Фонд Віктора Пінчука та YES у межах спеціальної зустрічі YES «Два роки — боротьба триває» провели дискусію «Статистика життя та смерті: чи здатні фінанси, економіка, інфраструктура та соціальна система України втримати удар?»

25 лютого 2024

24 лютого 2024 року, Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію «Статистика життя та смерті: Чи здатні фінанси, економіка, інфраструктура та соціальна система України втримати удар?» під час спеціальної зустрічі YES «Два роки — боротьба триває», що відбулася в річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Учасники дискусії обговорили боротьбу України за життя, свободу і правовий порядок, а також те, як допомогти українцям перемогти в цій боротьбі заради всього світу.

Участь у дискусії взяли: Жан-Ерік С. де Загон, Голова Регіонального хабу Східної Європи Європейського інвестиційного банку; Тарас Качка, Заступник Міністра економіки України, Торговий представник України; Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету, Народна депутатка України; Ростислав Шурма, Заступник Керівника Офісу Президента України. Модерував захід Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції (2006–2014); прем’єр-міністр Швеції (1991–1994), член Наглядової ради YES.

Карл Більдт відкрив дискусію словами: «Війна — це неймовірно дорогий бізнес, що окрім прямих наслідків, справляє руйнівний вплив на економіку. Якщо руйнується економіка, то руйнується суспільство, а за ним і фронт. Боротьба за розвиток української економіки — це один зі способів фінансування та перемоги у війні. Досі управління економікою в Україні було напрочуд чудовим: минулого року зростання ВВП становило 4–5 % — це винятковий показник за наявних обставин».

Роксолана Підласа зауважила: «Щоб зрозуміти, як функціонує уряд України під час війни, необхідно знати, що внаслідок повномасштабного вторгнення державні видатки фактично подвоїлися, збільшившись у 2,5 рази, порівняно з довоєнними показниками і, за прогнозами експертів, зростуть до понад 52 млрд доларів США у 2024 році. Дефіцит бюджету України безпрецедентний — 41 млрд доларів США. Ризик не покрити фінансування є очевидним і передбачає зменшення як військових, так і невійськових витрат. На щастя, з’явилося світло в кінці тунелю, принаймні на цей рік: МВФ та керівництво країни досягли домовленості на рівні персоналу щодо третього перегляду програми. Наразі Україна очікує на виплату 800 млрд доларів до кінця березня. Ми майже впевнені, що ЄС остаточно затвердить програму для України (50 млрд євро) наприкінці лютого і сподіваємося, що Конгрес США незабаром проголосує за майбутнє України. Крім того, важливо зазначити, що Японія і Канада надали величезну допомогу в покритті решти дефіциту державних фінансів».

Ростислав Шурма наголосив: «Передумовою для подальшого функціонування країни та збалансованості макроекономічної ситуації є розмір і прозорість економіки, яка, як ми знаємо, скоротилася приблизно на 30 % за перший рік повномасштабної війни. Для цього було три причини: проблеми з логістикою, дефіцит електроенергії та фізичне знищення активів. Відтоді ми провели масштабну та складну роботу з відновлення чорноморського маршруту і, як ми бачимо, показники за січень і лютий сягнули майже довоєнного рівня, що дозволило позбутися одного з проблемних місць. Водночас ми добре підготувалися до цієї зими: відновили мережу та потужності електропостачання, побудували захисні споруди. Цієї зими у нас не було серйозних відключень електроенергії, тобто ще одна проблема усунута. Як наслідок, це дає нам змогу завантажити виробничі потужності, що забезпечує 3-5%, максимум 10 % економічного зростання. Однак цього замало для забезпечення нашої країни або фінансування війни.

Інтерес міжнародного приватного сектору інвестувати в Україну майже на нулі. Ключовим моментом є пошук та активація інструментів підтримання та страхування, аби у приватного сектора була змога приймати інвестиційні рішення. Вважаємо, що належний засіб для цього — робота з кредитно-експортними установами, що спонукало б тих з них, які перебувають у країнах “Великої сімки”, ЄС, розвиненого світу, працювати над постачанням обладнання та активізацією діяльності тут. Утім, перші успіхи є і в цьому питанні. “Першою ластівкою” стала Данія, тож якщо ми зможемо застосовувати цей підхід далі, це стане великим поштовхом для приватних інвестицій в Україну. Йдеться не про прохання про допомогу, а про взаємовигідну співпрацю, адже Україна надає додатковий ринок для постачальників обладнання».

Жан-Ерік С. де Загон прокоментував стан економіки України: «Показники на сьогодні не такі вже й погані, міць банківського сектору в Україні вражає, що добре для економіки, а НБУ проводить правильну політику — його керівництво також зосереджено на підтримці економіки. Крім того, Україна швидко реагує, реформи добре впроваджуються і третій розгляд в МВФ був позитивним. Щодо вже досягнутих Україною результатів у процесі вступу до ЄС також лунають гарні відгуки. Ще один показник реформ — закон про корпоративне управління, прийнятий три дні тому, є дуже важливим, бо показує, що Україна дійсно провадить потрібні реформи. До того ж виділяється гнучкість української економіки. Тож, маємо бути оптимістичними у цьому питанні — фінансова спільнота рішуче налаштована надавати допомогу Україні. Крім того, Президент моєї країни, а також колишній Президент, публічно заявляли, що ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно».

Тарас Качка розпочав свій виступ з ілюстрації того, як енергійний та жвавий підхід українського народу у розв'язанні проблем, спричинених війною, а також підтримка економіки та всіх систем, включно з банківською, логістичною й виробничою допоможуть відновленню та відбудові країни. Відповідаючи на запитання стосовно ситуації на польському кордоні, він також зауважив: «Найцікавішим для української економіки є те, що, безперечно, ця проблема буде домінувати цього року і миттєвого рішення немає. Тим часом, стало очевидним, що можливості україно-польського кордону є меншими, ніж бажання його використовувати, ми виявили, що нам потрібна функціональна сумісність залізниць. Приватний сектор економіки зацікавлений в розвитку цього кордону та подальшій інтеграції нашої економіки та сільського господарства з економікою та сільським господарством ЄС.

Загалом у питанні зниження ризиків для інвестицій в Україні маємо значний поступ. Щонайменше 14 європейських кредитних агентств страхують експорт не лише товарів, але й інвестицій як таких. Наша найбільша проблема полягає у тому, що Україна перебуває у найслабшій групі, тому обсяг інвестицій, що можуть бути застрахованими, дуже малий. Це динамічний процес, але з кредитними агентствами справи йдуть дедалі краще».

Фото доступні за посиланням

Відео доступне за посиланням

Повернутися до списку
Шимон Перес
Шимон Перес
6-та Щорічна зустріч YES, 2009
«Світ виведуть з кризи новітні технології»