни-члени зобов’язуються витрачати на оборону 5%, європейці повинні чітко дати зрозуміти, що вони зроблять для України те, що потрібно – в наших найважливіших інтересах.

Автори статті є членами наглядової ради Ялтинської європейської стратегії (YES)

Карл Більдт, прем'єр-міністр (1991-1994) та міністр закордонних справ (2006-2014) Швеції;

Александр Квасневський, президент Польщі (1995–2005);

Санна Марін, прем'єр-міністр Фінляндії (2019-2023);

Кайса Оллонгрен, міністр оборони Нідерландів (2022-2024)

Джерело

Наглядова рада Ялтинської Європейської Стратегії (YES) провела низку зустрічей у Києві з керівництвом держави, представниками дипломатичної спільноти та громадянського суспільства, а також із військовими та ветеранами. Мета зустрічей – підготовка порядку денного  21-ї Щорічної зустрічі YES, яка відбудеться 12-13 вересня 2025 року в Києві.

Наглядова рада Ялтинської Європейської Стратегії (YES) провела низку зустрічей у Києві з керівництвом держави, представниками дипломатичної спільноти та громадянського суспільства, а також із військовими та ветеранами. Мета зустрічей – підготовка порядку денного  21-ї Щорічної зустрічі YES, яка відбудеться 12-13 вересня 2025 року в Києві.

Під час візиту члени Наглядової Ради YES провели ряд зустрічей на високому рівні, зокрема, з Керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком; Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем;  Віце-прем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністеркою юстиції України Ольгою Стефанішиною; Міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою; Начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим та іншими високопосадовцями. Також відбулася спеціальна зустріч з послами країн G7, керівниками місій НАТО та Європейського союзу.

Дискусії сфокусувалися на таких темах як шляхи досягнення миру, військова підтримка Європи і НАТО, мирні перемовини, повернення росією вивезених українських дітей, обміни полоненими, залучення інвестицій до розвитку військових технологій, тощо.

Наглядова рада YES була представлена Александром Кваснєвським, Президентом Польщі (1995–2005), Головою Правління YES; Карлом Більдтом, Міністром закордонних справ Швеції (2006–2014), Прем’єр-міністром Швеції (1991–1994); Санною Марін, Прем’єр-міністеркою Фінляндії (2019-2023); Кайсою Оллонґрен, Міністеркою оборони Нідерландів (2022-2024) та Віктором Пінчуком, засновником YES, засновником Фонду Віктора Пінчука та групи EastOne.

За понад 20 років своєї діяльності YES зробила значний внесок у становлення європейського майбутнього України та сприяння міжнародній підтримці України зокрема у боротьбі проти російської агресії.

Фото доступні за посиланням

Ukraine's freedom, independence and sovereignty is vital for the security of Europe. It is in the interest of the United States of America and the countries of Europe that brave Ukraine prevail against Russian aggression We want this war to end on a just basis. We call on European countries to rise to their ongoing responsibility and step up their support in every possible way. Let Ukraine and Ukraine's partners coolly keep in mind strategic goals, coordinate, overcome obstacles, and win together.

The exchange February 28 between the Ukrainian and US leadership was unfortunate but does not change the strategic interests of both sides in preventing the Kremlin from winning its war of aggression against Ukraine. It is critical for the two sides to move beyond the current obstacle and work to achieve a durable and just peace.

The members of the Board of Yalta European Strategy:

Aleksander Kwaśniewski, President of Poland (1995-2005), Chairman of the YES Board; Carl Bildt, Minister for Foreign Affairs of Sweden (2006-2014), Prime Minister of Sweden (1991-1994);  Kersti Kaljulaid, President of Estonia (2016-2021); Sanna Marin, Prime Minister of Finland (2019–2023); Kajsa Ollongren, Minister of Defence of the Netherlands (2022–2024); Stephane Fouks, Vice President of Havas Group, Executive Co-Chairman of Havas Worldwide; Wolfgang Ischinger, Ambassador (ret.), President, MSC Foundation Council; Senior Fellow, Hertie School of Governance, (Berlin); and Victor Pinchuk, Founder of YES and Member of the YES Board, and Founder of the Victor Pinchuk Foundation and EastOne group.
#TimeToWin #WinWithUA

24 лютого 2025 року, Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію на тему «Гарантії безпеки та мир: що спрацює та що підтримають виборці?» під час спеціальної зустрічі YES у Києві “Three Years — Time to Win” («Три роки — Час Перемагати»), яка відбулася в третю річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Політики та експерти обговорили стратегії безпеки України в мінливому світі.

Габріель Атталь, Колишній прем'єр-міністр Французької Республіки, Голова групи президентської більшості, заявив:

«Говорячи про Україну, ми говоримо про Європу. Моє покоління знало лише Європейський Союз, єдину валюту, політику розширення. Ми думали, що переживаємо початок чогось, тепер ми задаємося питанням, чи не станемо ми свідками кінця».

«Доброю новиною є те, що у Франції виборці все ще підтримують Україну. В опитуванні, проведеному цими вихідними, понад 70% громадян Франції сказали, що ми повинні продовжувати допомагати Україні, і навіть збільшити нашу допомогу Україні». 

«Питання в тому, про які гарантії безпеки йдеться? Ми зможемо відповісти на це запитання лише тоді, коли матимемо мирну угоду, яку Україна зможе прийняти. Водночас, я вважаю, і багато хто поділяє цю думку, що членство в НАТО, стаття 5, є найпростішою і найефективнішою гарантією безпеки. Але мене завжди дивує, що ніхто не говорить про членство в ЄС. ЄС - це політичний проєкт, і ми повинні просувати членство України в ЄС як гарантію безпеки. Моя група депутатів у парламенті щойно проголосувала за звернення до французького уряду та інституцій ЄС з проханням прискорити процес набуття Україною членства в ЄС», - додав  Габріель Атталь.

Міапетра Кумпула-Натрі, Членкиня Парламенту Фінляндії; віце-президентка ПАРЄ; заявила: «Європейський Союз надав підтримку, але настав час перевірити, чи готові ми бути сильним континентом. 24 лютого 2022 року підтримка вступу Фінляндії до НАТО становила близько 20-22%. Коли ми подавали заявку 18 травня, опитування громадської думки показували 85%. Це тому, що ми говорили з нашим народом про те, що насправді означає це членство. Тому я закликаю країни перевірити думку своїх громадян. Поговоріть зі своїми громадянами про права людини. Поговоріть про реалії сьогодення. Чи не підтримують вони повернення депортованих дітей? Чи готові вони забути про правила ведення війни та міжнародний порядок?

«Час для розмов закінчився. Ми роздавали обіцянки протягом трьох років, а тепер настав час діяти».

Алекс Собел, Голова багатопартійної групи дружби з Україною в Парламенті Великої Британії.  на картинці та у підводц, у відповідь на запитання Гідеона Рахмана, Колумніста Financial Times, про готовність Великобританії відправити війська в рамках миротворчої місії, а також про план дій Великобританії та Франції у разі, якщо  США не погодяться забезпечити підтримку, сказав: «Нам потрібні нові способи ведення справ у цьому новому світі. Йде боротьба за те, чи буде цей новий світ демократією, чи автократією. Для того, щоб перемогла демократія, демократичні цінності та права людини мають бути передусім.».

Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014); Прем'єр-міністр Швеції (1991-1994); член Наглядової ради YES, у відповідь на запитання про його ставлення до ідеї підтримки з боку США, відповів: «Ми (Швеція і Фінляндія) тепер є членами НАТО. Ми задоволені цим, але протягом цілого покоління ми були готові захищати свої території без підтримки з боку США. Ми не залежали від американської військової підтримки. Проте Фінляндія була досить захищеною, Швеція була досить захищеною. Зараз ми маємо кращу ситуацію з підтримкою, але я б не ставив все в повну залежність від цього. Бажано, щоб американці були там, без сумніву. Але якщо американці відступлять, я не впевнений, що ми, європейці, також повинні відступити».

Павел Фішер, Голова Комітету закордонних справах Сенату Чеської Республіки, заявив: «Якщо ви продовжуєте пояснювати людям, що стоїть на кону, люди вас підтримають. Це - моя порада, коли ми розглядаємо, що спрацює і що підтримають виборці. Якщо ви продовжуєте наголошувати на тому, що без безпеки немає процвітання, виборці вас підтримають. Ми повинні повторювати, що без сміливих інвестицій в нашу оборону немає майбутнього для наших суспільств».

Брендан Сіммс, Директор Центру геополітики Кембриджського університету,  заявив: «Одразу після завершення Першої світової війни постало питання гарантій безпеки. Французи хотіли отримати гарантії від Великобританії, а британці сказали, що нададуть ці гарантії, тільки якщо американці їх прогарантують. Так це перетворюється на танець, а врешті-решт з цього нічого не виходить». 

«Я сумніваюся, що перекидання наземних військ [в Україну] є найкращим варіантом. Надання гарантій з точки зору протиповітряної оборони або безпольотної зони, здається мені набагато кращою ідеєю з точки зору цінності, яку може забезпечити Великобританія і ширша Європа».

«У США є електорат, який вбив собі в голову ідею, що бути консерватором означає займати проросійську позицію. Я здатен розмежувати ці поняття. Суспільні настрої в Західній Європі - це одне, і з цим можна сперечатися, а інше - це те, чи стала Україна жертвою несправедливого нападу чи ні, що є абсолютно очевидним».

Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995-2005); Голова Наглядової ради YES, завершив Спеціальну зустріч YES  “Three Years — Time to Win” заявою: 

«Ми знаємо, що це [Україна], напевно, екзистенційне питання для всіх нас сьогодні і в майбутньому».

«Звісно, ми хочемо миру, але заморожена війна - це не мир. Мир має базуватися на наших цінностях. Тому це мій заклик, особливо до наших американських друзів. Зрозумійте, що росія і Путін хочуть тримати всю Україну в своїх руках. Це не місце для компромісів. Це не місце для якихось угод».

«Ми, демократи, європейці, боремося проти безжальної влади, брехні та ефективної пропаганди. Щоб боротися з такою поведінкою, ми повинні об'єднатися з нашими цінностями, тому що в цьому наша сила, наша моральна перевага».

«Європа має бути об'єднаною. Працюючи пліч-о-пліч, ми маємо достатньо сили, щоб перемогти. Якщо ми хочемо бачити краще майбутнє для світу, Україна має перемогти».

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію на тему «Майбутнє Європи» з Міністром-делегатом Франції у справах Європи Бенджаміном Хаддадом. Дискусія відбулася під час спеціальної зустрічі YES у Києві “Three Years — Time to Win” («Три роки — Час Перемагати»), яка відбулася в третю річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, . політики та експерти обговорили стратегії безпеки України в мінливому світі.

У своїй промові Міністр-делегат Франції у справах Європи Бенджамін Хаддад підняв питання європейської стратегічної автономії, яку він назвав критичним моментом в історії.

"Я був разом з іншими главами держав та урядів і Президентом Зеленським сьогодні вранці на Майдані, де ми вшанували пам'ять загиблих і героїв цієї війни. Я був на цій самій площі 11 років тому, під час Революції Гідності. У той момент, як і сьогодні, душа та самовизначеність Європи була в Києві, в мужності та героїзмі цих молодих українців».

"Сьогодні Президент Макрон перебуває у Вашингтоні, щоб говорити з Президентом  Трампом про наші спільні інтереси, про необхідність справедливого і тривалого миру в Україні, про те, що швидке і легке припинення вогню не призведе до миру, а призведе до перегрупування, переозброєння і повторного нападу росії, як це, на жаль, довела нещодавня історія. Саме тому ми продовжимо нашу підтримувати Україну. Саме тому ми будемо посилювати нашу військову та економічну підтримку. І саме тому ми повинні будемо взяти на себе відповідальність, коли йдеться про довгострокові гарантії безпеки, не лише для стабільності і безпеки України, але й для безпеки Європи.”

"Коли ми дивимося у майбутнє трансатлантичних відносин, ми бачимо так багато спільних цінностей та інтересів зі Сполученими Штатами. Проте нам також доводиться чути, як американські лідери – і демократи, і республіканці – кажуть нам, що Європа більше не є центром їхніх інтересів, що європейці повинні взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку. І зараз для європейців настав переломний момент для того, щоб це зробити. 

І першим випробуванням, першим критичним моментом, де ми пройдемо перевірку в цьому питанні європейської оборони і стратегічної автономії, є, звичайно, Україна: забезпечення тривалого миру та гарантій безпеки, які європейці повинні будуть надати. 

Це потребуватиме не лише величезних інвестицій у ШІ, квантові технології, але і зусиль цілого покоління. Коли решта світу рухається швидко і прискорено, ми також повинні будемо активізуватися. Але це означатиме, перш за все, бути поруч з Україною, тому що ми знаємо, що це не локальний конфлікт.” 

“Я оптимістично налаштований, що ми вистоїмо і будемо в цей історичний момент там, де ми маємо бути - тут, з українцями. І я знаю, що ви можете розраховувати на європейців»."

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели спеціальну дискусію з Говардом Баффетом, головою та виконавчим директором Фонду Говарда Баффета, під час спеціальної зустрічі YES у Києві “Three Years — Time to Win” («Три роки — Час Перемагати»), яка відбулася в третю річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Політики та експерти обговорили стратегії безпеки України в мінливому світі.

Говард Баффет, Голова та Виконавчий директор Фонду Говарда Баффета підкреслив: “Для нас важливо говорити про зовнішню політику. Ми прагнемо завершення війни з багатьох причин, але одна з них полягає в тому, що ми маємо обмежені ресурси”.

Кайса Оллонгрен, Міністерка оборони Нідерландів (2022-2024), членкиня Наглядової ради YES, модеруючи дискусію, зазначила:  “Україна воює однією рукою, іноді без рук взагалі. Адже і США, і Європа наклали на неї обмеження”.

У своєму виступі Говард Баффет наголосив: “Ця війна має закінчитися справедливо і чесно для України. Можливо, результатом цього стане те, що Європа зрозуміє, наскільки вона дійсно може покладатися на Сполучені Штати.”

“І Європа, і США припустилися помилки, обмежуючи, яку зброю можуть мати українці і як вони її можуть використовувати. Це війна, а не торгова зона. Люди гинуть.”

“Україна доклала неймовірних зусиль та досягла видатного прогресу у розвитку своєї оборонної промисловості. Україна абсолютно точно здатна виграти цю війну.

Коли росія здійснила повномасштабне вторгнення, я знав, що це матиме глобальний вплив. Я відчував, що маю втрутитися. Ми подвоїли наші витрати на Україну, і ми будемо підтримувати цей рівень фінансування.”

Кожен, хто розуміє, що відбувається в Україні, має і далі робити те, що він робить. Не зупинятися”.

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Екзит-пол: що вибори в Німеччині означають для України, Європи,  світу» під час Спеціальної зустрічі YES у Києві  “Three Years — Time to Win” («Три роки – час перемагати»), яка відбулася в третю річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Політики та експерти обговорили стратегії безпеки України у мінливому світі.

Матіас Депфнер,Генеральний директор Axel Springer, підприємець і видавець Der Spiegel та Politico, виступаючи онлайн із Берліна, де він висвітлював вибори в Німеччині, зазначив: «Результати виборів у Німеччині виявилися неоднозначними. Це не той результат, який відкриває шлях до рішучих змін. У Мерца є три варіанти коаліції: з АдН (чого не буде), соціал-демократами та "Зеленими" або велика коаліція із соціал-демократами. Негативний аспект цього результату полягає в тому, що СДПН як коаліційний партнер менш активно підтримує оборонну політику «за будь-яку ціну». З позитивного – "Зелені", перебуваючи в опозиції, не є однозначними противниками всіх ініціатив щодо військової підтримки та зміцнення європейської оборони». 

Він продовжив: «Фрідріх Мерц був одним із небагатьох, хто заявив, що підтримка України є безумовною, і ми маємо робити для цього ще більше. І що цікаво, саме це стало точкою консенсусу між ХДС та "Зеленими".

“Олаф Шольц не відіграватиме жодної ролі в новому уряді. Швидше за все, чинний міністр оборони Борис Пісторіус займатиме важливе місце, можливо, навіть стане віце-канцлером. На мою думку, якщо ми отримаємо такий склад уряду, то завдяки цьому Німеччина стане більш надійним та рішучим драйвером підтримки України в ЄС. Німеччина може і повинна відігравати більшу роль в цій ситуації, і я думаю, що у нас є для цього підґрунтя.“

“Стратегічний альянс НАТО, Європи і США є фундаментом захисту наших цінностей. Зростаюча залежність Німеччини від російських енергоносіїв зміцнювала і фінансувала того путіна, з яким ми зараз маємо справу. Це було величезною стратегічною помилкою. Урок полягає в тому, що ми завжди повинні бачити головну мету, а це – збереження цього альянсу. Я б не здавався завчасно. Я би зробив усе можливе, щоб цей альянс залишався непорушним».

Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006–2014), Прем’єр-міністр Швеції (1991–1994), член наглядової ради YES, зазначив:

«Фрідріх Мерц чітко висловив своє прагнення взяти на себе лідерську роль у Європейському Союзі. І за умови стабільного уряду немає сумнівів, що в найближчі роки Берлін відіграватиме ще важливішу роль у цих питаннях. Ті висловлювання, які ми раніше чули з Парижа, тепер лунають з Берліна».

Міхаель Галер, Депутат Європейського парламенту, постійний доповідач Європейської народної партії щодо України, прокоментував: «Перед основними політичними партіями стоїть серйозний виклик – вони мають реагувати на проблеми, які виборці визначили як пріоритетні, і пропонувати реальні рішення. Питання України з’явилося у виборчій кампанії лише в останні дні, коли Трамп фактично зрадив Україну. Ми повинні були вирішувати це питання проактивно, ще з самого початку.».

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію з Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем на тему «Економічне виживання, економічний потенціал: Підтримати Україну і процвітати?». Дискусія пройшла під час спеціальної зустрічі YES у Києві “Three Years — Time to Win” («Три роки – Час Перемагати»), яка відбулася в третю річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Політики та експерти обговорили стратегії безпеки України в мінливому світі.

Модерував дискусію Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995-2005); Голова Наглядової ради YES.

Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр України переконаний, що Україна є щитом європейської безпеки і основою об’єднаних європейських збройних сил.

«Сьогодні Україна являє собою щит європейської безпеки. І наше військо може становити хребет об’єднаних європейських збройних сил. І українські воїни, які здобули безцінний бойовий досвід, можуть насправді запропонувати дієву альтернативу американським військам, розташованим в кількості 65 тис. особового складу в Німеччині, Італії та Іспанії», – зазначив Прем’єр-міністр України.

Денис Шмигаль закликав європейських партнерів позбутися ілюзії, що це війна виключно росії проти України.

«Європейський союз теж зараз у війні. Це інша війна. Ми не маємо мати ілюзію, що війна лише в Україні. Ми захищаємо європейські кордони на землі, але російська агресія поширюється на Європейські країни і, насправді, не лише європейські. Без сумніву, це гібридний конфлікт, ретельно підготовлений і здійснюваний кремлем упродовж останніх 10 років. росія фінансує екстремістські рухи по всій Європі, мета яких не лише прославляти росію, а ще й провокувати розломи в європейських суспільствах. Відбувається економічний шантаж і культивація залежності в першу чергу від російських енергоносіїв. Все це для того, щоб розділити Європу і перешкодити єдності», – наголосив Денис Шмигаль.

Поразка України, за словами Прем’єр-міністра, призведе до нової континентальної війни в Європі.

«Поразка України спричинить небезпечний ефект доміно. Замирення імперських намірів кремля відносно Європи призведе до поширення російської агресії на захід, зокрема на країни Балтії, і призведе до нової континентальної війни. Якщо путін досягне успіху, західним демократіям загрожує небезпека. Україна зараз –останній бар’єр і перешкода між демократичним заходом і хаосом. Тому  перемога України – в стратегічних інтересах наших союзників на Заході», –зазначив Денис Шмигаль.

Він переконаний, що відбудова України  буде поштовхом для економічного розквіту Європи.

«Відновлення  і відбудова України може перетворитися на потужний чинник розвитку цілої Європи. Ми розуміємо, що зараз є криза міжнародного ладу, світ змінився. Ми живемо в абсолютно новому світі, в нових обставинах. Хто перший пристосується до цих обставин – той виживе. Ми маємо пристосовуватися до нової дійсності. Ми маємо перемогти і відновити, а можливо і розбудувати новий безпековий лад в Європі», – підсумував Денис Шмигаль.

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Боятися зла чи зупинити зло: як протистояти мисленню 1938 року сьогодні» з нагоди Спеціальної зустрічі YES у Києві «Три роки – час перемагати», яка відбулася в третю річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Політики та експерти обговорили стратегії безпеки України в мінливому світі.

Брендан Сіммс, Директор Центру геополітики Кембриджського університету,  поспілкувався з Романом Шварцманом, Головою Одеської обласної асоціації євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, про його роль у відзначенні 80-ї річниці визволення Аушвіца, страждання його родини та надію, яку можна знайти в таких умовах.

«Роман втратив членів сім'ї під час Голокосту, він жив у гетто, але він також є жертвою нинішньої російської агресії проти України. Його діти та онуки також зазнають нападів.», – зазначив Брендан Сіммс, Директор Центру геополітики Кембриджського університету.

Промова Романа Шварцмана, Голови Одеської обласної асоціації євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, про його роль у відзначенні 80-ї річниці визволення Аушвіца:

«Пані та панове,

Місяць тому німецький Бундестаг вшанував 80-річчя звільнення Аушвіца. Я мав змогу виступити там як людина, яка бачила і пережила гноблення, жорстоке насильство і нескінченні страждання під час Другої світової війни. Я зміг сказати там: Гітлер хотів знищити мене, тому що я єврей. путін хоче мене знищити, тому що я українець.

Ви поклялися: «Ніколи більше». Це «ніколи більше» настало. Якщо ви серйозно налаштовані, ви повинні підтримувати Україну інакше, ніж раніше. Навіть якщо ви вже багато чого досягли. Але нам нарешті потрібні дії.

Мені не потрібно розповідати вам тут про страждання євреїв і українців під час німецької окупації. Бабин Яр сьогодні широко відомий як символ знущання над ними. Але в нашій країні було близько 2000 Бабиних Ярів. На Заході про це не дуже знають.

Це були звичайні люди, які здійснювали розстріли, побиття, спалення, масові вбивства. І якщо вони пережили війну, то зазвичай поверталися до цивільного життя та своїх родин абсолютно непорушними.

Німеччина зараз робить багато для того, щоб пам'ятати. «Ніколи більше» не бракує на жодній поминальній службі. Але в цьому «ніколи більше» відсутня друга частина.

Після небачених убивств, після прірви, в яку людство зазирнуло з націонал-соціалізмом, просто «ніколи більше» недостатньо.

«Ніколи більше» потребує другої частини:

 «Ніколи більше» беззахисних жертв.

 «Ніколи більше» злочинів проти людяності.

Це зобов’язання, яке світ повинен засвоїти як урок жахливого ХХ століття. Статут ООН закріпив це зобов’язання, і все ж права людини топчуться щодня, кордони насильно пересуваються, а існування цілих націй опиняється під загрозою.

Ми – країна, яка вже 11 років зазнає нападу з боку свого великого сусіда. Війна ведеться проти нас не три роки, а 11. росія хоче підкорити нас і знищити як незалежну державу.

Нас бомбардують вдень і вночі, руйнують нашу енергетичну систему, атакують нашу культуру. На окупованих росією територіях панує справжній терор і вбивства цивільних.

І все тому, що ми хочемо нашої свободи. Тому що ми хочемо бути частиною вільної Європи, а не російської колонії.

Багато країн світу пообіцяли свою підтримку. В ООН 141 країна засудила російське вторгнення і закликала до виведення путінської армії.

Ми навряд чи були готові до війни, але війна продовжувалася, люди продовжували помирати. Нам казали, що час не закінчився. Але що це був за час, коли ми майже не отримували зброї?

Час, що минув після першого російського вторгнення, не був використаний.

Де була військова підтримка з боку тієї ж Німеччини, яка особливо підкреслює оце «ніколи більше»?

Коли путін зібрав навколо нас свої війська, коли путін сказав, що ми – малоросія, коли оголосив, що хоче знову поділити світ на зони впливу, більшість країн не хотіли в це вірити.

Вони добре влаштувалися у своїх процвітаючих суспільствах зі своїм дешевим російським газом. Вони заперечували, що одного дня може настати їхня черга.

У той час, як витрати на оборону в Європі скорочувалися, американський народ платив за безпеку Європи. Ми не повинні дивуватися, що на виборах перемогла людина, яка сказала американцям: «Ми більше не будемо цього робити. Європейці повинні самі себе захищати».

Я думаю, ми повинні дбати про демократичний світ разом – Україна, ЄС та США. Але зараз найпотужніша та найстаріша демократична держава світу обрала політичного лідера, який перевертає світ із ніг на голову.

Жертви оголошуються злочинцями.

Ми, українці, були шоковані тим, як Трамп веде переговори з путіним, ніби нічого не сталося. А нам, окупованим, кажуть, що не треба було починати війну.

Ми не можемо зрозуміти, що говорить і пише американський президент.

Але Європа, яка має 450 млн громадян, Європа, яка має потужний економічний простір, має нарешті зрозуміти, що ера комфорту і добробуту закінчилася. Свобода не є безкоштовною.

Можливо, зараз ми маємо Мюнхен 1938 року, пакт Гітлера-Сталіна і Ялту. Якщо ми дозволимо цьому трапитись, війна не закінчиться, коли путін підкорить Україну.

Якщо росію не зупинити в Україні, небезпека війни для всієї Європи зростатиме.

Тому я кажу європейським друзям: війна прийде до вас.

Так само, як розрахунок не спрацював у Мюнхені, не спрацює і цього разу, якщо ви відмовитеся від України.

Ви погано озброєні. Ви не можете себе захистити без України.

Тому я кажу вам: українці захищають вас щодня, щороку, роками.

Це також ваш фронт, який путін відкрив у Східній Європі.

Зрозумійте це нарешті. Наберіться мужності зараз, інакше ваші вільні суспільства також загинуть.

Шановні гості,

Я – старий чоловік. Я був в гетто, я дивився дияволу в очі. 

Я кажу демократичному світу: не бійтеся його.

Ви даєте занадто багато влади злу.

Якщо ви станете разом і подолаєте свій страх, ви зможете перемогти диявола.

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року, Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію з Кирилом Будановим,  Начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, під час спеціальної зустрічі YES у Києві «Три роки — Час Перемагати», яка відбулася в третю річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Політики та експерти обговорили стратегії безпеки України в мінливому світі. Модерувала дискусію Кайса Оллонгрен, Міністерка оборони Нідерландів (2022-2024), членкиня Наглядової ради YES.

«Ми відзначаємо третю річницю з моменту початку повномасштабного вторгнення, а по суті вже 11 річницю нашої війни між Україною і РФ, а росіяни ще не досягли своєї мети. Чи змінилося стратегічне завдання росії? На жаль, відповідь так само – ні. На мій погляд це завдання не зміниться ніколи. Російська федерація не бачить себе федерацією, вона бачить себе імперією», - зазначив Кирило Буданов.

І росія, за словами Начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, на жаль, не зупиниться, поки не досягне цієї стратегічної мети.

«Для існування імперії потрібно як мінімум три держави: росія, вона є, Білорусь, частково є, і не вистачає України. Без цього існування російської імперії – неможливо. Будь-який спеціаліст по росії вам це підтвердить. Тому вона не зупиниться і буде робити усе, щоб військовими, політичними, неполітичними, якимись внутрішньо-соціальними методами досягти поглинання України. Їй потрібна вся територія і все населення, потрібні наші заводи. Без нас імперія не може відбутися. Тому їх стратегічна мета незмінна», - наголосив Кирило Буданов.

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України переконаний, що в російське керівництво в своїх імперських амбіціях схиляється до зразка срср, але з країнами так званого Варшавського договору.

«Якщо припустити найгірший варіант – наступною буде Польща, я вам прямо це кажу. І не потрібно цього боятися, потрібно це усвідомлювати. Далі буде – Чехія, Угорщина, Болгарія. Країни Варшавського блоку – це, як то кажуть, завдання мінімум, якщо утворюється імперія. А далі - як вийде, вибачте», - додав Кирило Буданов.

Сьогодні, за його словами, росія не досягнувши мети у війні з Україною, прагне отримати паузу, аби відновити сили, зробити роботу над помилками і продовжити реалізацію своєї стратегічної мети. 

«Так, я не буду казати, якісь незрозумілі речі проте, що росії нічого не вдається, що в них все погано. Це не так. Вони рухаються вперед. Цей рух не такий вже значний і недостатній для досягнення стратегічної мети, тому їм потрібна пауза. Їм потрібна пауза, щоб відновити свої сили. Зробити роботу над помилками. Спробувати дестабілізувати ситуацію тут в середині і тоді в них з’являється нове вікно спроможностей для досягнення своєї стратегічної мети», - вважає Кирило Буданов.

Глава розвідки висловився і про припинення вогню і укладання миру в 2025 році: «В припинення вогню – я вірю, в сталий довгий мир – я залишу це під сумнівом, але хай це буде моя особиста думка. Чому саме так – пояснення дуже просте: стратегічна ціль російської федерації незмінна і вона не може досягнути зараз своєї мети. Тому очевидно що вона буде далі шукати шляхи, як її досягати. Тут будуть всі методи роботи: гібридні загрози, які зрештою можуть у будь-який момент перерости у те що відбувається зараз. Проте  в режим припинення вогню я вірю, це абсолютно реально».

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Чи закінчить війну Дональд Трамп? Перспективи та ризики угоди» з нагоди Спеціальної зустрічі YES у Києві «Три роки - час перемагати», що присвячена третій річниці жорстокого та неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Політики та експерти обговорили стратегії безпеки України у світі, що змінюється.

Борис Джонсон, Прем'єр-міністр Великої Британії (2019-2022), почав з того, що розкритикував Дональда Трампа за його нещодавні висловлювання щодо України, а також тональність його висловлювань: «Сказати, що Україна розпочала війну - це найбільш кричуще звинувачення жертви, яке я коли-небудь чув. Знаєте, як я вже казав раніше, це все одно, що звинувачувати Сполучені Штати в тому, що вони збили японські винищувачі в Перл-Харборі. Це абсолютна нісенітниця».

Однак Борис Джонсон висловив оптимізм щодо потенційної американсько-української угоди щодо рідкоземельних металів, заявивши, що бачить у ній певні позитивні моменти: «Я думаю, що її варто прочитати. І я думаю, що вона містить насіння надії та прогресу. І так, з одного боку, вона виглядає здирницькою. Але так само, як і «Ленд-ліз» у 1941 році, чи не так?»

«Тому я кажу всім моїм дорогим українським друзям: я розумію ваш жах, коли ви чуєте як говорять про Україну. Я розумію, наскільки тривожною є думка про те, що ця угода може бути грабіжницькою для вашої країни. Але я справді вважаю, що нам потрібно пройти через цей етап, визнати, чим насправді є ця угода. Це те, що Дональд Трамп може продемонструвати своєму правому крилу, республіканським скептикам щодо України, в яких він заручився підтримкою. І я думаю, що це відкриває шлях до прогресу», - додав він.

Габріелюс Ландсбергіс не погодився з цією думкою, вказавши на те, що в проєкті угоди немає жодної згадки про необхідність забезпечення суверенітету України: «Угода не передбачає демократичну, вільну, незалежну та суверенну Україну».

Він також запропонував Європі допомогти Україні з юридичними консультаціями з цього питання, що зробить угоду більш вигідною для України: «У нас в Європейській Комісії є дуже багато юридичних консультантів і можливостей. Давайте запропонуємо ці поради українцям. Давайте розглянемо угоду. Ми можемо запропонувати пропозиції, ми можемо запропонувати поради. У нас є багато юридичних експертів. Ми не будемо просити корисних копалин, ми не будемо просити грошей. Ми можемо зробити це лише для країни, яка є кандидатом на вступ до ЄС».

Габріелюс Ландсбергіс також висловив занепокоєння з приводу зближення Трампа з Володимиром Путіним: «Путін зараз має президента Трампа там, де він хоче... Путін вже змусив американців просити про нові вибори (в Україні). Путін вже змусив американців сказати «ні» НАТО. Путін вже має американців, які кажуть, що реальність окупованих територій (України) така, що вони залишаться з Росією. Путін отримав так багато завдяки єдиному припущенню, що він буде там весь час, коли цього захоче президент Трамп».

«Сьогодні ми повинні діяти так, ніби його (Трампа) цілі більше збігаються з цілями президента Путіна», - підсумував він.

Стівен Бігун заявив: «Я думаю, що президент (Дональд Трамп) позитивно налаштований допомогти Україні досягти справедливого і мирного врегулювання у цій війні, і я думаю, що президент підштовхує нашу політику в цьому напрямку. Від нас залежить, чи зможемо ми допомогти спрямувати її в цьому напрямку».

«Американці дуже добре розуміють, що Володимир Путін не хоче переговорів. Йому потрібна Україна. Це так. І ми також дуже добре усвідомлюємо, що наші інвестиції в європейську безпеку - це інвестиції в нашу безпеку», - додав він.

Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995-2005); Голова Наглядової ради YES, закликав не забувати, що ця війна щодня коштує українцям життів: «Будь ласка, додайте до цього рахунку також ціну, яку заплатили люди, жертви, поранені, розділені родини, зруйновані міста і села. Все це сталося тут, в Україні. І це не порожнє місце... Без урахування цього було б дуже несправедливо».

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року, Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію на тему «Куди йде війна?» під час спеціальної зустрічі YES у Києві «Три роки — Час Перемагати», яка відбулася в третю річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Політики та експерти обговорили стратегії безпеки України в мінливому світі.

Серед учасників дискусії: Троельс Лунд Поульсен, Міністр оборони та Віце-прем'єр-міністр Королівства Данія; Довіле Шакалієне, Міністерка оборони Литви; Вадим Сухаревський, Командувач військ безпілотних систем Збройних сил України; Борис Джонсон, Прем'єр-міністр Великої Британії (2019-2022); Джейд МакГлінн, Старша наукова співробітниця Королівського коледжу Лондона.

Модератор дискусії: Джон Гербст, Старший директор Євразійського центру Атлантичної ради.

Троельс Лунд Поульсен, Міністр оборони та Віце-прем'єр-міністр Королівства Данія, заявиви: «У березні 2024 року до Києва приїжджала данська делегація, яка запровадила та розвинула “данську модель”. Це спосіб розвитку оборонної промисловості в Україні. Данія, разом з іншими країнами, взяла на себе зобов'язання надати Україні пряму підтримку у розмірі близько 650 мільйонів доларів, що будуть використані для виробництва військового озброєння українськими оборонними підприємствами. 

Ви запитаєте, чому? По-перше, набагато швидше фінансувати і виробляти обладнання тут, в Україні, ми профінансували 20 самохідних артилерійських установок “Богдана”, на їхнє виробництво пішло два місяці. Якби ми закуповували їх у Європі, це зайняло б два роки. По-друге, так ви отримуєте більше за свої гроші. Три системи «Богдана», вироблені тут, еквівалентні ціні однієї системи, виробленої в Європі. І, зрештою, це також дає можливість виробляти запасні частини та здійснювати технічне обслуговування тут, в Україні. 

«Те, що ми бачимо зараз — це тривожний дзвіночок. Нам потрібно діяти ще активніше. Ми віддані Україні. Від імені данського уряду та членів данського парламенту ми гарантуємо вам широку підтримку. Ми не залишимо вас наодинці», наголосив Троельс Лунд Поульсен.

Довіле Шакалієне, Міністерка оборони Литви, сказала: «Ми повинні нарощувати військові м'язи, і ми маємо говорити в унісон. Зараз не час для паніки. Не забуваймо, що Україна вже три роки бореться з росією, а Європа - найбагатший і найстабільніший регіон у світі. Ми не інвестували пропорційно у власну оборону, і якщо ми хочемо бути гарантією безпеки для будь-кого, ми повинні займати сильну позицію.

По-перше, Європа повинна і далі підтримувати Україну. Купувати в Україні для України. Розвивати спільні проєкти; надавати зброю; зняти будь-які обмеження та заборони на використання цієї зброї. По-друге, нам потрібно зміцнювати себе, розширюючи оборонний та військовий потенціал. По-третє, потрібно забезпечити, щоб трансатлантичний зв'язок працював, і, по-четверте, перестати нехтувати міжнародними принципами та правом кожної нації самостійно обирати той оборонний альянс, частиною якого вона хоче бути». 

«Ніщо не змінює того, що потрібно зробити сьогодні. Це означає фінансування власної оборонної промисловості і фінансування української оборонної промисловості, яка може стати справді великим світовим гравцем завдяки своїм технологіям, розробленим на полі бою, справді мотивованим інженерам, винятковому потенціалу, який дуже швидко зростає».

Вадим Сухаревський, Командувач військ безпілотних систем Збройних Сил України, зазначив, що українці як нація не йдуть на компроміси.

«Цього ми очікуємо, відповідно, і від Європи, і від решти країн, які підтримують нас. І ми безмежно за це вдячні», - зазначив Вадим Сухаревський. 

За його словами Україна розраховує на єдність і мудрість Європи.

 «Як командувач сил безпілотних систем можу сміливо сказати, що той шлях, який ми пройшли за 11 років війни і за 3 роки цієї активної фази війни, привів нас до того, що ми будуємо систему, яка стане фундаментом нашої сили, сили Європи на дуже багато років вперед. Думаю, ні для кого не секрет, що майбутні війни і сам світ вже ніколи не будуть такими, якими були до цього. Ми сильні, ми можемо, вміємо і знаємо», - наголосив Командувач військ безпілотних систем Збройних Сил України.

На запитання Джона Гербста, що б зробив Вінстон Черчилль, Борис Джонсон, прем'єр-міністр Великої Британії (2019-2022), відповів: «Черчилль зробив би те, що так героїчно робить президент Зеленський протягом останніх трьох років: переконався б, що ми продовжуємо залучати Америку.

Нам потрібно зосередитися на перемозі. Я залишаюся оптимістом. Трагічно те, що мова, яка лунає з Вашингтона, ображає українських солдатів та їхні неймовірні досягнення, які заслуговують на нашу щиру підтримку та визнання».

«Трамп намагається змусити європейців активізуватися, і давайте будемо чесними, ми зробили недостатньо. Нам потрібно, щоб всі поставилися до цього серйозно і були реалістами. Трамп сказав, що він не проти британських військ в Україні - тож ми повинні зробити це реальністю. Ми повинні працювати з Францією та іншими країнами, щоб зробити це реальністю».

«Американці чорним по білому зобов'язалися підтримувати вільну, безпечну, суверенну Україну. Ви не можете мати суверенітет без можливості вирішувати, до яких клубів належати. Суверенні країни можуть залишатися відданими ідеї вступу до НАТО. Це і є суверенітет».

Джейд МакГлінн, Старша наукова співробітниця Королівського коледжу Лондона, сказала: «Я не хочу піддаватися фальшивому оптимізму. Я половину свого часу живу в Харкові. Українські солдати виснажені, зокрема, тим мізерним забезпеченням, яке їм надається. Україні потрібен час, щоб відпочити, відновитися і перезавантажитися. Для того, щоб це сталося у спосіб, який дозволить Україні пережити політичну війну, яку розв'яже Кремль, потрібні реальні гарантії безпеки. Я не думаю, що проблема полягає у відсутності політики. Я думаю, що це брак політичної волі. Нам не можна гаяти час. Ми живемо у світі після НАТО. У нас не було останніх трьох років, які ми могли б змарнувати. У нас більше немає часу».

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року, Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели спеціальну зустрічі YES у Києві «Три роки — Час Перемагати».

Наступного дня після виборів у Німеччині, через місяць після інавгурації Дональда Трампа і через тиждень після початку американо-російських переговорів щодо війни в Україні політики та експерти зібралися у Києві, щоб обговорити стратегії безпеки України в мінливому світі.

Серед тем Спеціальної зустрічі YES у Києві були наступні: 

• Куди йде війна?
• Економічне виживання, економічний потенціал: Підтримати Україну і процвітати? 
• Майбутнє Європи.
• Чи закінчить Дональд Трамп війну? Перспективи та ризики угоди
• Гарантії безпеки та мир – що спрацює і що підтримають виборці.

«Зараз саме час сказати, наскільки всі українці вдячні нашим чудовим партнерам: народу Сполучених Штатів, європейцям, народам Канади, Нової Зеландії, Австралії та багатьом іншим країнам, які підтримували нас ці три роки. Українці ніколи цього не забудуть, тому що ця підтримка є дійсно життєво важливою», — сказав Віктор Пінчук, бізнесмен, філантроп, засновник YES, у своїй вступній промові.

«Я хочу сказати прямо, це наша третя зустріч, я їх щиро ненавиджу і більше не хочу відзначати цю дату. У перший рік, коли ми організовували цю подію, ми назвали зустріч “Один Рік — Боротьба Триває”, другого року — “Два Роки — Боротьба Триває”. Цьогоріч моя команда запропонувала залишити назву, але я відмовив і запропонував натомість: “Три Роки — Час Перемагати”. Тому що я справді вірю, що український народ, за великої підтримки наших партнерів, США, на чолі з президентом Дональдом Трампом, європейців і всіх наших головних партнерів, досягне цієї мети, досягне справедливого миру для України».

«Для мене є очевидним, що Європа повинна повністю змінити своє сприйняття цього моменту. Європа має зробити дещо дуже просте, але дуже революційне, дуже важливе: використати 300 мільярдів заморожених російських активів на потреби України; переконати країни ЄС виділяти на військові витрати щонайменше 3% бюджетних коштів; суттєво збільшити витрати на військову підтримку України; значно збільшити витрати на власну оборонну промисловість. Будь ласка, відправте солдатів в Україну та надайте дуже серйозні, дуже надійні гарантії безпеки. І, звичайно, будь ласка, прийміть Україну до ЄС зараз, не колись, а ЗАРАЗ.

Я думаю, це адекватна відповідь на цей момент».

Модератор панельної дискусії Курт Волкер, почесний член Центру аналізу європейської політики, наголосив: «Президент Зеленський є легітимним та законно обраним лідером України. 

Україна — це демократія, яка зазнала жорстокого нападу 11 років тому і ще більш жорстокого вторгнення три роки тому. Єдиний диктатор, про якого ми думаємо і говоримо — це владімір путін, який залишається при владі 25 років, ув'язнює, отруює, вбиває своїх політичних опонентів і розпочав цю війну проти України. Ми чуємо про переговори, і ми чуємо, що російська делегація хоче поговорити про першопричини. Першопричинами цієї війни є фальшивий історичний наратив владіміра путіна про те, що України не існує і що росія, як імперська держава, має право керувати іншими країнами й позбавляти інші народи їхньої власної суб'єктності. Це імперська та геноцидна манія, саме вона є причиною цієї війни».

Дмитро Фінашин, Герой України, радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики, сказав: «Ми боремося за своє майбутнє, за свою свободу, за право жити. Жити та просто народжувати своїх дітей, щоб вони жили в мирі, у спокою».

Він описав цю війну як історичну естафету, що передається з покоління в покоління. «Завжди нас хтось хотів загарбати, завжди хтось хотів забрати нашу волю і нашу свободу. Тому ми мусимо битися, як не з одними, то з другими. І зараз на наш вік випало таке нещастя, скажімо, битися саме з росіянами. Сподіваюся, що це буде фінальний етап і цю естафету ми далі нікому не передамо».

Марія Назарова, інструкторка з тактичної медицини, зазначила, що це вперше в історії, коли українці мають шанс на перемогу: «Це перший в історії шанс на перемогу. Ми про це говоримо, наші офіцери про це розповідають молодим людям, і це дуже важливо: вперше в історії ми воюємо, маючи власну армію . Вперше ми носимо наші кольори, наші герби, ми не ховаємося і не відчуваємо себе терористами у власній країні. Ми — армія власної країни. Ми — держава, ми маємо все, що є українським і що є повністю легітимним. І тому, можливо, це перший шанс в нашій історії на перемогу.

«Наші люди воюють за цінності, не за гроші, не за пропаганду, а саме за цінності, — наголосила Марія Назарова. «Я переконана, що те що змушує нас боротися, – закладене у нашій ДНК – це відчуття гідності та бажання йти шляхом, який ми обрали», — продовжила вона.

Ґабріелюс Ландсберґіс, Міністр закордонних справ Литовської Республіки (2020-2024), заявив: «Ми говоримо про холодний душ, тривожні дзвіночки. Найстрашніше те, що це не перші тривожні сигнали для Європи. Вони були у 2008 році, у 2014 році, коли вперше був обраний Дональд Трамп, і знову у 2022 році. Тож я ставлю питання: після стількох сигналів, чи жива Європа?». 

«190 мільярдів заморожених [російських] активів зберігаються в європейських банках. Вони там. Це чесно, це легко, один голос і їх можна взяти й витратити на Україну. Але коли я розмовляю з людьми в Європі, то отримую відповідь: “Це занадто складно”. Час легкості закінчився. Якщо ми не почнемо робити складні речі, для нас все скінчено».

Ґабріелюс Ландсберґіс, відповідаючи на уточнююче запитання Курта Волкера про європейські сили стримування, які можуть бути направлені в Україну, сказав: «Ми в процесі переписування того, що таке Європа. Європа — це сила добра, яка може мати таку військову силу, на зважатимуть. Наш мандат повинен полягати в боротьбі. Ми повинні бути дуже чіткими: ні сантиметру української території. Це треба сказати зараз. Ми тут, щоб воювати з Україною, за Україну».

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

24 лютого 2025 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) запросили членів Європейської комісії долучитися до дискусії «Фронт — Брюсселю, Брюссель — фронту» з нагоди Спеціальної зустрічі YES «Три роки — Час перемагати», що присвячена третій річниці жорстокого повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вищі європейські посадовці поділилися своїми поглядами на роль України на континенті після спілкування з українськими військовослужбовцями, які борються за мир в Європі.

Раффаеле Фітто, Виконавчий віцепрезидент з питань згуртованості та реформ, заявив: «Я знаю, що в деяких країнах-членах ЄС точаться дебати щодо ситуації, яка склалася (в Україні), і існують різні підходи. Але я думаю, що важливо підтвердити, що Європейська Комісія поділяє один і той самий підхід. І наша присутність тут є чітким сигналом про це. Важливо також, щоб усі країни-члени ЄС поділяли такий самий підхід. Ось чому я вважаю, що перед нами стоїть важливий виклик - складність полягає в тому, щоб знайти спільне між різними інтересами. Але в пріоритети - підтвердження того, що ми поділяємо спільні європейські цінності».

Андрюс Кубілюс, Комісар з питань оборони та космосу, заявив: «Абсолютно зрозуміло, що Україна і всі ми хочемо миру для України. Але справедливого миру можна досягти лише через силу. Український народ демонструє неймовірну силу і хоробрість, і ми не можемо очікувати від нього ще більше сили. Додаткова сила, необхідна для справедливого миру, може прийти через нашу допомогу і зброю, яка дуже потрібна Україні, щоб стати сильнішою, щоб мати можливість досягти миру через силу. Я абсолютно впевнений, що ми можемо зробити більше».

Йозеф Сікела, Комісар з питань міжнародного партнерства, підтримав цю думку та закликав притягнути росію до відповідальності: «Я вважаю, що те, що світ заборгував хоробрим українським захисникам, але головним чином жертвам цієї війни, - це справедливий мир. Для всіх зрозуміло, хто тут є агресором, а хто жертвою. Але справедливий мир означає покарання винних, а не жертв. Якщо ми цього не зробимо, ми будемо мотивувати агресора на нові агресії в інших країнах».

Вопке Хукстра, Комісар з питань клімату, чистого зростання та нульового викиду парникових газів, пообіцяв зробити так, щоб Україна отримала більше зброї для відсічі російській агресії: «Зброя, зброя, зброя і ще раз зброя. Це означає більше винищувачів F-16, більше балістичних ракет, більше бронетехніки і більше боєприпасів. Тому що тільки якщо ми зробимо це правильно, тільки якщо Україна матиме перевагу на полі бою, ми разом маємо шанс побачити справедливий і тривалий мир. В іншому випадку про це можна забути. Тож давайте подвоїмо кількість зброї, зброї та зброї».

«Європа повинна робити більше. Європа може зробити більше, і Європа зробить більше», - заявила Хенна Вірккунен, Виконавча віцепрезидентка з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії. Вона додала: «Одного дня Україна має стати членом ЄС, і вона стане ним. Тому ми повинні підтримувати шлях України до Європейського Союзу та наших ринків. Є багато різних речей, які ми можемо зробити, але поки що оборона залишається пріоритетом».

Майкл Макрат, Комісар з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів,  заявив: «Ми повинні продовжувати цей курс, незважаючи ні на що. І Європа буде з Україною до самого кінця. І цей кінець буде успішним».

Марош Шефчович, Комісар з питань торгівлі та економічної безпеки, міжінституційних відносин та прозорості, заявив: «З такою молодіжною енергією, я думаю, що Україні немає про що турбуватися, тому що у вас буде чудова країна і у вас вже є чудова молодь. І ми, європейці, зробимо все можливе, щоб допомогти вам не тільки бути європейцями, бо ви вже ними є, але й бути членом Європейського Союзу».

Марта Кос, Пані Комісар з питань розширення, заявила, що зробила б Україну новим членом ЄС якнайшвидше, якби це рішення залежало лише від неї: «Якби все було в моїх руках, але це не так, я б зробила Україну частиною ЄС вже завтра. Звісно, маємо слідувати певній процедурі. Але якщо ми не зробимо Україну частиною ЄС протягом мандату цієї Комісії, то ми недостатньо хороші для цієї роботи».

«ЄС ґрунтується на цінностях. ЄС ґрунтується на засадах миру, свободи та процвітання. І тепер нам потрібно додати безпеку», - додала вона.

Фото доступні тут

Відео дотупні тут

15 лютого 2025 року під час Мюнхенської конференції з безпеки Ялтинська європейська стратегія (YES) та Фонд Віктора Пінчука провели 8-й Український ланч на тему YOUR COUNTRY FIRST — WIN WITH US («Твоя країна понад усе – Перемагай з нами»).

Дискусія під час Українського ланчу в Мюнхені була присвячена впливу підходу адміністрації США до завершення війни, яку росія розв'язала проти України. Учасники обговорили шляхи досягнення стійкого і тривалого миру в Україні та на європейському континенті, а також способи стримування росії від порушення мирних домовленостей. 

Серед спікерів Українського ланчу: Віктор Пінчук, бізнесмен та філантроп, засновник YES; Кіт Келлог, Спецпредставник Президента США з питань України та росії; Алар Каріс, Президент Естонської Республіки; Метте Фредеріксен, Прем'єр-міністерка Королівства Данія; Андрей Пленкович, Прем'єр-міністр Республіки Хорватія; Ольга Стефанішина, Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністерка юстиції України; Марія Стенергард, Міністерка закордонних справ Королівства Швеція; Кріструн Фростадоттір, Прем'єр-міністерка Ісландії; Анна Кирнична, інструкторка тактичної медицини, ЗСУ; Олексій Крименюк, заступник начальника групи перспективного планування (S3/5) 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія»; Дмитро Фінашин, Герой України, Радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики та інші почесні гості.

Модераторка дискусії: Занні Мінтон Беддос, головна редакторка журналу The Economist.

Відкриваючи Український ланч, Віктор Пінчук, бізнесмен та філантроп, засновник YES, закликав підтримати Україну в боротьбі за свободу проти російської агресії: «Для будь-якого лідера дуже природно ставити інтереси своєї держави в пріоритет. І коли хтось каже, що для нього інтереси його країни стоять на першому місці, це означає, що він повинен підтримати Україну, тому що національна безпека має бути абсолютним пріоритетом. Це означає, що не можна  дозволити нашому жахливому сусідові перемогти, і тому потрібно підтримувати Україну, бо це у ваших національних інтересах».

Генерал Кіт Келлог, Спеціальний представник президента США з питань України та росії, поділився баченням адміністрації Президента США Дональда Трампа щодо шляхів завершення російсько-української війни: «Ми нарешті почали усвідомлювати нагальність завершення цієї війни і напрацювання шляхів її припинення. Але нам також потрібно забезпечити суверенітет України. Нам потрібно переконатися, що українці будуть захищені. І питання, яке ви маєте собі поставити — як цього досягти. Частиною процесу в рамках цієї конференції є розмова з представниками європейської спільноти, які є критично важливими для цього процесу».

«Наша філософія не в тому, щоб продовжувати цю війну доки не загине останній українець. Наша мета — зупинити війну, переконатися, що це зроблено в розумний спосіб, і гарантувати, що суверенітет [України] залишиться недоторканим», — додав він.

«Ми дійсно хочемо переконатися, що мир буде тривалим і стійким, і суверенітет України буде збережено. Ми хочемо переконатися, що як тільки війна припиниться, вона ніколи не повториться. Інакше наслідки будуть колосальними для обох сторін», — сказав Кіт Келлог.

Кіт Келлог також зауважив потенційну загрозу альянсів, які росія укладає зі своїми союзниками: «Ви бачите як північнокорейці воюють в Україні. Це означає, що потенційно, якщо щось погане станеться в Південній Кореї, ви можете стати свідками того, як росіяни воюють разом з північнокорейцями проти Південної Кореї. Зрозумійте масштаби цього — це те, на що ми повинні звернути увагу».

Ольга Стефанішина, Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністерка юстиції України, застерегла від того, щоб світ не заплющив очі на воєнні злочини, скоєні росією в Україні: «На Україну не можна чинити тиск, змушуючи робити вигляд, що ми не знаємо про скоєні росією злочини. Це наша спільна історична пам’ять, що ніколи не буде забута. Для України важливість відповідальності росії і справедливість – поза будь-якими питаннями».

«Пережити війну — це набагато більше за налагодження політичного діалогу. Це про величезну макрофінансову підтримку України та мобілізацію значних фінансових ресурсів. Це реформи та військова допомога. Це не те, що можна відкласти на потім. Це має бути збільшено, і роль Європейського Союзу тут величезна. Насправді, поки ми говоримо про дуже важливі речі, одна з країн-членів ЄС блокує вступ України до Європейського Союзу», — додала Ольга Стефанішина.

​​Алар Каріс, Президент Естонської Республіки, поділився своїм баченням ролі Європи у забезпеченні тривалого миру на континенті: «Наш обов'язок зараз — надати більше військової допомоги Україні. Це те, чого потребує Україна».

Метте Фредеріксен, Прем'єр-міністерка Королівства Данія, підтримала цю позицію і закликала до нарощування оборонного виробництва в Європі: «Найважливіше для мене особисто — дати українцям те, що їм потрібно для перемоги у цій війні».

Метте Фредеріксен також запропонувала європейським лідерам дати собі відповідь на питання щодо ролі росії на континенті: «Чи готові ми, як європейці чи американці, дозволити росії визначати європейські кордони у 2025 році? Чи готові ми дозволити Північній Кореї, Ірану та росії приймати рішення щодо архітектури нашої безпеки? Звичайно, відповідь на ці питання велике “ні”».

«Я не хочу, щоб росія приймала рішення за всю Європу», — наголосила вона.

Метте Фредеріксен також висловила сумнів в тому, що росія зупиниться після припинення вогню: «Я не думаю, що вони (росіяни) зупиняться. Вибачте, але я не бачила жодних сигналів з боку росії протягом багатьох років, які б говорили про готовність росії припинити війну в Україні чи деінде. Я не можу сказати, що ми перебуваємо у стані війни, але ми й не у стані миру».

Андрій Пленкович, Прем'єр-міністр Республіки Хорватія, застеріг від завершення війни в Україні шляхом підписання чергових Мінських угод: «Якщо цей прагматичний підхід (адміністрації США) закінчиться припиненням вогню, перетворившись, на жаль, на угоди на кшталт Мінська чи Мінська 2, це стане замороженим конфліктом з де-факто окупацією та незаконною анексією шляхом включення українських територій в російську конституційну систему. Якщо це стане реальністю, це буде поразка, і не лише для України. Це буде поразка всієї міжнародної спільноти та всього, що ми відстоюємо».

Він також скептично висловився щодо перспективи відряджання європейських військ в Україну: «Я думаю, що ми дуже далекі від цього на даному етапі. Війська на місцях з'являються в різних конфліктах або постконфліктних ситуаціях, в різних театрах воєнних дій. Але вони можливі лише тоді, коли є відповідні умови. Я не думаю, що ми на такому етапі».

Кріструн Фростадоттір, Прем'єр-міністерка Ісландії, висловила занепокоєння позицією США щодо місця Європи в переговорному процесі: «Ісландія має чітку позицію з цього питання. Ми вважаємо, що Україна має бути за столом (переговорів), і Європа теж».

Марія Мальмер Стенергард, Міністерка закордонних справ Королівства Швеція, сказала: «Я чула, як багато європейських політиків говорили, що українці борються не лише за свою свободу, але й за нашу свободу. Але якби вони справді так думали, то зробили б набагато більше. Це стосується всіх країн Європи — зробити все можливе, щоб переконатися, що Україна веде переговори з дійсно дуже сильної позиції. Це абсолютна необхідність. Йдеться про наше майбутнє».

Анна Кирнична, інструкторка Збройних сил України, звернулася до учасників із закликом допомогти Україні перемогти у цій війні: «Я прошу вас як бойова медикиня і від імені цивільного населення. Будь ласка, не дайте їм перемогти в Україні. Інакше війна може прийти в будь-яку іншу країну. Я не думаю, що це комусь потрібно».

Олексій Крименюк, заступник начальника групи перспективного планування (S3/5) 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія», висловив схожу думку: «Суверенітет і цілісність України повинні мати вирішальне значення. Це має вирішальне значення для стримування подальшого вторгнення росії в Європу. Ми знаємо, що росія не зупиниться на Україні, і якщо їй це дозволити, вона просто далі продовжить захоплювати країни та території».

Дмитро Фінашин, Герой України, Радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики, закликав запросити Україну в НАТО, зауваживши, що Україна має армію, яка має бойовий досвід: «Ми завжди будемо готові до війни. Український солдат — це людина, перевірена в бою. В боях я стикався з різними бійцями, як досвідченими, так і ні, але завжди перемагав досвід. Це критично важливо. У нас є величезне військо людей, які вже пройшли бої. Вони значно більш готові воювати і битися, аніж люди, які просто проходили підготовку теоретичну. І навіть через 5 років, через 10 років ця людина - це боєць. Важливо пам'ятати, що такі бійці є не тільки в нас. У росії їх ще більше і це страшенна сила, яку не можна недооцінювати. Тож, я пропоную вам єднатися. Підтримуйте нас, посилюйте себе і запрошуйте нас в НАТО».

Український ланч у Мюнхені вже ввосьме став платформою для обговорення безпекової ситуації в Україні та її наслідків для Європи й міжнародного порядку світовими та українськими лідерами думок. У попередні роки участь у дискусіях брали Президент України Володимир Зеленський, Президент Чехії Петр Павел, Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, Віцепрем'єр-міністерка Канади Христя Фріланд, Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама, Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023) Санна Марін та низка експертів, як-то: Девід Петреус, Роберт Гейтс, Занні Мінтон Беддоус, Енн Епплбом, Джеймс Меттіс та інші.

Протягом останніх шести десятиліть Мюнхенська конференція з безпеки (МКБ) стала головним світовим форумом для обговорення політики безпеки. Щороку в лютому в ній беруть участь понад 500 високопосадовців з усього світу — з-поміж них керівники держав, міністри, провідні діячі міжнародних та неурядових організацій, а також впливові представники бізнесу, засобів масової інформації, академічних кіл і громадянського суспільства – аби долучитись до активного обговорення сучасних і майбутніх викликів у сфері безпеки.

Фото з Українського ланчу доступні за посиланням

Відео  доступні за посиланням.