Стаття «Ніколи знову?» Віктора Пінчука в Frankfurter Allgemeine Zeitung

Півроку тому в Меморіальному центрі Голокосту Бабин Яр у Києві ми вшановували 80 років масового розстрілу німецькими солдатами українських євреїв у Бабиному Яру. Я мав честь виступати після трьох глав держав, серед яких був і президент Німеччини.

Франк-Вальтер Штайнмаєр, якого я дуже поважаю за його відданість європейським цінностям, назвав уроки, які Німеччина винесла зі свого нацистського минулого. 

Президент Німеччини сказав: «Ми, німці, знаємо про нашу відповідальність. Це відповідальність, яка не закінчується». Він говорив про «спільну основу міжнародного права та людської гідності, свободу людей вибирати свій шлях і життя в територіальній цілісності, мирну та безпечну Європу. Цю основу ми повинні захищати – це також частина нашої відповідальності, пов’язаної з нашою історією». Якщо «злі демони минулого з’являться сьогодні в новому одязі, — сказав він, — то для нас, німців, на це може бути лише одна відповідь: ніколи більше! Боротьба має тривати».

Але – я не бачу, щоб Німеччина сьогодні була країною «Ніколи знову!», на жаль. Сьогодні Росія напала на мирну країну, бомбить і вбиває тисячі мирних жителів, морить голодом жителів блокованих нею міст і дає їм померти від хвороб. Російські війська здійснюють масові розстріли українців, навіть візуально це нагадує розстріли в Бабиному Яру.

Понад місяць німці бачать це в новинах в режимі реального часу.

Так, Німеччина впроваджує санкції, надає гуманітарну допомогу, а також зброю, що ще не так давно було неможливо уявити.

Але сьогодні, через півроку після потужного і впевненого виступу президента Штайнмаєра, коли він сказав: «Для нас, німців, може бути лише одна відповідь: «Ніколи знову!» — саме Німеччина блокує повне впровадження санкцій, щоб виключити російські банки з SWIFT. Саме Німеччина не хоче негайно вводити ембарго на російську нафту, вугілля та газ, оскільки постраждає німецька економіка (а Німеччина гальмує рішення ЄС). Німеччина відтягує доставку важкого озброєння, необхідного Україні.

Я розумію, що для того, щоб завтра мати можливість вчинити правильно, Німеччина має залишатись із живою економікою. Я реаліст.

Але «Ніколи знову!» означає не тільки виступати проти свастики. Це означає боротися всіма можливими засобами проти масових вбивств, геноциду, військових злочинів і звірств. Сьогодні я вважаю, що Німеччина повинна зробити все можливе. І Німеччина повинна ризикувати. Немає легкого шляху без ризиків і жертв перемогти зло та зупинити звірства, що відбуваються в Україні.

Ви дозволили злу стати занадто сильним. Ви заробили багато грошей на цьому шляху, і я припускаю, що цілком сумлінно. Але саме тому сьогодні, через вашу історію, історію нацизму і ваші останні заробітки, я вважаю, що буде правильно, якщо ви активізується і визнаєте, що ваша добросовісність була недоречною і коштує сьогодні життів людей, і з цього випливає особлива відповідальність жертвувати і ризикувати.

Або, знову ж таки, що саме вам потрібно? Хімічні атаки в країні за 700 км від Німеччини? Знов ще тисячі й десятки тисяч смертей від бомб в обложених містах чи голодуючих чи вмираючих від спраги? Чи ядерні атаки?

Поки ви визначаєтесь, що потрібно аби діяти, я пропоную новий шаблон для майбутніх виступів високопоставлених політиків Німеччини:

Не кажіть більше: «Для нас, німців, може бути лише одна відповідь: «Ніколи знову!»

Кажіть: «Для нас, німців, може бути лише одна відповідь: «Сподіваюся, не так швидко знову! Або якщо щось трапиться, ми обов’язково обговоримо шляхи допомоги, якщо це буде можливо без надто великих втрат для нас».

Німці виконали унікальну роботу з визнання жахливих злочинів свого минулого.

Я не бачу, щоб німці визнали правду свого сьогодення.

Я усвідомлюю, що я емоційний, бо я український єврей, і раніше вірив у нову Німеччину. Я знаю, що не маю ідеального шляху вперед. Але все ж дозвольте мені зобразити правду про Німеччину такою, якою я її бачу сьогодні:

Тоді злочинцями були німці. Німці вчинили Голокост.

Сьогодні – ви несете відповідальність. Ви допускаєте військові злочини. Через 80 років після нацистського геноциду в Україні ви НЕ робите все можливе, щоб зупинити геноцид, який чинять росіяни.

Це не «Ніколи знову!» І цього замало.

Я можу лише дуже попросити вас – діяти якомога швидше, зробити все, щоб зупинити російську військову машину. І таким чином продемонструвати, що це НЕ так, що німці мають щось важливіше, за захист свободи та життя від гніту та смерті.

«Ніколи знову!» У Німеччині реально.

Віктор Пінчук, провідний український бізнесмен і меценат, народився в Києві 1960-го року.

Джерело | PDF-версія