Фонд Віктора Пінчука та YES в рамках неформальної зустрічі YES "Один рік – боротьба триває" провели дискусію "За що ми боремося? Спільні цілі та відмінності"

24 лютого 2023

24 лютого 2023 року, в річницю початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію "За що ми боремося? Спільні цілі та відмінності" в рамках неформальної зустрічі YES "Один рік – боротьба триває". Учасники дискусії обговорили боротьбу України за свободу й незалежність, а також необхідні кроки для забезпечення перемоги України в війні вже цього року.

Модератором дискусії виступила шеф-редакторка Financial Times Джилліан Тетт. У заході також взяли участь секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов, віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, член комітету з закордонних справ Палати громад Великої Британії Роберт Сілі, почесний член Атлантичної ради Александер Вершбоу, бізнесмен та засновник Ялтинської Європейської Стратегії Віктор Пінчук та інші.

Відкриваючи дискусію, Віктор Пінчук закликав учасників зустрічі залишатися єдиними в своїй підтримці України: "Боротьба триває, нам потрібні ваша підтримка і зброя якнайшвидше. Нам потрібно перемогти якнайшвидше".

Ольга Стефанішина підкреслила готовність українців боротися: "Ми бачимо, що весь світ підтримує Україну, і коли ми просимо танки, далекобійну артилерію чи літаки, ми ніколи не чуємо "ні", ми бачимо лише затримки з постачанням. Але всі знають, що українці будуть боротись і без далекобійної артилерії та винищувачів. Українці будуть боротися навіть голими руками, вмираючи. Саме тому ми просимо зброю, щоб врятувати наших солдатів і наші життя".

Роберт Сілі зосередився на хронології російської агресії проти України. З його точки зору, українська війна почалася після Помаранчевої революції 2005 року: "Мені здається, ще в 2005 році Путін сказав: "Я хочу повернути Україну". Він доповнив свою думку зауваженням: "Критичним моментом для мене був насправді 2014 рік, а не 2022".

Також він висловив занепокоєння, що підтримка західних союзників може ослабнути, якщо Київ не переможе до кінця року: "Якщо Україна не переможе цього року, деякі з її західних прихильників почнуть розмірковувати про варіант Б. Найкраще, що можна зробити – і це морально правильно – дати українцям засоби для завершення справи. Це також найбільш безпечній шлях, бо що довше триває війна, то вона небезпечніша. Проте немає жодної гарантії, що українці переможуть".

Александр Кваснєвський зазначив, що володимир путін уже давно одержимий ідеєю придушення України: "У 2002 році ідея "великої росії" була мрією путіна. Після Помаранчевої революції в 2005 році вона перетворилася на план, а з 2014 року стала одержимістю. Це три етапи розвитку його розуміння України".

Александер Вершбоу, зі свого боку, припустив: "На мою думку, довгострокова мета путіна не змінилася. Я вважаю, він все ще хоче стерти Україну та українську ідентичність з мапи світу. І я думаю, що він погодиться лише на можливу деескалацію – щойно він зможе перегрупуватися, то повернеться до своїх початкових цілей. Він не може допустити можливість успішної України".

"Ймовірно, путін покладає надії на війну на виснаження. Мені здається, зараз він розуміє, що не може перемогти, тому грає на виснаження. Тож виклик для нас полягає в тому, щоб не дозволити цьому стати домінуючим наративом. Я думаю, що з достатньою підтримкою Заходу Україна все ще може перемогти".

Олексій Данілов закликав перестати приділяти надмірну увагу володимиру путіну, передбачаючи розпад росії в найближчому майбутньому: "Розвал росії вже почався. Так само, як розвал срср почався в березні 1989 року, розвал росії почався 24 лютого 2022 року. Зважте, що в найближчі три, п'ять або сім років держави росія в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні, більше не буде. До цього треба ставитися дуже серйозно".

Він закликав західних союзників підготувати план дій на випадок такого сценарію: "Ви не зможете тримати ситуацію під контролем, ви не зможете покладатися на путіна чи когось іншого. Ці процеси відбуваються за зовсім іншими законами. Повірте мені, це станеться, і Заходу потрібно готуватися до цього".

Юлія Паєвська (Тайра) зауважила: "Ми повинні покласти край цим стражданням, які ми переживаємо вже дев'ять років. На жаль, там немає з ким говорити, бо вони не розуміють слів. Вони розуміють тільки силу. Нам потрібно більше зброї, більше систем протиповітряної оборони і більше грошей".

"Кожен, хто сьогодні з нами, може розраховувати на нашу допомогу і наш союз у майбутньому. Ми вас не підведемо, тож, будь ласка, не підведіть нас", - закликала вона західних лідерів.

Андрій Мельник, заступник міністра закордонних справ України, сказав: "Мені неприємно чути, що Україна повинна перемогти цього року. Це звучить так, ніби якщо ми не переможемо цього року, то план Б буде очевидним. І я ненавиджу цю думку". Він також наголосив на важливості забезпечення України всім озброєнням, необхідним на полі бою: "Підтримка є надзвичайно важливою, а це все, що потрібно нашій армії – винищувачі, далекобійні ракети, військово-морський флот. Нам потрібно все, що наші партнери можуть дати прямо зараз, не відкладаючи на потім. Ще один важливий момент – це кількість".

"Перемога України означає, що ми повинні звільнити всю територію, і ми маємо зробити так, щоб після цього не почалася нова війна. Ми повинні запобігти новій війні", – підсумував він.

Марі Йованович, старша наукова співробітниця Програми росії та Євразії, Фонд Карнеґі за міжнародний мир закликала переосмислити гасло західних союзників України "Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно": "Я думаю, що гасло "ми будемо там стільки, скільки буде потрібно, ми будемо надавати підтримку стільки, скільки буде потрібно" варто трохи оновити. Я думаю, що воно має звучати так: "Ми дамо стільки, скільки буде потрібно для якнайшвидшої перемоги України". Ми повинні це чітко усвідомлювати".

Карл Більдт,  член Наглядової ради YES, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014), Прем’єр-міністр Швеції (1991-1994), заявив: "Дата 24 лютого змінить майбутнє Європи так само, як і дата 30 листопада 1989 року. Як і 30 листопада 1989 року, 24 лютого 2022 року відіграватиме роль протягом довгого часу. Мир в Європі не запанує ще досить довго. Незалежно від того, що відбувається з конфліктом, мир на даний момент є дуже ілюзорним поняттям".

Він навів дві умови для відновлення миру в Європі – зміна режиму в кремлі та інтеграція України в ЄС і європейські структури безпеки: "Поки ми не забезпечимо ці дві умови, я не думаю, що в нас буде справжній мир".

Люк Хардінг,  головний міжнародний кореспондент The Guardian, також звернув увагу на російську ідеологію, яка стоїть за цією війною: "Я був тут рік тому й був на лінії фронту минулого тижня, і мені здається, те, що відбувається – це російський фашизм. Я думаю, ми не маємо соромитися вживати це слово. Для нас як Європи і спільноти цей момент подібний до 1930-х років".

Володимир Єрмоленко, філософ, доктор політичних наук, застеріг від використання мови слабкості в розмовах про розподіл сил у цій війні: "Ми зараз перебуваємо в ситуації, коли ми спільними зусиллями виснажуємо росію. Ми зараз говоримо з позиції тієї моральної, економічної та військової сили, яка в нас є. Це мене дуже дивує – те, як Захід використовує цю мову слабкості. Іноді мені здається, що Захід сприймає себе як слабшу частину рівняння, але це не так. Я думаю, Україна зараз демонструє, що демократія сильна. І дуже важливо про це пам'ятати".

Відео з відкриття виставки та з дискусійних панелей доступні на нашому YouTube каналі @PinchukFoundation

Фоторепортаж із заходів доступний на https://yes-ukraine.org/

Повернутися до списку
Саулі Нііністьо
Саулі Нііністьо
Президент Фінляндії, 16-а Щорічна зустріч YES, 2019
«В той час, коли дедалі більша кількість справді глобальних викликів терміново вимагатиме спільних відповідей, міжнародний порядок, заснований на правилах, руйнується на наших очах.»