Підсумки першого дня Щорічної зустрічі YES 2025 «ЯК ЗАВЕРШИТИ ВІЙНУ?»

13 вересня 2025 року: 12-13 вересня в Києві відбулася щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії - YES 2025 «ЯК ЗАВЕРШИТИ ВІЙНУ?». У конференції, організованій YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, взяли участь понад 800 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, військовослужбовців Збройних сил України, ветеранів, громадських активістів та експертів з понад 30 країн світу.

Протягом першого дня зустрічі YES спікери та учасники обговорили наступні теми: «Де ми перебуваємо на шляху до завершення війни?», «Як остаточно посилити тиск на росію?» та «Коли Європа буде готова до російської атаки?». Також відбулися розмови з Президентом України Володимиром Зеленським, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Спеціальним посланником Президента США в Україні Кітом Келлогом, а також  розмови з Іветт Купер, Міністеркою  закордонних справ Великої Британії, та Андрієм Сибігою, Міністром закордонних справ України.

Відкриваючи зустріч Віктор Пінчук, засновник і член Правління Ялтинської Європейської Стратегії, бізнесмен і філантроп, заявив: «На мою думку, ми на шляху до перемоги. Я вірю, ми переможемо, але я не хочу бути наївним. Коли ми говоримо про перемогу, дуже часто ми говоримо у занадто вузькому сенсі. Українці століттями боролися, щоб звільнитися від імперії. Щоб рухатися до свободи, незалежності та Європи. І на цьому великому шляху ми дуже близькі до успіху. Звичайно, я маю на увазі близькі в історичному масштабі. І значною мірою тому, що сьогодні нас вперше підтримує цивілізований світ».

Звертаючись до Президента України Володимира Зеленського, Віктор Пінчук зазначив: «Пане Президенте, Вас часто порівнюють з Черчиллем або Лінкольном, і ми пишаємося тим, що люди на Заході роблять такі порівняння. Проте для нас, українців, надзвичайно важливо бачити, що Ви продовжуєте історичну місію Хмельницького, Мазепи та Грушевського, які боролися за незалежність і самобутність України. Ба більше, пане Президенте, Ви маєте унікальний шанс не тільки наслідувати їх, а й виконати їхню місію — якщо наше покоління і покоління наших дітей завершать нашу історичну місію. Якщо суверенна, незалежна Україна приєднається до Європейського Союзу і отримає реальні гарантії безпеки».

Президент УкраїниВолодимир Зеленський у своїй промові закликав світових лідерів посилити тиск на володимира путіна, щоб змусити його припинити війну проти України: «Комусь може здаватися, що обміни територіями чи спроба спокусити путіна відновленням торгівлі з Америкою чи світом начебто може зупинити цю війну. Це не так. російська машина війни зупиниться тільки тоді, коли у неї закінчиться пальне».

Щодо мирної угоди в обмін на українські землі Президент Зеленський підкреслив: «Ми не віддамо путіну ту чи іншу землю України, щоб він зупинив війну. Це не рішення, це пауза — як після 2008-го в Грузії, як після 2014-го в Криму та Донецьку. Нам потрібне гарантоване завершення війни, потрібна гарантована безпека для нас, для України, для українських дітей. Нам потрібна гарантована відповідальність росії за те, що вона зробила проти України, проти українців, проти наших людей».

Під час наступної сесії ведучий CNN Фарід Закарія провів розмову з Президентом Фінляндії Александром Стуббом. Фарід Закарія запитав його про тісні стосунки Фінляндії з Президентом Трампом. Александер Стубб зазначив: «У мирному посередництві потрібне терпіння. Я не думаю, що можливий прямий військовий тиск, але гадаю, що Сполучені Штати дедалі більше розчаровуються путіним. Ви бачите, що Президент Трамп хоче посилити економічний тиск, якщо не воєнний. росія вміє терпіти біль у спосіб, який нам на Заході важко зрозуміти. Єдине, що росія розуміє — це силу, тож саме це ми повинні показати».

Помічник Президента США і Спеціальний посланник Президента США в Україні Генерал Кіт Келлог сказав присутнім: «Ми надзвичайно близькі до завершення. Останні десять ярдів — це найважча частина бою. Ми зараз на останніх десяти ярдах і наближаємося до завершення, доки партнери залишаються сильними».

Радник прем'єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл зазначив: «Спорт путіна — це дзюдо. Йому подобається врівноважувати дію і реакцію. Йому подобається мати вибір. Якщо ми зможемо перекрити йому всі варіанти і залишити лише один, він ним скористається. Основний меседж, який ми повинні транслювати, — це реальний тиск, щоб переконати його, що війна триватиме ще довго, якщо він не укладе мир. Його літня кампанія провалилася, економіка росії у скрутному становищі, вся її економіка — це економіка війни. Якщо через цілеспрямовані санкції ми зможемо чинити тиск, про який говорить Президент Сполучених Штатів, ми зможемо посадити його за стіл переговорів».

Радник Канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер заявив під час панельної дискусії «Де ми перебуваємо на шляху до завершення війни?»: «Ми хочемо мати чітку позицію і в словах, і в діях. Ми заклали в німецькому бюджеті кошти, завдяки яким стали найбільшим донором для України зараз і зможемо бути ним у наступні роки. Ми досягаємо швидкого й відчутного прогресу, разом ми можемо робити те, про що нещодавно навіть не мріяли. Гаазький саміт (НАТО) став історичним — став символом рішучості: чітким і прямим посланням росії. Ми готуємось, ми підкріплюємо слова діями і ми налаштовані рішуче».

Ксав'є Шатель, дипломатичний радник Президента Франції з питань стратегічних справ та роззброєння, наголосив: «Багато з того, чого ми намагалися досягти протягом останніх місяців, стосувалося зміни теми розмови. росія намагається висунути умови, що передують будь-якому припиненню вогню або врегулюванню, вимагаючи від України безглуздих, незаконних і аморальних поступок. Але ми також знаємо, що росія має величезний досвід недотримання свого слова. Питання полягає в тому, щоб дати Україні простір для участі в будь-яких переговорах. Основою для цього є надання надійних гарантій безпеки, що означає постійний потік зброї в Україну, створення надійної оборонної моделі, оснащену, фінансовану і підтриману всіма нами. А це означає, що ми повинні мати сили гарантованої підтримки, які ми можемо розгорнути в Україні, щоб не допустити відновлення конфлікту, і закріпити все це в певних правових рамках».

Під час дискусії «Де ми перебуваємо на шляху до завершення війни?» Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак особливо наголосив: «Ми повинні мати відповідь на питання: “Як росія заплатить за цю війну?”. Якщо не буде наслідків для росії, є ризик, що вона повторить це знову. Є пропозиції повернути росії заморожені активи в разі припинення вогню. Наша відповідь — НІ, це не ціна припинення вогню».

Обговорюючи питання використання заморожених російських активів, Фабріціо Саджо, Радник з питань національної безпеки та дипломатичний радник Прем’єр-міністра Італії, сказав: «Ми повинні координувати дії ЄС з діями G7. Це не лише європейське питання, у країнах G7 є багатомільярдні активи».

У розмові з Нілом Фергюсоном, старшим науковим співробітником Інституту Гувера Стенфордського університету, генерал Кіт Келлог розповів про саміт на Алясці: «Президент Трамп щиро вірить у дипломатію — принаймні, він зустрівся з ним [володимиром путіним] і мав із ним розмову. Він відчинив двері та хоча б спробував розпочати дискусію».

Ніл Фергюсон зазначив: «Це не перша російська війна, в якій вона марно несе величезні людські втрати. путін прислухається лише до мови сили, а Президент Трамп має цю силу».

Генерал Келлог зауважив: «Існує три різні підходи до притягнення путіна до відповідальності: дипломатичний, воєнний і економічний. Якщо ви подивитеся на силу санкцій за шкалою від 1 до 10, то ми на рівні 6. Але ми перебуваємо зараз на рівні 3 в їхній реалізації».

Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2024) та Прем'єр-міністр Швеції (1991-1994) виступив модератором наступної розмови між Іветт Купер, Міністеркою  закордонних справ Великої Британії, та Андрієм Сибігою, Міністром закордонних справ України.

«Ми маємо серйозно поставитися до вторгнення у польський повітряний простір. Ми підтримуємо польські сили та сили НАТО у збиванні [російських ворожих цілей]. Нам потрібна потужна відповідь, інакше путін і далі  зазіхатиме на стабільність і безпеку інших країн. Ось чому ми підтримуємо процес за статтею 4, ми підтримуємо Україну і розвиток безпілотних систем. Україна має величезний технологічний досвід. Робота, яку ми провели з Францією та іншими учасниками Коаліції охочих, має вирішальне значення», — зазначила Іветт Купер.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зауважив: «У нас є всі шанси виграти цю війну цього року. Але росія хоче уникнути санкцій. путін хоче виграти час і отримати більше українських територій. Він хоче виштовхнути США з мирних переговорів. Ми повинні протидіяти путіну і його намірам. Ми маємо організувати зустріч Зеленського і путіна та/або тристоронню зустріч з Трампом та іншими європейськими лідерами».

Під час розмови з українцями, які повернулися з російського полону, Юліан Пилипей, морський піхотинець Збройних сил України, військовополонений, поділився з присутніми своїм досвідом: «Найважчим періодом за 2,5 роки полону було оформлення “вироку” проти мене. Мене змушували підписати папери про те, що я віддавав накази вбивати мирних жителів Маріуполя. Я сказав, що не підпишу, тоді офіцер сказав: “Ви припускали, що десь у Маріуполі будуть мирні жителі?”. Я відповів: “Для того ми й були там, щоб захищати мирних жителів. Хіба ви припускали, коли били по Драмтеатру чи пологовому будинку, що там будуть сотні цивільних?”. Після цих слів я прокинувся в камері, втративши свідомість після побиття».

Старший сержант корпусу «Азов» Національної гвардії України, військовополонений Валерій Горішній зазначив: «Полон зробив мене кращим і сильнішим. Дракон ніколи не вмирає від укусу змії. Те, що я став кращим і сильнішим, я маю використати для того, щоб допомогти нашій армії продовжувати йти вперед. Я навчаю людей, як захистити або повернути нашу землю. Я також хочу наголосити на намірах та зусиллях наших партнерів, щоб повернути наших військовополонених».

Тетяна Теплюк, бойова медикиня корпусу «Азов»: «Я вірила у свою країну і вірила, що моя країна нас поверне. Я казала своїм колегам, коли вони були на межі. “Ви вступили до лав корпусу  “Азов”, ви знали, що можете потрапити на передову, що це може статися, тож будьмо сильними”».

Колишній мер Херсона та політв'язень Володимир Миколаєнко наголосив: «росія бореться проти правди й намагається зруйнувати все: життя людей, сім'ї, цілі міста, інфраструктуру, як-от дамбу. Але правда завжди перемагатиме. росіяни дуже вміло використовують біль проти вас. Вони можуть перетворити все на біль, але немає такого болю, який перетворить брехню на правду.

Вони можуть бити вас гумовими кийками щодня, вони можуть катувати вас електричним струмом щодня протягом багатьох років, але вони не можуть перемогти цих чоловіків і жінок, вони обрали свій шлях зла, і з нього важко повернутися назад. Вони не можуть перетворити свою країну-монстра на цивілізовану країну. Українців можна бити і ламати, але ви ніколи не перетворите українця на росіянина — це точно».

Під час дискусії «Як остаточно посилити тиск на росію», Габріель Атталь, прем'єр-міністр Франції (2024), зазначив: «Ми можемо краще. Ми маємо бути більш методичними і точними. Ми маємо робити більше там, де це болить найбільше. Ми маємо бути більш ефективними у боротьбі з тіньовим флотом. Ми також маємо більше допомагати українцям зруйнувати нафтопереробний комплекс. Ми маємо завдати їм найбільшого болю — розвідкою, ракетами і нафтою».

Ґабріелюс Ландсберґіс, Міністр закордонних справ Литовської Республіки (2020-2024), додав: «Ми маємо визнати той факт, що ця війна не буде закінчена дипломатичним шляхом — вона буде вирішена на полі бою. Україна показує нам, як це робити».

Борис Джонсон, Прем'єр-міністр Великої Британії (2019-2022): «У нас була зустріч на Алясці. Контакт встановлено. Ми маємо змінити стратегічні цілі путіна. Нам потрібно більше економічних санкцій — ми маємо розблокувати заморожені активи, щоб Україна могла купувати зброю. Я не припиню наголошувати — нам потрібно, щоб путін зрозумів, що він програв. Якщо він думає, що Україна має шанс опинитися у сфері впливу, він буде наполягати на своєму. Проблема в тому, що ми не даємо чіткого сигналу. Ми повинні чітко заявити, що іншого шляху немає».

Головний кореспондент з питань закордонних справ Fox News Трей Інґст: «Як журналісти, ми повинні змусити людей бути небайдужими і допомогти їм зрозуміти, в чому суть проблеми. Наші громадяни не вимагатимуть рішень для України, якщо не знатимуть про них. Ми маємо фіксувати історії людей — для цього ми можемо тримати народ України на перших шпальтах газет і в головах людей».

На прохання прокоментувати вторгнення 20 безпілотників у повітряний простір Польщі під час заключної панелі першого дня форуму YES 2025 «Як завершити війну» Віце-прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський відповів: «Ми не віримо у двадцять помилок одночасно. Вторгнення супроводжувалося цунамі російської дезінформації. Ми були здивовані деякими наративами. Це не була атака України, це однозначно була атака росії, здійснена через Білорусь та Україну. На перехоплення вилетіли пілоти союзників, і жоден з безпілотників не досягнув своєї цілі».

Виступаючи під час дискусії «Коли Європа буде готова до російської атаки?» Глава Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін пояснив: «Коли росіяни готуються до конфлікту, вони роблять два розрахунки — один з них стосується контролю над ескалацією, а інший — порівняння ресурсів своєї та протилежної сторони. Дуже важливо, щоб у майбутньому ці розрахунки були на нашу користь. Ми маємо бути впевнені, що наші плани підкріплені ресурсами».

Заступник Керівника Офісу Президента України Павло Паліса зазначив: «Україна може допомогти своїм союзникам підготуватися до нападу росії. У нас є те, що не можна купити — досвід боротьби з росією. росія у 28 разів більша за Україну за територією і в 3 рази більша за населенням. До повномасштабної ескалації люди думали, що це друга військова наддержава у світі. Але ми витримали понад три з половиною роки повномасштабного вторгнення. Ми готові ділитися досвідом протиповітряної оборони, як нею керувати, як боротися з балістичними ракетами, з шахедами та іншими загрозами, щоб допомогти нашим партнерам підготуватися».

Президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік наголосив: «Якщо ви подивитеся на цифри підтримки України, наприклад, з боку Німеччини, то лише 0,15% німецького ВВП використовується для військової підтримки для України. Найкращий спосіб підвищити безпеку в Європі — це значно збільшити ці цифри, в той час, як ми нарощуємо виробництво. Ми повинні залучити економіку до оборони, відійти від укорінених національних систем закупівель. Якщо ми перейдемо від розмов про ресурси до точних кількісних цілей того, що ми хочемо виробляти, ми зможемо досягти дуже швидкого прогресу. Це було ключовим висновком після пандемії». 

Більше новин про форум YES 2025 можна знайти на нашому сайті за посиланням: yes-ukraine.org

Фото доступні за посиланням та на вебсайті yes-ukraine.org/ua/photo-and-video

Відео панельних дискусій та розмов доступні за посиланням www.youtube.com/user/PinchukFoundation