Підсумки другого дня Щорічної зустрічі YES 2025

12-13 вересня в Києві відбулася Щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) «ЯК ЗАВЕРШИТИ ВІЙНУ?». У конференції, організованій YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, взяли участь понад 800 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, військовослужбовців Збройних сил України, ветеранів, громадських активістів та експертів з понад 30 країн світу.

Протягом другого дня зустрічі YES спікери та учасники обговорили такі теми, як: стан війни та що потрібно для її завершення; реформи та боротьба з корупцією; гарантії безпеки для України; росія перемагає чи розвалюється; дрони та майбутнє війни в Україні; що історики вважатимуть перемогою України.

У розмові з Фарідом Закарією, ведучим CNN, під час дискусійної панелі «Стан країни» Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України, Тарас Качка, Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, та Сергій Марченко, Міністр фінансів України, обговорили інвестиційний потенціал України та членство в ЄС.

Міністр фінансів України Сергій Марченко наголосив на важливості продовження фінансової допомоги Україні: «Нам потрібно більше грошей, ніж минулого року, тому що війна триває. Ми ще не бачили фінальної фази цієї війни. Тому нам потрібно готуватися, потрібно готувати наших військових, потрібно готувати наших людей до ще одного року війни. Тому нам потрібні гроші. Наш непокритий дефіцит на наступний рік становить близько 16 мільярдів євро, і він зростає».

Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України: «Ми прагнемо стимулювати інвестиції в Україну. До нас звернулися глобальні гірничодобувні компанії, які шукають все більше інвестиційних угод. Корисні копалини з України є важливими і дозволяють нам бути менш залежними від Китаю. Якщо ми зможемо створити нові інструменти та моделі, щоб стати менш залежними в ланцюжку поставок, то це буде дуже добре. Мова йде не тільки про корисні копалини, а й про енергетику та інфраструктуру».

Віктор Пінчук, засновник і член Наглядової ради Ялтинської європейської стратегії, бізнесмен і філантроп, представив учасникам відеозвернення Президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. 

У відео 47-й Президент США сказав: «Вітаю вас з 21-ою річницею YES. Я не думаю, що війна закінчиться на полі бою, натомість вона закінчиться за столом переговорів. Саме тому я провів продуктивний перший саміт з Президентом Путіним минулого місяця на Алясці, а також дуже позитивну зустріч з Президентом Зеленським та європейськими лідерами в Білому домі. Ми продовжуємо наполегливо працювати заради миру».

Христя Фріланд, Віце-прем'єр-міністерка (2019-2024) та Міністерка фінансів Канади (2020-2024), зазначила: «Українці знають, що для них найкраще. Ми більше звикли чути від України, що їм потрібно від нас. Зараз я чую те, що Україна може дати нам. Так само, як ми недооцінюємо те, як Україна реагує на війну, ми недооцінюємо вплив на те, що вони зробили у сфері військових інновацій за останні кілька років».

Денис Шмигаль, Міністр оборони України, поділився своїм баченням необхідних умов для завершення війни в Україні: «Сильна українська армія, більше озброєння, удари вглиб російській території, дестабілізація (російських військових) баз і потужні санкції. Це приведе нас до першого етапу закінчення війни. Завершення цієї війни означає, що українська армія настільки сильна, що путін не може продовжувати свою агресію, не може повторити свою агресію в майбутньому».

«Ми здатні захистити не тільки Україну, але й Європу. Нам потрібно мати достатньо безпілотників, нам потрібно мати достатньо фінансування для їхнього виробництва. Ми просимо трохи артилерії, боєприпасів, але ми не просимо чогось надзвичайного, тому що ми вже адаптувалися до цієї війни», — додав він.

Коментуючи поточний стан справ на полі бою, Андрій Білецький, командир 3-го армійського корпусу Збройних сил України, зазначив: «Ключове питання — розробка стратегії та нових тактичних підходів. Той, хто перший їх розробить, той, безумовно, буде переможцем. Технічні рішення, вони є, вони достатньо зрозумілі. На додаток до революції, що триває у сфері повітряних дронів ми, на мою думку, стоїмо на порозі революції наземних роботизованих комплексів, які радикально змінять поле бою і замінять значну частину солдат як в плані логістики, так і в плані бойового застосування».

Заступник міністра оборони України Євген Мойсюк зазначив: «Я впевнений, що через достатньо короткий проміжок часу будуть винайдені правильні, ефективні, достатньо дешеві рішення, які можна буде швидко і масово використати, і тоді відбудеться знову чергова зміна поля бою і можна буде проводити достатньо ефективні маневрені дії. Хто зможе досягнути успіху в цьому першим, тому буде легше перемогти».

Командир 2-го корпусу НГУ «Хартія» Ігор Оболєнський заявив, що європейські держави можуть стати жертвами росії, якщо Україна програє війну: «Якщо Україна не встоїть, то наступним буде європейське суспільство. І повірте мені, росія не відмовиться від своїх бажань».

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Гнатов підтримав цю думку: «Обурює те, що ми, спостерігаючи за тим, як диктатор готується до наступних кроків, чомусь думаємо, що він їх не здійснить. Він обов'язково здійснить це. І все, що відбувається, та ж атака з порушенням повітряного простору країни члена Блоку НАТО Польщі, красномовно про це говорять. Wе не було ніякою помилкою, це не було ніяким там випадковим інцидентом. Це свідомий акт агресії. І зневажати це, це найбільша дурість, яку зараз можна зробити».

Христя Фріланд, Віце-прем'єр-міністерка (2019-2024) та Міністерка фінансів Канади (2020-2024), модерувала наступну панель «Реформи та боротьба з корупцією».

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив на важливості антикорупційних зусиль в Україні на шляху до вступу в ЄС: «Зараз ми підходимо до переломного моменту в переговорах про вступ, який вимагатиме три-чотири роки дуже інтенсивної роботи всіх державних інституцій. Тому що зараз ми плануємо, що нам потрібно зробити. Цієї осені, коли ми відкриємо переговорні кластери, переговори розпочнуться, але вони відбуватимуться у формі звітування перед ЄС і переговорів між собою про те, як ми змінюємося, щоб жити за правилами ЄС, як вести бізнес, як спілкуватися з людьми. Це стосується всіх державних інституцій».

Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос заявив: «Якщо говорити про інституційну спроможність НАБУ та САП, то можна сказати, що це одна з гарантій нашого майбутнього вступу до ЄС».

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко підкреслив: «Те, що за роки війни в Україні збільшилася кількість антикорупційних розслідувань, не є доказом зростання корупції. Це доказ ефективності та підвищення результативності роботи».

Про готовність парламенту підтримувати антикорупційні зусилля України говорив Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради України: «Український парламент готовий і надалі робити все можливе для того, щоб антикорупційна система і боротьба з корупцією в Україні здійснювалася на найвищому рівні».

Джиммі Панетта, член Палати представників Конгресу США, піід час дискусійної панелі “Гарантії безпеки для України” підкреслив важливість участі США у гарантуванні безпеки: «Я вважаю, що коли йдеться про гарантії безпеки, США мають там бути. Сполучені Штати мають надати необхідну підтримку або гарантії».

Заступник Керівника Офісу Президента України Ігор Жовква наголосив на важливості забезпечення гарантій безпеки для України. Серед основних складових він назвав сильні Збройні сили України, розміщення європейських військ, гарантії, подібні до статті 5 Договору про НАТО, членство України в ЄС та санкції проти росії. «Кількість країн, які готові надіслати контингент або навіть частини своїх контингентів, зростає. І це дуже добре. Але це лише один з компонентів гарантій безпеки», — пояснив він.

Міністр оборони Республіки Естонія Ханно Певкур запропонував поглянути на питання гарантій безпеки під іншим кутом: «Коли ми зрозуміємо, що найкращою гарантією безпеки для Європи сьогодні є Україна з найсильнішою армією в Європі, тоді, можливо, нам буде легше зрозуміти, як допомогти Україні виграти цю війну».

Тим часом Радослав Сікорський, Віце-прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ Республіки Польща, підставив під сумнів ефективність дискусії про гарантії безпеки для України: «Якщо буде якийсь мир, то наступного разу, коли росія спробує щось зробити проти України, ми можемо вступити у війну з росією. Я вважаю це не дуже правдоподібним, тому що якщо ви хочете воювати з росією, то зробіть це сьогодні. А я не бачу добровольців. Немає нічого більш небезпечного в міжнародних відносинах, ніж давати гарантії, які не є правдоподібними».

«У мене є питання щодо усієї цієї дискусії про гарантії безпеки. Україна вже має гарантії, вони були закріплені в Будапештському меморандумі. Ці гарантії було порушено, і не тільки росією. Я не бачу жодних доказів того, що путін збирається укласти угоду. Тому мене непокоїть, що ця дискусія про миротворчу операцію відволікає і демобілізує наших політиків і нашу громадськість від більш важливого завдання, яке полягає в тому, щоб знайти гроші і обладнання для України на наступний рік і ще на наступний рік», — додав він.

Наступну панельну дискусію «росія перемагає чи розвалюється?» модерували Джилліан Тетт, колумністка Financial Times та проректорка Кінгс-коледжу Кембриджа, та Трей Інґст, головний кореспондент Fox News.

Ніл Фергюсон, старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету, розкритикував слабку реакцію Заходу на агресію росії проти України: «Режим санкцій повністю провалився, частково через те, що ніхто по обидва боки Атлантики не був серйозно налаштований на припинення надходжень до росії від експорту викопного палива. Але також через масове лицемірство європейських держав, які продовжували експортувати до росії через треті країни».

«І тепер, коли цей проєкт підтримки України є, по суті, проєктом ЄС, найнагальніша річ, яку ми повинні обговорити, це те, як Європа може відповідати нинішнім масштабам виробництва зброї з іншого боку?», — запитав він, маючи на увазі створення росією безпекових альянсів з Китаєм і Північною Кореєю.

«За законом Фергюсона, якщо ви витрачаєте більше на виплату відсотків, ніж на оборону, то у вас дуже скоро будуть проблеми з вашою зовнішньою політикою. Тож з точки зору путіна, ці тенденції здебільшого йому на руку. Україна залежить від підтримки демократій, а демократії мінливі. путін же покладається на підтримку автократій», — підсумував Фергюсон.

Джейд МакГлінн, керівник Центру програм з державного будівництва та національної безпеки з питань України та росії у Королівському коледжі Лондона, запропонувала європейцям поставити собі кілька запитань щодо можливого результату війни в Україні: «Питання не в тому, як Україна визначає перемогу, а в тому, як її бачить Європа. Чого ми хочемо в Європі? Як ми хочемо, щоб ця війна закінчилася? Чи хочемо ми, щоб Україна перемогла? Чи ми хочемо, щоб росія розпалася? Чи щось середнє? І як тільки ми вирішимо, чого ми хочемо, тоді, я думаю, ми зможемо говорити про те, наскільки це реалістично або навіть досяжно. Але я майже впевнена, що в більшості європейських країн, навіть найбільш проукраїнськи налаштованих, ми все ще не визначилися з питанням, чого ми насправді хочемо».

Редактор журналу India’s World Геппімон Джейкоб зазначив: «Я не бачу розпаду росії. Нам потрібно визначити, що таке перемога і як вона виглядає. росія зазнала значних втрат, але це не означає її воєнної поразки. Відсутність перемоги України і нездатність відтіснити росію є певною мірою перемогою. росія нарощує виробництво і збільшує свою армію. Нам потрібно визначити, що таке перемога, перш ніж ми її отримаємо. Ми повинні чітко розуміти основи».

Андрюс Кубілюс, Комісар Європейської Комісії з питань оборони та космосу, під час дискусійної панелі “Дрони та майбутнє війни в Україні” підкреслив: «Якщо справдяться прогнози, наприклад, німецької розвідки, що путін може бути готовий випробувати статтю 5 (Договору НАТО) через три-чотири роки, де б то не було, в Польщі, в країнах Балтії чи навіть у Фінляндії, ми матимемо справу з загартованою в боях російською армією, яка буде сильнішою, ніж вона була в 2022 році, і яка здатна використовувати мільйони безпілотників».

Генерал-майор Крістіан Фройдінг, Федеральне міністерство оборони Німеччини, звернув увагу на потребу Європи в модернізації своїх збройних сил і пристосуванні їх до ведення сучасної війни: «Звичайно, ми повинні інвестувати набагато більше в нові технології, набагато більше в безпілотні системи. І я думаю, що справжнім викликом для тих, хто приймає військові рішення, на найближчі роки є досягнення правильного балансу між тим, що ми називаємо застарілими системами, і новими технологіями».

Санна Марін, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023), членкиня Наглядової ради YES, зазначила: «Я думаю, що через рік війна та техніка ведення війни виглядатиме зовсім інакше. Це вже відбувається».

Колишній CEO та Голова ради директорів Google Ерік Шмідт також розмірковував про зміни у сучасній війні: «Ось у чому проблема: європейці роблять те саме, що й американці. Вони роблять більше танків. І, до речі, на цьому полі бою немає танків. Це сухопутна війна без танків. Знаєте, чому? Тому що безпілотники вбивають танки протягом 30 секунд.

Танки більше не потрібні. Що вам потрібно, так це більше автоматизованих систем протиповітряної оборони. Найпростіший спосіб для України утримати і врешті-решт дати відсіч росії — це мати інтегровану систему протиповітряної оборони, яка не дозволить вести війну у повітрі».

Девід Петреус, партнер KKR, голова Глобального інституту та голова KKR Middle East, високо оцінив інноваційний підхід українців до ведення війни: «Всі ці чудо-системи, які надає Захід, зараз мають дуже неоднозначну ефективність, якщо вони взагалі ефективні, тому що росіяни дійсно розгорнули проти них контрзаходи. А українські системи не лише коштують 1/10 чи 1/20 ціни західних систем, вони, мабуть, у 10 разів ефективніші».

Радник Президента України Олександр Камишин наголосив: «На даному етапі ми готові масштабуватися і відповідати росіянам, але питання в тому, як це фінансувати і як підтримувати».

Професор Торонтського університету Тімоті Снайдер під час дискусії “Що історики вважатимуть перемогою України?” зазначив: «Не достатньою, але дуже важливою і необхідною умовою перемоги є суверенітет. І суверенітет не обов'язково означає, що держава формально існує, не обов'язково означає, що вона формально має кордони, але суверенітет означає деякі речі, які ми можемо визначити — як здатність формувати власну внутрішню політику, здатність писати власну конституцію, здатність проводити власну зовнішню політику».

Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету, запропонував свою точку зору на те, що перемога може означати для України: «Ми розуміємо українську перемогу як вихід з російського простору і приєднання до Заходу як нової, трансформованої України».

Дмитро Фінашин, Герой України, ветеран, Радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики, сказав під час заключної панелі: «Я живу з правилом «живи так, як сам проповідуєш. Коли ми всі спілкуємося про те, як закінчити війну, що потрібно зробити, консолідація і тому подібне, в той же час країни торгують з росією. В той же час вони збагачуються, вони забезпечують їх компонентами для засобів ураження. Реактивні шахеди, які нам зараз складно збивати, оснащуються комплектуючими європейського виробництва. Не будемо називати назви підприємств, фірм. Але потрібно просто прийняти рішення, ми з білими чи з чорними? Я про сторони зла та добра».

Командир підрозділу "Мурамаса" 21-го окремого полку безпілотних систем у складі 3-го армійського корпусу Єгор Фірсов підсумував: «Ми повинні знищити віру росії у її можливу перемогу. Віру росіян в те, що нас можна перемогти, руйнує лише наша сила. Лише сила, лише дрони, знищення ворожої техніки, знищення ворожої піхоти, наші польоти на глибоких дронах, нафтопереробні заводи, заводи, які виробляють їхні дрони. І навпаки історія працює.
Що, скажімо так, спонукає вірити їх в те, що вони можуть нас перемогти? Це слабкість — не виключно наша, а усіх. Паузи, нерішучі заяви, невчасні заяви, невчасні рішення. Все це дає їм стимул».

Олег Сенцов, режисер, військовослужбовець ЗСУ, зауважив: «Я цю війну не розглядаю як локальний конфлікт, коли росія напала на Україну. Це більш ширший конфлікт, між «віссю зла», яка уже сформована, Китай, Іран і інші їхні сателіти на чолі з росією. Вони намагаються змінити світовий порядок і розширити старі кордони, створити нові зони впливу і працювати не згідно тих принципів, які сповідуює цивілізоване суспільство, а своїх авторитарних. І тому це не тільки битва за нашу свободу, це битва взагалі за те, який буде цей світ в майбутньому».

Володимир Демченко, командир батальйону безпілотних систем 93-ї ОМБр: «Багато казали про мир. Всі хочуть миру для України. Я вважаю, що всі повинні це усвідомити. Не може бути миру з терористами. Ми маємо перемогти спільними зусиллями з усіма країнами, перемогти агресора, перемогти терористичну державу, яка на сьогоднішній день вбиває безкарно наших громадян, наших людей, дітей, дуже багато загиблих українського народу».

Марія Назарова, тактична медикиня та інструкторка NAEMT, зазначила: «Я, мабуть, найгірша людина, яка може завершити цю панель, тому що я не бачу кінця цієї війни. Я присвятила все своє життя армії, починаючи з 2014 року. Щоразу, коли ми придумували щось нове на полі бою, росіяни копіювали це і робили це трохи краще».

Підсумував і завершив Щорічну зустріч YES Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995-2005), Голова Наглядової ради YES: «Ми не можемо завершити війну, тому що у нас є путін, і у нас є росія. Він не зацікавлений у тому, щоб знайти шлях завершення війни. Він хоче, щоб Україна залишалася в його сфері впливу, і він буде використовувати всі методи. Головна проблема — це путін і наступник путіна, оскільки ця війна підтримується росіянами. Ми захоплюємося українською мужністю. Ніхто не очікував, що ви будете такими хоробрими, такими організованими, такими рішучими. Київ незалежний, вільний і гостинний для всіх гостей світу. Ваша рішучість — це те, що нам потрібно продовжувати! Ми маємо продовжувати нашу підтримку і допомогу: військову, фінансову і дипломатичну. Ми занадто часто зосереджуємося на власних проблемах. Ми не можемо витрачати час і зусилля на наші внутрішні проблеми — це дрібниці в порівнянні з ними. Для Америки — нам потрібні чесні переговори, і нам потрібен мир. Я розумію спокусу отримати результат швидше. Ми повинні бути розумними, ми повинні бути мудрими і ми повинні бути терплячими. Ця агресія не може продовжуватися у 21-му столітті».

Фото доступні за посиланням та на вебсайті yes-ukraine.org/ua/photo-and-video

Відео панельних дискусій та розмов доступні за посиланням www.youtube.com/user/PinchukFoundation

Партнери заходу: Google, Kyivstar та Міжнародний фонд «Відродження»