НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕМОГТИ. Підсумки Другого дня 20-ої Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES)

20-та Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) «НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕМОГТИ» відбулася 13–14 вересня 2024 року в Києві. Понад 700 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, військовослужбовців Збройних сил України, ветеранів, громадських активістів та експертів з більш ніж 30 країн світу взяли участь у конференції, організованій YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука.

Протягом другого дня 20-та Щорічної зустрічі YES спікери та учасники обговорювали низку важливих тем, зокрема: “Перемога України - що вона означає для Європи та світу?”; “Внутрішні виклики України”; “Хто перемагає? У кого більше часу?”; “Новини з передової”; “Майбутнє відносин США та України”; “Глобальна вісь зла - чи маємо ми стратегію?”; “Чи будуть підтримувати США Україну через рік?” та “Чи має значення Україна для виживання людства?”.

Під час першої панельної дискусії Джилліан Тетт, Колумністка та членкиня редакційної ради, Financial Times поспілкувалася з Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем про те, що перемога України означатиме для Європи та світу. 

Денис Шмигаль зазначив: «Завдяки ставці на інновації, на цифровізацію та розвинений військово-промисловий комплекс, Україна звісно стане великою системною частиною європейського ринку озброєнь і головне європейської безпеки. Україна сьогодні є фактором майбутньої безпеки в Європі і майбутньої безпеки в світі».

Коментуючи, як покласти край російській агресії в Україні, Денис Шмигаль заявив: «Завжди краще домовлятися ніж воювати і втрачати життя. Але, на жаль, терорист-агресор, з яким ми сьогодні воюємо, не здатний домовлятися, він не здатний до чесних вчинків - ми маємо в цьому більш ніж десятирічний досвід. Ми розуміємо, що домовитись про мир можна лише за великим круглим столом і за умови повної імплементації української формули миру. Ми не можемо поступатися територіями, людьми, заморозити конфлікт - для нашого суспільства це неприйнятно. Світова історія показує, що ті, хто бореться за справедливість, ті, хто бореться за своє - завжди перемагають. Врешті-решт ми переможемо. Саме так виглядає надійний довготривалий мир, стабільність в Європі, повернення світового порядку».

Під час другої панелі «Внутрішні виклики України» Андрій Пишний, Голова Національного банку України, Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради України, Андрій Костін, Генеральний прокурор України, та Герман Галущенко, Міністр енергетики України, обговорили бюджети, міжнародну підтримку та показники довіри.

Андрій Пишний сказав: «Допомога міжнародних партнерів була ключовим фактором що дозволило стабілізувати ситуацію України, адже економіка, яка втратила третину ВВП, найбільший міграційний потік з часів Другої світової війни, енергетичний терор і війна, що триває – це неймовірні виклики. Однак потрібно відзначити також, що наша економічна стійкість - це не заслуга однієї інституції, це заслуга взаємодії. Заслуга взаємодії між Національним банком і урядом України, заслуга Президента, заслуга українського бізнесу, заслуга того, що ми усвідомили дуже важливу річ – макрофінансова стабільність – це мета, але водночас – це наш спільний ресурс, завдяки якому нам вдається будувати зовсім інші за своєю якістю відносини з міжнародними фінансовими партнерами. Стабільна ситуація в Україні – це результат нашої спільної взаємодії.»

Герман Галущенко зазначив:: «Втрати в нашому енергетичному секторі почалися ще у 2014 році. А внаслідок масованих атак, починаючи з березня цього року та враховуючи знищені потужності і активи, залишені на окупованій території,  вони становлять близько 50% (9 ГВт потужностей при піковому споживанні минулої зими у 18 ГВт). Ми несемо величезні втрати. Безпілотники, які ворог використовує для нанесення ударів по нашій енергетичній системі, ускладнюють швидке відновлення. Ми планували енергетичний перехід до 2045-2050 року, але постійні атаки змушують нас прискорити процес реалізації цих планів».

Руслан Стефанчук розповів наступне: “Унікальність української ситуації полягає в тому, що. 24 лютого 2022 року усі органи державної влади набули абсолютно іншого статусу: президент України став президентом воюючої країни, парламент став парламентом воюючої країни, уряд – став урядом воюючої країни. І це зовсім інший статус, досвід про який більш ніж 70 років не мала жодна країна Європи. Це той досвід, про який ти не можеш прочитати в книжках, це той досвід, коли іноді рішення доводилось приймати «з колес».

Роксолана Підласа, Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету,  зауважила: “Цього року один день війни для України коштує $140 млн. Лише один день. І це на додаток до допомоги в натуральному вигляді, які ми отримуємо від партнерів. Я не певна, що люди за кордоном усвідомлюють, що Україна сама несе на собі цей тягар, оскільки ми не маємо прямої фінансової допомоги з-за кордону для платні військовим і виплат пораненим. У 2022 році, коли розпочалося повномасштабне вторгнення,  видатки бюджету за одну ніч подвоїлися. Все це створило величезну прогалину, дефіцит, що існує вже майже три роки. Цей бюджетний дефіцит – це не просто статистика, це життя українців, це допомога для внутрішньо переміщених осіб. Це - платня для лікарів і вчителів, це - відбудова зруйнованих російськими бомбами будинків”.

Під час панельної дискусії «Хто перемагає? У кого більше часу?», модераторкою якої була Занні Мінтон Беддос, Головна редакторка The Economist, Рустем Умеров, Міністр оборони України, розповів про нещодавній наступ України на Курськ, зазначивши: “Ми знали, що росія планувала формувати нові бригади, залучивши близько 400 тис. осіб до кінця року, та збиралася розпочати операцію на півночі й північному сході України. Тому нам потрібно було провести мобілізацію та сформувати оперативний і стратегічний резерв, щоб впоратися з ними. Ми вигнали їх із Харкова, не пустили вглиб України. Було зрозуміло, що вони хочуть створити буферну зону від Харкова до кордону з Білоруссю, але ми не дозволили їм цього зробити. Ми відтіснили їх на 700 км від нашого кордону і показали, що якщо ви прийдете до нас - ми дамо відсіч».

Генерал-майор Крістіан Фройдінг, Директор Об'єднаного штабу планування та командування, Міністерство оборони Федеративної Республіки Німеччина, відзначив добре сплановану та реалізовану Курську наступальну операцію українських військових: “Дивлячись на ситуацію, що склалася на фронті, можна сказати, що вона зайшла в глухий кут. За таких обставин військовий командир намагається з'ясувати, як він може рухатися, навіть якщо це означатиме, що потрібно піти на зважений ризик. Українці дуже добре усвідомлюють, що вони роблять. Курська наступальна операція пов'язана з певними ризиками, але вона має і свої переваги, адже була ретельно спланована та дозволила їм вийти з глухого кута. Ми сподіваємося, що вона завершиться вдало. Робота була добре виконана, подивимося, що буде далі.”.

Генерал Девід Петреус, Партнер і голова Глобального інституту, KKR, погодився: “Операція на курському напрямку - надзвичайно вражаюча, добре організована та  стала повною несподіванкою. Україна знайшла слабкі місця росіян і показала, наскільки недосконалими є їхні сили оборони. Зараз українці активно розвивають ситуацію, що є вдалою військовою тактикою, яку вони раніше вже реалізували на Чорному морі. Як країна, яка не має військово-морського флоту, потопила третину потужного російського флоту в Чорному морі, Україна продемонструвала надзвичайну спроможність. З точки зору перехоплення ініціативи, Україна досягла мети і зробила це вражаюче.”.

Олександр Камишин, Радник Президента зі стратегічних питань, розповів, що за умови збільшення фінансування, український оборонно-промисловий комплекс зможе підвищити внутрішнє військове виробництво до 20 мільярдів доларів: “Україна має потенціал для виробництва військової продукції на 20 мільярдів доларів, але в своєму розпорядженні має лише 7 мільярдів. За умови більшого фінансування, на кшталт того, яке нещодавно надав нам уряд Данії, ми зможемо зробити набагато більше.”.

Троельс Лунд Поульсен, Міністр оборони Королівства Данія, зазначив: “Ми розпочали цю програму в березні. На той момент потреба України полягала в тому, щоб мати можливість виробляти більше власної зброї: ракет, безпілотників, артилерійських установок “Богдана”. Перша угода з Данією передбачала відшкодування вартості 18 артилерійських установок. Для розуміння: якщо ви замовляєте артилерійські системи в Європі, то виготовлення 18 установок займе роки. Ми розмістили замовлення в липні, а цими вихідними 18 САУ «Богдана» були доставлені українським військам. Така швидкість вражає. Друге, що треба відзначити, - виробляти техніку в Україні набагато дешевше. І третє - виробник може здійснювати технічне обслуговування та виробництво запасних частин тут, на місці. Це набагато простіше і швидше, ніж з технікою, наданою у вигляді допомоги. Нашою метою є залучення більшої кількості європейських країн до фінансування місцевих закупівель, а місцеве виробництво - це шлях до того, щоб Україна не залежала від інших.”.

Генерал Девід Петреус, Партнер і голова Глобального інституту, KKR, додав: “Ми повинні спонукати експертів-економістів підняти питання про можливість використання російських резервів у розмірі 300 мільярдів доларів для фінансування виробництва військової техніки. Ми вже майстерно використали відсотки, а тепер маємо використати основну суму, і я не можу придумати кращого способу.”.

Підводячи підсумки розмови, Рустем Умеров наголосив: “Люди вже знають про нашу стійкість і хоробрість, тепер нам потрібно розповідати про креативність українського народу. Креативність - це чеснота України, яка дозволила значно збільшити виробничі потужності та підтримати нашу економіку.”.

Роберт Бровді «Мадяр», засновник і командир спеціального підрозділу безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра»; Павло Паліса, Командир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» та Ігор Оболєнський, Командир 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія», ділилися новинами з передової під час наступної панелі.

Роберт Бровді «Мадяр» розповів про проблеми, з якими стикаються військові при закупівлі безпілотників та іншого обладнання: “В Україні більшість необхідних компонентів для БпЛА робиться із «лайна і палок», не у промислових масштабах, і не на високотехнологічних лініях. Однак не існує в світі жодного виробника, який спроможний зробити 300-500 крилатих безпілотників, котрі долають 900 км углиб ворожої території, несучи на собі 60 і більше кілограм вибухових речовин і коштують з пів мерседеса – 52 тис доларів. Не існує! І все, що в тому ключі потрібно, очевидно, це цільове фінансування і підтримка виробників”.

Павло Паліса висловився про ситуацію на Сході України, зазначивши: “На передовій відбувається “тиранія часу”, тому що на початку повномасштабного вторгнення ми все-таки сподівались, що війна не буде тривалою. Вже зараз ми розуміємо, що війна триватиме набагато більше часу, ніж нам хочеться.”.

Ігор Оболєнський поділився своєю точкою зору: “Курська операція дуже допомогла Харківському та іншим напрямкам. Це розвантажило наші сили, і тепер росіяни використовують свою зброю і сили для ударів по власній території. Це дуже важливо і дуже допомогло війську. Перед вами зараз сидить три офіцери, із них два офіцери, які створили нові підрозділи з нуля. Це показує, що Україна дуже хоче змінюватись. Українська армія насичується західними знаннями, західним озброєнням, західною культурою для того, щоб бути більш ефективною на полі бою. Завжди вважалося, що на полі бою перемога досягається за рахунок трьох основних факторів. Перший - це люди, другий - озброєння, третій - воля до перемоги. Однак досвід російсько-української війни показує і ламає деякі стереотипи: перевага в озброєнні і людях не є основним фактором досягнення перемоги. Українське військо показує, що планування, відношення до людей і можливість дати їм знайти себе у війську - це нові та ефективні підходи.”.

Після короткої перерви Фарід Закарія, ведучий CNN, провів розмову з Майком Помпео, 70-м Державним секретарем США, на тему “Майбутнє відносин США та України”. Майк Помпео прокоментував: “Ще з тих часів, коли я працював на уряд, США демонстрували прихильність до України. Будемо відверті, Америка не досягне бажаного успіху без твердої перемоги України та НАТО. Наш план досягнення миру полягає в тому, щоб росія зазнала поразки, а Україна здобула чітку перемогу. Це має значення як в економічній, так і в моральній сферах.”.

Енн Епплбаум, Лауреатка Пулітцерівської премії, історикиня, журналістка і коментаторка, The Atlantic, стала модераторкою наступної панельної дискусії, на якій Генерал Веслі Кларк, Голова Wesley K. Clark & Associate; Радослав Сікорський, Міністр закордонних справ Республіки Польща; Санна Марін, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023), членкиня Наглядової ради YES; Олександр Литвиненко, Секретар Ради національної безпеки і оборони України та Ніл Фергюсон, Старший науковий співробітник, Інститут Гувера, Стенфордський університет, обговорили тему “Глобальна вісь зла - чи маємо ми стратегію?”.

Під час дискусії Ніл Фергюсон висловив думку: “Китай і США - це наддержави. Україна значно поступається росії за рівнем ВВП, чисельністю населення та обсягом витрат. Україна не рівня росії - це протистояння Давида та Голіафа, але ми не можемо бути впевненими в біблійному результаті.”.

Радослав Сікорський наголосив, що Захід має в запасі трохи часу, який в жодному випадку не можна марнувати: “Щодо готовності: за нашими підрахунками, путіну потрібно приблизно п'ять років, щоб відновити свою армію до довоєнного стану, і десять років, щоб нести загрозу для НАТО. У нас є цей час. Україна дала нам цей безцінний час, і ми повинні його використати.”.

Генерал Веслі Кларк додав: “Існує лише один шлях вперед: стратегія США має йти в ногу з Європою, якщо вони не хочуть бути ізольованими та опинитися на узбіччі. Не можна оминути Україну - вона не є перепоною, навпаки, її роль є фундаментальною в протистоянні з Китаєм. Слова “Ми підтримуємо Україну, щоб вона перемогла” - це не стратегія, а політична заява. Стратегія визначає, як саме ми будемо підтримувати Україну для перемоги.”.

Санна Марін, яка нещодавно керувала процесом вступу Фінляндії до НАТО, сказала “Чому демократичні країни не діють достатньо швидко? Ми як жаба у воді, яка повільно нагрівається - нам надто комфортно, щоб щось робити з ситуацією, в якій ми опинилися. Ми хочемо, щоб світ продовжував існувати за нашими правилами та відповідав нашому світогляду. Це все - наш дім, тому це і наша проблема теж.”.

Олександр Литвиненко погодився, додавши: “Контекст росії стосується не лише України, а й решти світу. А НАТО - це лише частина структури, що сприяє поширенню демократичних стандартів.”.

Наступна панель на тему “Чи будуть підтримувати США Україну через рік?”, модераторами якої виступили Керсті Кальюлайд, Президентка Естонії (2016-2021), членкиня Ради YES, та Олександра Устінова, народна депутатка Верховної Ради України, включала таких учасників: Дональд Бейкон, Конгресмен, Палата представників Конгресу США; Джиммі Панетта, Конгресмен, Палата представників США; Салуд Карбахал, Конгресмен, Палата представників США; Джим Коста, Конгресмен, Палата представників США, та Роб Портман, Колишній сенатор Сполучених Штатів (Огайо), Американський інститут підприємництва.

Розпочинаючи панельну дискусію, Керсті Кальюлайд запитала: “Як Україна може прокласти шлях до перемоги під час президентської виборчої кампанії у США?”.

Джим Коста відповів: “Ніхто з нас не має магічної кришталевої кулі, але моя відповідь - так, США підтримуватимуть Україну через рік, питання лише в тому, в якій мірі. Між Байденом і Зеленським було підписано угоду про 10-річне зобов’язання, і, очевидно, було б краще, якби Конгрес її ратифікував.”.

Роб Портман заявив: “Через рік правомірні кордони України будуть відновлені, Крим повернеться, Донецьк повернеться, і ми всі будемо це святкувати. Це моя мрія. Слава Україні! Важливо розуміти, що переважна більшість республіканців і всі демократи проголосували за пакет допомоги в Сенаті, а в Палаті представників також була майже більшість республіканців.”

Салуд Карбахал, відповідаючи на додаткове питання від Керсті Кальюлайд “Чому ми так турбуємось про те, що думає путін?”, сказав: “Одна з причин полягає у тому, що він безвідповідальний. Ми маємо розуміти, що росія - це бензоколонка з ядерною зброєю. Вони - не той монстр, що ми собі уявляли. І нам не слід так сильно перейматися тим, що ми від них чуємо. Невідомо, яким буде результат виборів, але ми повинні бути наполегливими у питаннях відповідальності за озброєння і допомогу. Нам потрібно зазначити, що допомога Україні надходить не лише від США. Нам потрібно нагадати американцям, що ЄС і НАТО надають ще більше допомоги Україні”.

На прохання дати дві поради кандидатам у президенти Дональд Бекон відповів: “Ось дві поради, які я можу дати кандидатам. Мій кандидат (Трамп) має моральну невизначеність. Так не має бути. Він повинен мати моральну чіткість та ясність. Україна бореться за моральність. Іншій стороні я б сказав: “Занадто мало і занадто пізно”. Забезпечте Україну як кількістю, так і якістю озброєння. Дайте Україні те, що їй потрібно, позбудьтесь недоречних обмежень. Ми здатні досягти набагато кращого результату, коли висловлюємося з моральною чіткістю”.

Джиммі Панетта, у свою чергу, дав наступні дві поради: “Якщо переможе Харріс, я б порадив надати Україні додатковий пакет допомоги - це дасть чітко зрозуміти, що ми підтримуємо українців. Друга порада: “Приїжджайте сюди”. Я вірю, що якщо ви винесете додатковий пакет на голосування, він буде ухвалений. Республіканці та демократи переважно підтримують Україну. Особливо коли вони чують правду про події, які там відбуваються. У майбутньому нам потрібно забезпечити належні роз’яснення для людей, потрібно продовжувати інформувати таких людей, як Майк Джонсон. Це пояснення є нашою відповідальністю, і ми повинні довести його до наших виборців.”.

Занні Мінтон Беддос, Головна редакторка The Economist, провела розмову з Генерал-лейтенантом Кирилом Будановим, Начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, щоб дізнатися його думку про поточну ситуацію та розглянути його погляди на майбутнє цієї війни. Розмірковуючи про сучасний військовий потенціал росії, генерал Кирило Буданов зазначив: “Щодо військової складової ситуація у порівнянні з минулим роком сильно не змінилася: все що вони могли вичерпати, вони вичерпали.  Що стосується нового виробництва, то за деякими номенклатурами вони насправді вийшли на серйозний рівень, але це не такий широкий спектр, як багатьом здається.  Наприклад, план на їх новітній винищувач Су-57, яким вони так пишаються, на 2024 рік - 12 літаків, і далеко не факт, що буде так як в плані. Танк Т-90М: план на цей рік 149 танків, але в обсягах техніки в зоні бойових дій – це ніщо.”.

Обговорюючи вплив війни на російську економіку, Кирило Буданов прокоментував, що спад іде, він вже болісний та відчутний. Проте, за прогнозами, влітку 2025 року негативний вплив на економіку почне бути більш відчутним для всієї росії та росіян. Він зазначив, що хоча росіяни все ще планують вийти з цієї війни переможцями, вони не впевнені, що саме потрібно зробити для досягнення цієї мети. Він також погодився, що росіяни теж відчувають втому від війни, оскільки вона торкнулася значного прошарку населення російської федерації.

Кирило Буданов згадав і про допомогу, яку росія отримує від своїх союзників, зокрема від Північної Кореї. Він зазначив, що Північна Корея, котра є союзником росії, постачає техніку, яка насправді має великий вплив на ситуацію на передовій. “Вже давно виявлена закономірність: з приходом північнокорейського корабля, який доставляє вантаж з боєприпасами, через 8-9 днів максимально інтенсифікуються бойові дії впродовж двох тижнів. Обсяги постачання з Північної Кореї не порівняти ні з чим іншим. Існує велика різниця між цими поставками та поставками інших союзників.”.

На запитання, чи вважає він, що Захід повинен серйозно ставитися до російських погроз ескалації, Генерал-лейтенант Кирило Буданов відповів: “Ні. Не повинен. Що вони збираються робити? Відправлять на Близький Схід 50 спецназівців? Всі їхні війська і техніка знаходяться тут, в Україні. Чому ми взагалі обговорюємо ці історії про ескалацію?”.

Фарід Закарія, ведучий CNN, під час відеозв'язку з Джейком Салліваном, 28-м радником з питань національної безпеки США, поговорив про глобальні безпекові наслідки війни. Джейк Салліван сказав: “Ми всі вважали, що Україна впаде незабаром після вторгнення, але цього не сталося. План путіна стерти її з карти провалився. В квітні ми думали, що на фронті будуть величезні втрати, але Україна укріпила свої позиції і відкинула противника. Лінія на Покровськ викликає занепокоєння. Просування потрібно зустрічати жорсткими обмеженнями - вони продовжують тиснути на Сході.”. Говорячи про можливість переговорів, Джейк Салліван зазначив: “Ми залишаємося послідовними, нічого про Україну без України. Йдеться про територію та суверенітет України, і саме українцям належить вирішувати, чи будуть вони вести переговори і коли.”.

Юваль Харарі, Історик, професор кафедри історії Єврейського університету в Єрусалимі, який також приєднався онлайн, обговорив тему “Чи має значення Україна для виживання людства?” з Енн Епплбаум, Лауреаткою Пулітцерівської премії, історикинею, журналісткою і коментаторкою The Atlantic. 

“Це - найважливіший конфлікт з часів Холодної війни, оскільки він ставить під сумнів всі норми світового порядку. Це - як задирака, якому дозволено безкарно ображати інших дітей на дитячому майданчику. Якщо росії це зійде з рук, то й інші проблемні країни почнуть діяти.” - зазначив  Юваль Харарі. 

Фарід Закарія, ведучий CNN, поспілкувався з Еріком Шмідтом (відеозв'язок)), співзасновником Schmidt Sciences, колишнім генеральним директором і головою Google, про інновації для перемоги у війні в Україні та захисту Заходу. “Спочатку я вважав, що дрони вирішать усі проблеми”, - зазначив Ерік Шмідт. “Проте нам потрібні комплексні рішення; починати з дронів та електронної війни - це ключ до успіху. росія створила заводи з виробництва дронів у віддалених місцях, щоб конкурувати з Україною. росія може виробляти все у великих масштабах. Звіти свідчать, що росія переважає Україну в технічному виробництві у співвідношенні 7 до 1, але технології України більш розвинені. Це переповнене поле, де українські інновації копіюються росіянами протягом шести місяців.”.

У заключній панелі сесії Олександр Будько “Терен”, Ветеран війни, громадський активіст; Єгор Фірсов, Головний сержант взводу ударних БПЛА, Збройні сили України; «Татарин», Військовий, Збройні сили України; Сергій Варакін, Командир батальйону безпілотників 58 окремої механізованій бригади, Збройні сили України; Сергій Чучула, майор, начальник відділення підготовки 25-ї бригади, Збройні сили України та Ганна Васик, молодша сержантка, Збройні сили України, обговорили перспективи перемоги та майбутнє.

Олександр Будько “Терен” сказав: “Поки існує російська імперія, про демократію в цій війні можна забути. Очевидно, що якщо Україна зараз доєднається до НАТО та ЄС ми можемо стати не ефемерними членами, а тими, хто зараз практично воює, хто може допомогти укріпити кордони не лише України, а і кордони Європи і цілого світу.”.

Сергій Чучула зазначив: “Люди на вулиці ставляться до  мене з підтримкою, запитують, що мені потрібно. Немає жодної родини, яка б не постраждала від війни чи не мала б родичів, які служать на фронті. Ми дуже єдині. Ми тісно згуртоване товариство; якщо хтось не на фронті, то все одно намагається зробити особистий внесок.”.

“Татарин” сказав: “Мене хвилює інша сторона деокупації - когнітивна деокупація. Мене турбує, що ми будемо робити з розумом, з мисленням людей, щоб ніхто в світі в майбутньому вже не думав що Україна - це десь в росії. Саме з цим потрібно боротися. Україна - суверенна держава, Крим  - це частина України, і щоб ніколи ні у кого ніде у світі не закрадалася така думка, що Крим може бути окремо від України.”.

Єгор Фірсов наголосив: “Важливо робити висновки з помилок. Це – мій меседж з Покровська. У нас Ялтинська конференція і теоретично ми повинні бути в Ялті, але чомусь ми в Києві. Ми близькі до того, щоб бути в Ялті, але, я хочу зауважити, ми близькі і до того, щоб бути у Львові чи у Варшаві. Це також реальність, про яку не варто забувати і варто говорити. Нам всім варто зробити від себе все надможливе, щоб ми не опинилися у Львові, а все ж таки опинилися у Ялті.”

Сергій Варакін звернувся до учасників зустрічі з особистим проханням: “Для завершення цієї війни нам усім потрібно ще сильно попрацювати. Ми дуже втомилися, і щоб нам полегшити трішки життя ми завжди просимо всіх допомагати нам і не зупинятися. Ми втомлюємося фізично, фінансово, ми не можемо і воювати, і всі гроші, що є, вкладати для того, щоб нищити ворога. Допоможіть нам, ми захистимо всіх вас, ми це вже вміємо. Ви навіть уявити не можете, ким ми стали за 10 років. Ми чітко знаємо, як це потрібно робити, в нас просто трішки не вистачає можливостей.”

Ганна Васик зазначила:” Навіть якщо російсько-українська війна буде «поставлена на паузу», я не зможу собі сказати «припинити». Війна як така нікуди не дінеться. Ми зараз проходимо етап своєрідної перевірки якихось механізмів стримувань, які всі країни цивілізованого світу хочуть напрацювати. Всі ті механізми, які напрацьовані після Другої світової війни, вже радше не працюють. А відповідь на поширене запитання “Коли почнеться Третя світова війна?” на мою думку -  вона вже почалася.”

Тімоті Снайдер, Професор історії та міжнародних відносин Єльського університету, звернувшись до аудиторії з залу, поділився основними висновками 20-ої Щорічної зустрічі YES:

“Перше – ми повинні бути непередбачувані. 

Друге – ми повинні бути швидкими.

Третє – не дати можливості ворогу встановлювати правила на цій війні.

Четверте – потрібно дослухатися до українців.

П’яте – потрібно більше вкладати наших грошей в успішні українські розробки.

І ми маємо розуміти, що не можна вести перемовини з протилежною стороною, аж допоки не почнуть вони програвати. Це – шосте і останнє.”

Таміла Ташева, постійна представниця президента України в Криму, звертаючись до аудиторії з залу, сказала: “Справедливий, всеосяжний і сталий мир, для нас, для України, настане після повернення абсолютно всіх наших територій. Це питання безпеки нашої держави. Це питання справедливості для тих мільйонів людей, які проживають на всіх окупованих територіях.”

Завершуючи 20-ту Щорічну зустріч YES, Александр Кваснєвський, Президент Польщі (1995-2005), Голова Наглядової ради YES, оголосив: “Це наша третя зустріч під час війни. Це наша 20-та річниця, ми знали, коли починали, що майбутнє України - на Заході, з Європою. Наша віра не змінилася. Ми знаємо, що Україна буде в безпеці в складі ЄС і НАТО.”.

Александр Кваснєвський поділився з аудиторією своїми ключовими висновками цієї зустрічі, які він закликає всіх учасників привезти до своїх країн:

“Не треба боятися ескалації.

“Що зараз потрібно Україні? Гроші, військова та політична підтримка.

Українці є дуже особливою нацією - ми повинні захоплюватися їхньою креативністю.

“Ця країна працює - вони серйозні та рішучі партнери.”

Партнери заходу: Google, Kyivstar та Міжнародний фонд “Відродження”.

Фото доступні за посиланням та на сайті https://yes-ukraine.org/ua/photo-and-video

Відео доступні тут www.youtube.com/@PinchukFoundation