“Peace Through Strength NOW!” Підсумки першого дня Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES)

11-12 вересня 2026 року в Києві відбулася 22-га щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) “Peace Through Strength NOW!”. У конференції, організований Фондом Віктора Пінчука, взяли участь 700 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, військовослужбовців Збройних сил України, ветеранів, громадських активістів та експертів з 28 країн світу.

Розмова з військовими командирами

Під час першої панельної дискусії перед учасниками виступили Андрій Білецький, командир 3-го армійського корпусу; Денис Прокопенко, командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов»; Олег Апостол, командувач Десантно-штурмових військ Збройних Сил України; Ігор Оболенський, командир 2-го корпусу «Хартія» Національної гвардії України та Євген Ласійчук, командир 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ України.

Командири, перебуваючи безпосередньо на фронті, звернулися до європейських політиків, відповідальних за ухвалення рішень, із питанням: «Чи може Європа допомогти Україні отримати те, що їй потрібно зараз? Що конкретно означає назва конференції — Peace Through Strength NOW?» — мир через силу зараз?

Командир 3-го армійського корпусу Збройних Сил України Андрій Білецький вважає, що успішне проходження зими значною мірою залежатиме від здатності України забезпечити ефективний захист повітряного простору від балістичних ракет і ударних дронів.

«Це буде дуже непроста зима. Наша перемога або поразка тут залежатиме від того, чи закриємо ми українське небо цієї зими. Це завдання складається з двох складників: це закриття неба від ракетної загрози, балістики і закриття неба від реактивних шахедів і реактивних дронів типу "шахед-бандероль"».

«Якщо і ці випробування ми пройдемо гідно й ефективно, я думаю, що в квітні перед росією постане екзистенційне питання: а навіщо і як взагалі продовжувати війну, бо вона не досягне жодної зі своїх стратегічних цілей», — підсумував Андрій Білецький.

Командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Денис Прокопенко зазначив, що, ведучи екзистенційну боротьбу проти терору й агресії росії, Україна захищає не лише себе, а й виграє для всього цивілізованого світу час, запобігаючи поширенню війни на європейський континент: 

«росія воює не тільки з Україною, вона воює з усім цивілізованим світом. Це великий виклик для всіх цивілізованих західних держав. І це не війна двох армій, це війна і терор мирного населення, це щоденне знищення і руйнування нашої енергетичної інфраструктури, це катування до смерті наших військовополонених, це примусова мобілізація українського населення на тимчасово окупованих територіях. І, на превеликий жаль, це все очікує європейські країни, якщо Україна перестане чинити опір. Усі мають чудово зрозуміти, що зараз Україна дає Європі, США і всьому цивілізованому світу виграти найцінніший ресурс до початку масштабної війни — час!», — підсумував він.

Командир 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Євген Ласійчук зауважив, що перехід до часткового заміщення людей роботами на лінії бойового зіткнення дозволить зменшити втрати особового складу, проте для цього критично необхідні підтримка партнерів, масштабування успішного досвіду та впровадження новітніх технологій безпосередньо на полі бою.

«Я вважаю, що ми стоїмо на порозі наступного технологічного кроку: часткового заміщення людей роботами. Для нас це означає, по-перше, менше людей на лінії бойового зіткнення і менше втрат особового складу. Але для реалізації цього плану підтримка партнерів у масштабуванні успішного досвіду і технологій є ключовою», — переконаний Євген Ласійчук.

«Україна платить дуже високу ціну за свій досвід, який завтра може врятувати життя нашим партнерам. Наше завдання — перетворити цей досвід на спільну перевагу», — підсумував він.

Олег Апостол, командувач Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, переконаний, що російська агресія становить довгострокову загрозу не лише для України, оскільки керівництво рф не демонструє намірів зупинятися після гіпотетичного досягнення цілей в Україні.

«Повірте, йому (путіну, — прим.) нема що втрачати. Він піде до кінця. Тому він не зупиниться тільки на Україні. Йому байдуже, що буде після нього. Йому неважливо, що Китай забере половину землі. Йому навіть на це байдуже. Він зараз взявся за Україну. Але ми не будемо останніми. Ви бачите, що є сигнали про те, що він розглядає удар по країнах Балтії. Добре, чи зупиниться він на країнах Балтії?  Ні, не зупиниться».

Командир 2-го корпусу НГУ «Хартія» Ігор Оболенський впевнений, що саме Україна та український народ протягом останніх років стримують російську агресію, не допускаючи її подальшого поширення на країни ЄС та НАТО.

«Війна стримує росію від нападу на Захід? Ні! Я хочу, щоб ви всі усвідомили, що не війна стримує, а Україна і український народ. І від моменту “давайте не приймати Україну до НАТО” до моменту “слава Богу, що є Україна” минуло 12 років», — зауважив він.

Що ми насправді маємо зробити, щоб завершити війну? Погляд з Європи

Джонатан Пауелл, радник Прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки, висловив свою думку щодо того, як завершиться ця війна: «У якийсь момент, коли ми найменше цього очікуватимемо, путін погодиться на переговори. Це єдиний спосіб, яким завершиться війна. путін не захопить Україну. Він не підкорить Київ. Переговори відбудуться. І він повинен буде взяти в них участь. Головне — змусити його серйозно поставитися до цих переговорів. І я думаю, що наша стратегія починає працювати».

«Я написав книгу “Розмови з терористами”. І я, безумовно, підтримав би діалог і з цим терористом, аби не втрачати зв’язку. Це не означає йти йому на поступки. Потрібно підтримувати контакт».

«Я не бачу жодних ознак послаблення підтримки України серед британців — ані серед молоді, ані серед старших людей. У підтримці України Британія — одна з найрішучіших країн Європи та світу. Щойно прийшов до влади новий Прем’єр-міністр, але підтримка анітрохи не похитнулася. Свій перший візит він здійснив сюди, в Україну. Першу зустріч у Великій Британії він провів з українським Президентом. Щодо підтримки України всі одностайні — за винятком дуже нечисленних маргінальних правих груп та вкрай радикальних маргінальних лівих груп, британці налаштовані дуже рішуче».

«Щоб досягти успіху, нам не потрібно грати в їхню гру. У путіна вдосталь проблем. Він іде на ескалацію й намагається нас налякати саме тому, що розуміє: його стратегія не працює. Йому не вдається захопити території. Йому не вдається зламати моральний дух українців».

Еммануель Бонн, головний дипломатичний радник Президента Франції з питань зовнішньої політики та національної безпеки, наголосив на необхідності діяти сміливо й ризикувати: «Я був присутній на єдиній зустрічі Президента Зеленського з путіним — у Парижі в грудні 2019 року. І я знаю, що сміливість Президента Зеленського на цій зустрічі допомогла нам спільно відновити діалог, піти на ризик і діяти рішучіше. Саме це нам потрібно робити сьогодні. Ми маємо показати нашим громадянам, що разом ми маємо хороші шанси на перемогу і що їм є заради чого витримати чергове подорожчання газу й нафти».

Відповідаючи на запитання про загрозу приходу до влади ультраправих у Франції, він сказав: «Я готовий закластися, що “Національне об’єднання” (Rassemblement national) не переможе на виборах».

Він також зауважив важливість міжнародної підтримки для завершення війни: «Україна важлива для всієї міжнародної спільноти. Ми бачимо дедалі більше сміливих заяв світових лідерів — як-от нещодавні заяви Прем’єр-міністра Індії Моді. Нам потрібно розширити коло тих, хто готовий негайно надати допомогу. Візьмімо арабські держави Перської затоки, які мають величезні запаси Patriot. Звісно, у них є власні труднощі, але вони ніколи не зможуть використати все, що мають у запасі».

Радослав Сікорський, Віцепрем’єр-міністр і Міністр закордонних справ Польщі, зазначив: «Спочатку путін мав надзвичайно зухвалі амбіції. Він справді думав, що зможе відновити Радянський Союз і знову зробити росію наддержавою — однією з трьох держав, які правлять світом. Думаю, він розуміє, що цей план недосяжний. Його запасним планом було повернути контроль хоча б над зовнішньою політикою України. Але й це не вдалося. А зараз мені здається, що він хоче вийти з цієї війни бодай з якоюсь перемогою. Саме тому він знову й знову встановлює строки захоплення Донбасу».

«Ця війна може завершитися завдяки переговорам. А може й поступово зійти нанівець, коли в путіна забракне ресурсів продовжувати її,. Для цього Україна має зосередитися на ударах по нафтопереробних заводах. Якби понад половину російських нафтопереробних заводів було пошкоджено так, що їх неможливо було б швидко відновити, він фізично не зміг би продовжувати війну проти України».

«Ми маємо підтримати Україну, коли йдеться про газ та електроенергію. Європа впорається. Ми значно краще диверсифікували джерела енергії. Скандинавія використовує відновлювану енергію, Франція — атомну. У Польщі газосховища вже заповнені на 80%. Наші домогосподарства споживають близько третини всього газу —ці потреби ми можемо покрити власним видобутком, навіть якщо постачання повністю припиниться. путін може частково обмежити наше виробництво добрив, але зупинити нас не зможе».

Маргус Цахкна, Міністр закордонних справ Естонії, прокоментував побоювання, що путін може посилити атаки на інші європейські країни: «У нас є непублічна інформація про можливі російські атаки в Європі і країнах Балтії — Естонія, Латвія та Литва — не перші в цьому списку».

«путін грає на нашому страхуу перед ескалацією,  вдаючись до гібридних атак, які роз’єднують нас, розколюють наші суспільства й підривають нашу єдність. Тому ми маємо його позбутися. Ми боїмося перемогти у війні, а, можливо, ще більше ми боїмося того, що путін її програє».

«Ми не чекатимемо ні на НАТО, ні на наших союзників — ми дамо відсіч відразу. Дамо відсіч із першої секунди, як це зробила Україна. Усі країни, що межують із росією, мають розуміти: їм доведеться воювати з першої секунди, а вже потім долучаться інші».

Всеволод Ченцов, Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, говорив про ставлення росії до Заходу та поширення російської пропаганди: «Розширення НАТО було для путіна дуже зручним інструментом: він використовував його як casus belli, тобто привід для нападу. Це вкрай нездорова логіка, адже раніше росія мала чудові відносини з усіма країнами НАТО, можливо, за винятком кількох. Проте путіну й досі вдається зобразити НАТО як загрозу, особливо в самій росії».

«Нам треба розуміти, яку гру веде російська пропаганда. Саме ми маємо визначати хід подій. Ми повинні чітко знати, як змусити путіна сісти за стіл переговорів. Сьогоднішня конференція має правильне гасло — Peace Through Strength. Йдеться про силу не лише на полі бою, а й в економіці. Деякі європейські компанії досі мають торговельні відносини з росією. А для росії це як сигнал: там думають, що якщо торгівля триває, то все може повернутися до звичного стану. росія розуміє лише мову сили. Так вони бачитимуть, що ми налаштовані серйозно».

Джилліан Тетт, очільниця Кембриджського королівського коледжу та оглядачка Financial Times, модераторка панелі «Що ми насправді маємо зробити, щоб завершити війну? Погляд з Європи», зазначила: «Це доводить, що єдиний спосіб протистояти "задиракам" — продемонструвати максимальну силу, а не постійно намагатися з ними торгуватися».

Коментуючи із залу, Пасі Раяла, Державний секретар Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони Фінляндії , запевнив українців у незмінній підтримці Фінляндії: «Насамперед дозвольте звернутися до українського народу й сказати вам: Фінляндія з Україною сьогодні, і ми будемо з вами завтра».

Водночас, Анджеєйс Вілумсонс, Державний секретар Міністерства закордонних справ Латвійської Республіки, висловив свою думку щодо нещодавньої ескалації з боку росії: «Наша стратегія працює, і ескалація з боку путіна — це насправді хороший знак. путін хоче повністю вийти з цієї війни. Йому лише потрібно знайти найкращий спосіб зробити це, зберігши обличчя та свою репутацію. Нам потрібно, по-перше, вистояти, а по-друге — також піти на ескалацію. Але я не маю на увазі ескалацію бойових дій, я говорю про збільшення витрат на оборону. Якщо ми не будемо інвестувати в оборону, то не зможемо допомагати Україні. Латвія надала Україні допомогу на суму, еквівалентну одинадцяти річних бюджетів нашого Міністерства закордонних справ. Ми маємо збільшувати витрати на оборону й показати путіну, що в нашому ланцюгу немає слабких ланок».

Ейвінд Вад Петерссон, Державний секретар Міністерства закордонних справ Норвегії, підтримав слова колеги з Північної Європи: «Дозвольте коротко розповісти, що відбувалося на вулицях Осло два дні тому. Це був особливий день для Норвегії — день похорону нашого короля. До Осло з’їхалися представники королівських родин і глави держав з усієї Європи. Вони йшли вулицями міста у траурній процесії за труною нашого покійного короля. Було надзвичайно тихо — за одним винятком. Коли проходив Президент Зеленський, залунали оплески. Це були оплески не лише для самого Зеленського. Так норвежці аплодували українському народові, вашим героям і вашим ветеранам».

Дарюс Скушевічюс, політичний директор Міністерства закордонних справ Литви, закликав активніше підтримувати Україну, адже на всю Європу чекає складна зима: «Не знаю, хто з вас бував тут минулої зими, але навіть тим, хто пробув тут лише кілька днів, було дуже важко. Ця зима буде ще важчою. А потім ми побачимо, як чимало поважних лідерів привезе обладнання 24 лютого. Та це, нагадаю, уже майже кінець зими. Українцям воно потрібне набагато раніше. Я цілком погоджуюся зі сказаним раніше, але не хочу просто повторюватися.

Натомість закликаю нас спробувати подолати свої страхи й зробити бодай трохи більше. Якби кожен із нас зробив трохи більше, ніж зазвичай, це вже було б чудовим результатом».

Війна — де ми зараз?

Модераторка Джилліан Тетт, очільниця Кембриджського королівського коледжу, оглядачка Financial Times, поставила питання: «Чи можуть нові балістичні ракети, які розробляє росія, спричинити соціально-економічну кризу?» Вадим Скібіцький, заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, відповів: «Це не ризик. Це реальна загроза. Мета росії — не лише завдавати ударів по нашій оборонній промисловості, а й знищити нашу економіку, наші системи електро-, тепло- та водопостачання і дестабілізувати Україну. Ми знизили темп наступальних дій росії на полі бою, зокрема в районах Покровська, Лимана та Куп’янська. Це важливий результат для Збройних Сил України. росія змінює свою тактику та посилює ракетні удари. Йдеться не лише про російські балістичні ракети, а й про північнокорейські балістичні ракети, які застосовуються проти України».

Політика Сенату США щодо України. В пам’ять про Ліндсі Ґрема

Під час панельної дискусії «Політика Сенату США щодо України. В пам’ять про Ліндсі Ґрема» модераторка Олександра Устінова, народна депутатка України, вшанувала пам’ять покійного сенатора США Ліндсі Ґрема: 

«Сенатор Ґрем був великим другом України, який відвідував її сім чи вісім разів і дуже багато зробив для нас. Іноді непублічно, іноді відкрито, але для нашої країни це дуже велика втрата». 

Сенатор США Джон Кертіс наголосив:

«Незалежно від того, чи йдеться про Іран, чи про Україну та конфлікти у світі, люди вчаться протистояти наддержаві або великій державі, маючи значно менше ресурсів. І що для цього потрібно? Потрібні інновації. Потрібна асиметрична війна. Потрібне креативне мислення».

«Добро переможе зло».

Cенатор США Алан Армстронг також говорив про підтримку України, що зростає: «Я справді вважаю, що американський народ — і, безумовно, можу сказати це від імені жителів Оклахоми — надзвичайно підтримує Україну. Я не бачу, щоб ця підтримка слабшала. Навпаки, я б сказав, що вона продовжує зростати».

«І значною мірою це, відверто кажучи, завдяки мужності та силі духу українців.  Американці бачать і цінують це. Ми бачимо, чого Україна змогла досягти, маючи дуже обмежені засоби й ресурси, і як завдяки своїй силі духу та мужності українці подолали стільки труднощів».

«Якщо згадати витоки самої Америки й подумати про асиметричну війну, то, відверто кажучи, ми й самі певною мірою маємо таке походження. Саме цю силу духу й мужність ми бачимо в українцях, і саме це ми дуже хочемо підтримувати».

Сенатор США Том Тілліс додав: «Давайте думати наперед і визначимо, як вирішити проблеми із виробничими спроможностями, які зберігатимуться ще певний час. Неможливо просто натиснути перемикач і за одну ніч удвічі збільшити виробничі потужності із виготовлення ракет-перехоплювачів. Тому нам необхідно знайти проміжні рішення, а можливо, й інші довгострокові рішення». 

Погляд із Палати представників США

У панельній дискусії «Погляд із Палати представників США» Джим Коста, конгресмен, член Палати представників США, рішуче наголосив:

«Це війна між добром і злом. путін — воєнний злочинець. Сучасна росія — це синдикат, який маскується під державу, з ватажком мафії на ім’я путін. Це справді протистояння добра і зла. Це випробування нашого часу. Це визначальний момент у нашій історії».

«Наше партнерство мало значення і дало результат, а тепер ми маємо адміністрацію, яка, схоже, прихильна до наших противників — росії, Китаю та Північної Кореї, а також проводить цю суперечливу політику щодо Ірану — у спосіб, що грає на користь путіну, водночас ставлячись до наших союзників як до ворогів».

Конгресмен, член Палати представників США Салуд Карбахал погодився, зазначивши: «Дивно, що ми не виділяємо 400 мільйонів доларів, які були схвалені членами Конгресу. Тож ми повернемося до цього питання і зробимо все можливе, щоб знову привернути до нього увагу. Я сподіваюся, що будуть спроби внести відповідні поправки».

Підтримавши позицію своїх колег, Конгресмен Дон Бейкон, член Палати представників США, сказав: «Я хочу зробити все можливе, щоб свобода й незалежність України перемогли, і ми знаємо, що станеться, якщо ми зазнаємо невдачі в цих зусиллях».

Конгресмен, член Палати представників США Юджин Віндман, звертаючись до аудиторії, сказав: «Це мій 16-й візит до Києва від початку повномасштабної фази війни, і з боку американського народу є надзвичайно широка двопартійна підтримка. Але відчувається певна втома. Ми пережили 20 років війни на Близькому Сході, а відтоді, як ця адміністрація прийшла до влади, події на Близькому Сході значною мірою відволікають увагу».

«Коли ми бачимо демократії, які поділяють наші цінності, ми повинні захищати їх усім, що маємо. Ми повинні підтримувати своїх друзів. Ми можемо заглиблюватися в нюанси законодавчого процесу, але маємо підтримувати своїх друзів. Саме це має бути нашим головним орієнтиром», — додав Конгресмен, член Палати представників США Веслі Белл.

Модераторка Олександра Устінова, народна депутатка України, завершила панельну дискусію словами вдячності: «Дякую Конгресу за те, що ви завжди стоїте на нашому боці. Саме ви завжди наполягали на подальших змінах і наданні більшої кількості зброї»

Чи може штучний інтелект завершити війну та посилити демократії у протистоянні з автократіями?

Під час панельної дискусії «Чи може штучний інтелект завершити війну та посилити демократії у протистоянні з автократіями?», модератором якої був Ніл Фергюсон, старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету, Луїс Мослі, генеральний директор Palantir Technologies UK, зазначив: «Після того, як Anthropic представила Mythos, мене вразив той факт, що головною сферою застосування найсучасніших моделей тепер є кібервійна — саме в цьому вони справді дуже ефективні».

«Поки ми сидимо тут і обговорюємо конкретні проблеми та виклики України, дискусія про регулювання штучного інтелекту стосується життя кожного з нас — усього людства», — додав він.

Артем Мартиненко, заступник Головнокомандувача Збройних Сил України, відповідальний за цифрову трансформацію та інновації, додав:

«Штучний інтелект використовується в Україні щодня. Він є в системах, які ми використовуємо у повсякденній роботі, у системах ведення бойових дій, а також у системах, що підтримують нашу економіку».

«Цифрові інструменти допоможуть ветеранам інтегруватися назад у суспільство», — зазначила Аннет Кробер-Ріль, віцепрезидентка Google з питань взаємодії з органами державної влади та державної політики в Європі. 

«Куди б ви не подивилися в Україні, ви демонструєте приклад того, як можна використовувати й упроваджувати штучний інтелект на благо. Те, чого Україні вдалося досягти лише за чотири роки від початку повномасштабного вторгнення, справді вражає», — додала вона.

Дискусію продовжила Санна Марін, Прем’єр-міністерка Фінляндії (2019–2023); членкиня правління YES: «Я надзвичайно захоплена всіма можливостями, які ці технології відкриють для людства, і водночас бачу екзистенційні ризики, які вони несуть. І ці ризики стануть цілком реальними, якщо ми не створимо певну нормативну базу, яка справді працюватиме на глобальному рівні».

«Штучний інтелект необхідно швидко врегулювати, щоб ми могли встигати за темпами його розвитку, а також мати можливість час від часу робити паузи. Не можна продовжувати розвиток технологій, яких ви не розумієте і наслідки яких не можете повною мірою усвідомити».

Розмова Віктора Пінчука зі Спеціальним послом США з питань миру Джаредом Кушнером

У розмові з Джаредом Кушнером, Спеціальним послом США з питань миру, Віктор Пінчук, бізнесмен та філантроп, засновник YES, відкрив дискусію, подякувавши пану Кушнеру за те, що він знайшов час долучитися до конференції у 25-ту річницю терактів 11 вересня. Віктор Пінчук запитав: «Наскільки важливо для вас завершити цю війну?»

У відповідь Джаред Кушнер зазначив: «Очевидно, сьогодні день, який ми всі пам’ятаємо, — трагедію, що сталася 25 років тому. Але я думаю, що коли щось відбувається не так, як ти хотів би, потрібно знаходити в цьому уроки, які надають сили. Америка може багато чим пишатися — тією силою і стійкістю, які вона продемонструвала, і тим, як наша країна відновилася після тієї жахливої атаки. У цьому є багато уроків для України, і ми, без сумніву, побачимо, як Україна підніметься після цієї страшної війни та повною мірою реалізує свій потенціал».

«Це жорстока війна. Я думаю, що з точки зору Президента Трампа тут є багато різних аспектів. Очевидно, на першому місці — людська ціна: ця війна принесла величезні людські страждання, і саме це найбільше його хвилює. Крім того, є економічні наслідки. Під час наших зустрічей з європейцями ми багато говорили про те, що зараз ціни на газ у Європі у два-три рази вищі, ніж були до війни».

Завершуючи дискусію, Віктор Пінчук запитав: «Сьогодні Рош га-Шана. Як ви думаєте, чи є шанс, що в цьому новому році у нас з’являться нові ідеї щодо того, як завершити цю війну, як розпочати справжні переговори? Як ви вважаєте, чи є у нас шанс на припинення вогню до зими?».

Джаред Кушнер відповів: «Я завжди кажу: усе здається неможливим, аж допоки цього вдається досягти. У мене вже достатньо досвіду участі в багатьох таких складних геополітичних переговорах, щоби розуміти, що, на жаль, не завжди можна розкривати всі карти. Але ми дуже серйозно налаштовані спробувати знайти вихід».

Майбутнє штучного інтелекту: розмова з генеральним директором Microsoft AI Мустафою Сулейманом

У заключній панельній дискусії дня «Майбутнє штучного інтелекту» Фарід Закарія, ведучий CNN та автор бестселерів, поспілкувався з генеральним директором Microsoft AI Мустафою Сулейманом про роль штучного інтелекту та його вплив на національні уряди, геополітику й майбутнє України.

Фарід Закарія розпочав дискусію запитанням про те, як люди зможуть контролювати штучний інтелект, якщо він ставатиме дедалі розумнішим. «Імовірно, уже за рік чи два ці системи будуть набагато, набагато розумнішими за нас».

Сулейман розпочав із твердження: «Це незручна правда. Неможливо стримувати розвиток без запровадження додаткових обмежень, які будуть уповільнювати темпи впровадження технологій. У цьому й полягає суть стримування. Ми маємо обмежувати ці можливості й коло тих, хто ними володіє».

«До 2030-х років будь-хто зможе отримати те, що сьогодні вважається хакерськими можливостями рівня держави або ж просто універсальними розвідувальними можливостями».

Закарія запитав: «Уявімо таку країну, як росія, — технологічно розвинену державу, яка має доступ до подібної моделі з відкритим кодом. Тепер ми знаємо, які в них наміри. Чи взагалі буде їм потрібен Китай? Хіба вони не зможуть занурити Сполучені Штати або своїх противників у якусь фінансову кризу, просто запустивши таких агентів?».

Сулейман підсумував розмову: «Мета технологій — служити людству. Вони мають відповідати інтересам людства й перебувати під його контролем, зменшувати людські страждання, покращувати добробут — саме тому ми їх і створюємо».

Фото доступні тут 

Відео доступні за посиланням youtube.com/user/PinchukFoundation/