YES та Фонд Віктора Пінчука провели 5-й Український ланч у Мюнхені з питань безпеки України та Європи

19 лютого 2022 року під час Мюнхенської конференції з безпеки Ялтинська європейська стратегія (YES) та Фонд Віктора Пінчука провели 5-й Український ланч у Мюнхені на тему «Безпека Європи вирішується в Україні». В ході дискусії обговорювалися загрози безпеці України та їхнє значення для Європи й Заходу – як можуть розвиватися події.

Занні Мінтон Беддос, головна редакторка журналу The Economist, виступила модератором дискусії, в якій узяли участь історикиня та авторка The Atlantic Енн Епплбаум, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джеоане, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде, колишній міністр оборони США генерал Джеймс Меттіс та колишній директор Центрального розвідувального управління США генерал Девід Петреус.

Відкриваючи захід, бізнесмен і засновник Ялтинської Європейської Стратегії Віктор Пінчук звернувся до учасників ланчу з повідомленням, яке отримав від українців зі сходу країни, з котрими він спілкувався на початку тижня: «Ми будемо боротися. Ми напружені, але не панікуємо. Ми не віримо, що це станеться насправді, але якщо це станеться, ми готові. І ми розраховуємо на повну підтримку Європи та Заходу. Сподіваємося, що ви відчуваєте свою відповідальність».

«Уже п’ять років ми організовуємо наш Український ланч. Але цього разу вся конференція з безпеки в основному присвячена Україні. Тому я називаю цю конференцію Мюнхенською українською конференцією з безпеки», – наголосив він.

Занні Мінтон Беддос розпочала дискусію з оголошення результатів опитування учасників Українського ланчу в Мюнхені, який показав, що Захід недостатньо згуртований для стримування російської агресії: 55,6% респондентів відповіли негативно і 44,6 % ствердно на питання «Чи достатньо сильний і згуртований сьогодні Захід для стримування російської агресії?»

На друге питання про перспективу війни 62,7% респондентів відповіли негативно та 37,3% ствердно.

Коментуючи результати опитування, Мірча Джеоане сказав: «Якщо Росія прийме прикре рішення – що, з нашого погляду, є великою стратегічною помилкою з боку Росії – і продовжить вторгнення, я можу гарантувати, що Захід буде єдиним як ніколи. НАТО та ЄС співпрацюють тісніше, ніж будь-коли. Всі члени Альянсу тісно співпрацюють однин з одним».

«Наслідки для Росії – довгострокові, політичні, економічні, технологічні та репутаційні – будуть виключно важкими», – додав він.

Коментуючи розвідувальні дані з відкритих джерел про ситуацію на українсько-російському кордоні, генерал Девід Петреус заявив: «Що справді вражає і викликає найбільшу тривогу останніми тижнями, це розгортання не танків, постачання й такого іншого, а так званих допоміжних засобів – бойової підтримки артилерії й решти, дозаправки, госпіталів. Коли ви бачите розгорнуті польові шпиталі – вони не потрібні для навчань, вони потрібні для вторгнення. Ось що особливо непокоїть».

Джеймс Меттіс погодився з таким описом російських дій на українському кордоні й додав: «Що ви повинні враховувати при цьому, це те, як довго він (Володимир Путін – ред.) зможе утримувати ці війська в польових умовах на цих позиціях. Він може тримати їх там скільки йому завгодно, поки він готовий платити цю ціну».

«Зараз він робить усе, що хоче. І я думаю – хоча ніхто з нас не знає, що в нього в голові – він персонаж Достоєвського, він бачить Росію в оточенні страховиськ. І для нього є тільки два типи – ті, які роблять те, що він каже, і вороги. Якщо лише Україна не готова поступитися власним суверенітетом, я був би дуже песимістичний щодо наступних кількох днів і тижнів», - сказав він.

Енн Епплбаум розкритикувала позицію Заходу в цій кризі: «Мене досі непокоїть питання, чи вдалося переконати Путіна в тому, що він заплатить досить високу ціну. Справа не в перемовинах, не в розширенні НАТО – це другорядні проблеми. Для Путіна існування суверенної незалежної України є фундаментальним викликом його формі правління, його автократії та клептократії».

Анн Лінде заявила, що вторгнення Росії в Україну «є ризиком для всього європейського порядку безпеки: «Ми маємо боротися за свободу України та зупинити атаки на неї».

Учасники дискусії висловили занепокоєння щодо єдності Заходу у виробленні спільної відповіді на російську агресію проти України.

Джеймс Меттіс заявив: «Наслідки цього потрясіння, якщо Путін вторгнеться, непередбачувані, ми маємо бути готові до того, що відбудеться далі. Так, 100 000 солдатів можуть одного дня вдертися до України, але 100 000 солдатів не зможуть утримати Україну. Тож виникне проблема. Коли ви вводите санкції, люди починають метушитися, і тепер перед Путіним стоїть дилема, він збирається діяти, тому ми маємо визнати – справа не в тому, що ми робимо зараз, а в тому, що ми зможемо втримати, і це включає військову гру, збереження тісного зв'язку ЄС з НАТО, щоби коли вони помиляться в одному місці, ми не просто вирішували цю одну проблему, а розширювали конкурентний простір і казали: перший день санкцій був поганим, третій день буде в 10 разів гіршим. Іншими словами, якщо ви будете погано поводитися тут, буде ще гірше».

Він закликав міжнародне співтовариство дотримуватися «твердої єдності, бути напоготові та не погоджуватися на компроміси щодо основних принципів».

Міністр оборони Швеції Петер Хультквіст зауважив: «Зараз ми зіткнулися з великим викликом. Я думаю, що в нас є платформа для розвитку єдності крок за кроком через те, що відбувається навколо нас. Коли росіяни роблять якісь кроки, ми теж маємо робити свої. І якщо ми робитимемо це в єдності, я думаю, ми зможемо бути сильними. І це ключовий момент – бути сильними разом. Тільки так ми зможемо впоратися з цим".

Міністр закордонних справ Данії Йєппе Кофод підтримав думку Хультквіста й запевнив присутніх, що проти Росії буде введено «максимально руйнівні санкції», якщо Москва вирішить вдертися до України. «Якщо ми відреагуємо замалими санкціями, то ціна буде набагато вищою, оскільки на кону зараз не тільки європейська безпека й безпека України, що саме по собі дуже важливо, а й жорстока реальність нашого світу».

Німецький дипломат Вольфганг Ішингер сказав: «Мене найбільше непокоїть сюрприз, на який, я думаю, російський уряд може бути здатни. Згадайте раптовість того, що сталося в 2014 році".

Коментуючи відсутність єдності в Європі, він порушив питання розбіжностей у внутрішній політиці Німеччини, особливо щодо постачання енергоносіїв з Росії та санкцій. «Я тут не для того, щоб обговорювати «Північний потік 2», але я хотів би дуже скромно зауважити дещо. Це не маленька проблема у внутрішній політиці Німеччини – це серйозне питання, яке нашому уряду необхідно якось вирішувати», – зазначив він.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який приєднався до дискусії, заявив, що «ситуація погіршується щогодини», й зазначив, що Захід має в руках «набір інструментів», аби зупинити ескалацію: «Це той момент, коли нейтралітет чи нездатність діяти, чи бажання почекати й подивитися, як розвиватимуться події, грає на руку Росії та веде до подальшої ескалації. Зараз не час для стратегії «поживемо-побачимо». Зараз час діяти, бо якщо президент Путін помітить найменші сумніви, найменшу роз'єднаність чи нездатність Заходу діяти рішуче, це спонукає його до подальшої ескалації».

Він закликав союзників України на Заході запровадити санкції проти Росії й окреслити європейську перспективу для України. «Є одна річ, яку Захід може зробити легко, це не коштує нічого, але змінить правила гри і відправить найсильніший можливий сигнал – це надання Україні європейської перспективи і навіть статусу країни-кандидата прямо зараз».

У заході також взяли участь міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі, міністр оборони Швеції Петер Хультквіст, голова Мюнхенської конференції з безпеки, член правління YES Вольфганг Ішингер, міністр закордонних справ Данії Йєппе Кофод, міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг, заступниця прем'єр-міністра та міністерка закордонних справ Бельгії Софі Вільмес, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, голова Комітету з закордонних справ Національних зборів Франції Сабін Тілле, завідувач кафедри стратегічних досліджень Центру аналізу європейської політики, колишній командувач військ США в Європі генерал Бен Ходжес, волонтерка організації "Армія SOS", ветеранка російсько-української війни Аліна Михайлова та заслужений член Центру аналізу європейської політики (CEPA) Курт Волкер. Сильну підтримку своєю участю також продемонструвала делегація Конгресу США, до якої увійшли член Комітету Сенату збройних сил сенатор Ден Салліван, член Комітету Сенату збройних сил сенатор Джоні Ернст, заступник голови Комітету з міжнародних справ, член Палати представників Томаш Маліновскі, член Палати представників Даррелл Ісса. Парламент Великої Британії представляв голова спеціального комітету з оборони Палати громад Тобіас Елвуд. Німецьких парламентаріїв представляли депутат Бундестагу та колишній федеральний міністр охорони здоров'я Йенс Шпан, голова комітету Бундестагу з оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн та член комітету з закордонних справ Європейського парламенту Міхаель Галер.

Вп'яте Український ланч у Мюнхені став платформою для обговорення питань безпеки України та її наслідків для Європи й міжнародного порядку ключовими персонами України та світу. Серед раніше виступаючих були Христя Фріланд, Роберт Гейтс, Річард Хаас, Керсті Кальюлайд, Мирослав Лайчак, Еді Рама та президент України Володимир Зеленський.

Протягом останніх п’ятдесяти років Мюнхенська конференція з безпеки (МКБ) стала головним світовим форумом з обговорення політик безпеки. Щороку в лютому понад 500 відповідальних за прийняття рішень осіб вищого рівня з усього світу, в тому числі керівники держав, міністри, провідні представники міжнародних та неурядових організацій, а також високопоставлені представники бізнесу, засобів масової інформації, академічних кіл і громадянського суспільства, беруть участь у конференції, щоби долучитись до активного обговорення сучасних і майбутніх викликів у сфері безпеки.