24 лютого 2024 року, Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію «На полі бою: Україна рухається проти течії?» під час спеціальної зустрічі YES у Києві «Два роки — боротьба триває», що відбулася в річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Учасники дискусії обговорили боротьбу України за життя, свободу і правовий порядок, а також те, як допомогти українцям перемогти в цій боротьбі заради всього світу.
У дискусії взяли участь Елліот Акерман, автор статей, The Atlantic; Олександр Камишін, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України; Веслі Кларк, Голова, Wesley K. Clark & Associates; Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО (1997–2000); Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України; Людмила Менюк, ветеранка, волонтерка, ініціаторка Правозахисної організації солдатських матерів «Мальва»; Рафал Моджевський, Генеральний директор і співзасновник ICEYE Ltd; Боб Сілі, член Парламенту; член Комітету у закордонних справах Палати громад Великої Британії; Єгор Фірсов, старший сержант — заступник командира ударного підрозділу БПЛА (долучився до зустрічі по відео), а також Гундберт Шерф, Генеральний директор та співзасновник Helsing. Захід модерував Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006–2014); Прем’єр-міністр Швеції (1991–1994); член Наглядової ради YES.
Карл Більдт розпочав панельне засідання словами: «Вже два роки триває війна, а ті, хто її розпочав у москві, думали, що вона закінчиться за кілька тижнів. Але Україна кинула виклик усім очікуванням і продовжує боротися. Насправді Україна бореться за спільне з нами майбутнє».
Олександр Корнієнко звернувся до гостей із питанням: «Ми опинилися в незвичному становищі. Нам кажуть, що це екзистенційна війна — війна за свободу, демократію, загальнолюдські цінності. Але коли я приїжджаю на передову, то де ж зброя, де військові та де пакети підтримки? Скільки нам доведеться чекати? Поки ми гаємо час — ми втрачаємо чиїсь життя. Що ми можемо зробити вже зараз? Ми маємо просити вас про допомогу. Просимо про підтримку сьогодні і щодня».
Олександр Камишін наголосив, що, аби змінити напрямок течії, треба більше міжнародної підтримки: «Тим, хто каже, що Україна рухається проти течії, можу сказати, що вони мають рацію. Але нам потрібно звернути увагу на тих, хто підтримує нас попри цю течію. Саме в цій залі можна побачити гостей, які нас підтримували. Є дивовижні історії. Чи думав хтось із вас, що коли насуне ця хвиля, ми зможемо відстояти роботу банківської системи, залізниці та уряду? Про військових героїв я навіть і не кажу. Так, ми можемо стояти проти течії — і навіть робити це з гідністю».
Боб Сілі зауважив важливість міжнародної військової допомоги: «Перед Україною стоять величезні стратегічні проблеми — і найбільш гострою з них є постачання зброї. Найважливіші для України відносини — з міжнародними урядами, але вам також потрібно доносити до людей у цих країнах це розуміння, чого вам наразі бракує. Ми на Заході, мабуть, більше не відчуваємо нагальності, можливо, через те, що відбувається в Ізраїлі та Газі. У цій війні вам допоможе перемогти артилерія».
Веслі Кларк почав зі слів: «Два роки точиться війна, що може тривати шість років. Ми перебуваємо два роки у війні, яка закінчиться лише тоді, коли путін визнає свою поразку або росія розвалиться, водночас постала загроза ядерної війни, що почалася в Україні та може поглинути Близький Схід і навіть Азію. Два роки триває війна, в якій мужність і сила духу українського народу зазнають суворого випробування. Україні потрібно рухатися в напрямку інновацій, мобілізації та виробництва».
Гундберт Шерф наголосив, наскільки хоробрість українців зараз допомагає протистояти течії: «Технології відіграли величезну роль, але це ніщо без хоробрості українського народу. Течія змінюється щодня. Від самого початку це нагадувало боротьбу Давида і Голіафа. Як технологи ми маємо дати Давіду пращу. Праща постійно змінюється — йдеться про використання дронів, програмного забезпечення й штучного інтелекту. Нам потрібен новий формат партнерства. Україна має бути не просто отримувачем програмного забезпечення, а виробником технологій».
Рафал Моджевський позитивно налаштований щодо результатів війни: «Вірю, що ми переможемо у цій війні. Ця війна — марафон, а не спринт. Часи бувають хорошими й поганими. Ми пройшли важкий шлях і складний етап, але важливо, як ми донесемо цю історію до людей».
Веслі Кларк додав: «Нам, як цивілізації, доведеться набратися мужності, щоб протистояти володимиру путіну. Він не може нас перемогти, але може налякати і змусити підкоритися. Ми повинні протистояти ядерній загрозі і стояти до кінця. Українці ведуть битву за західну цивілізацію. Ми можемо закінчити її тут або дозволити стати більш глобальною. Але Україні потрібно оптимізувати бойову міць: не можна кидати солдатів напризволяще».
Фото доступні за посиланням
Відео доступне за посиланням