Фонд Віктора Пінчука провів дискусію «Ціна боротьби: Коли відчиняться двері до ЄС?» під час спеціальної зустрічі YES 24 лютого 2026 року

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Ціна боротьби: Коли відчиняться двері до ЄС?» під час спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Дискусія про європейську інтеграцію України порушила ключове питання: чи існує реальний план вступу України до ЄС? У розмові взяли участь Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос; Віцепрем’єр-міністр з євроінтеграції Тарас Качка та інші високопосадовці.

Відкриваючи дискусію, Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006–2014),прем’єр-міністр Швеції (1991–1994),співголова ECFR; член Наглядової ради YES, зазначив: «Коли Польща приєдналася до ЄС, польська та українська економіки були приблизно однакового розміру. ВВП на душу населення також був приблизно однаковим. Сьогодні ВВП на душу населення в Польщі у п’ять разів більший, ніж в Україні. Таке економічне зростання було б неможливим без вступу до Європейського Союзу.

Голос Франції має особливе значення. Я пам’ятаю, що Франція була надзвичайно скептично налаштована щодо членства України в ЄС. Але з початком цієї війни позиція Франції суттєво змінилася. Саме цей зсув став ключовим фактором для запуску процесу євроінтеграції України».

Габріель Атталь, Прем’єр-міністр Франції (2024), голова парламентської групи дружби Франція—Україна Національної асамблеї, наголосив: «Те, що ви називаєте скептицизмом Франції щодо вступу України до ЄС у минулому, було радше переконанням, що ці питання слід вирішувати паралельно з реформою самого Європейського Союзу.

Втім, із початку війни, підтримка вступу України до ЄС стала пріоритетом. Україна зазнала нападу з боку росії, тому що вона захищає свободу та демократію. Це цінності Європейського Союзу. Україна зробила вибір на користь цінностей ЄС, а не росії. І ми несемо відповідальність.

Я підтримую концепцію зворотного розширення. Замість того, щоб чекати 10-15 років, поки Україна проведе реформи та проходитиме нескінченні переговори, ми маємо дозволити Україні приєднатися вже зараз — спочатку з місцем за столом у певних інституціях, обмеженим правом голосу та без доступу до всіх політик ЄС. Далі можна поступово домовлятися про розширення доступу. Почати з простіших речей, таких як Erasmus, а потім дедалі глибше інтегруватися в єдиний ринок і переходити до складних дискусій щодо великих питань, зокрема сільського господарства».

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила: «Україна не перебуває в глухому куті — ми діємо інноваційно. Якби ми мислили категоріями застою, ми не мали б найшвидшого в історії процесу скринінгу. Ми не змогли б (неформально) відкрити три переговорні кластери — найближчим часом буде відкрито ще. Але головне питання — коли відбудеться членство?

Маємо визнати, що нинішня методологія розширення створювалася для мирного часу, коли країни-кандидати мають достатньо часу для проведення всіх реформ. Сьогодні такого часу немає. Розширення було найуспішнішою зовнішньою політикою ЄС, але в минулому цей напрям не був пріоритетом».

Вона додала: «Головна ідея Європейського Союзу — це МИР. Мені прикро, що інколи ми розглядали ці процеси виключно через економічну призму. Те, що ми можемо отримати від розширення сьогодні, — це мир. На території ЄС ніколи не було конфлікту. Війни відбувалися в Європі — у Словенії, у Боснії і Герцеговині, зараз в Україні. Нам не вдалося зупинити війни в Європі. Не слід забувати, що ЄС — це проєкт миру, Україна вже сьогодні робить внесок у майбутній мир у всій Європі».

Тарас Качка, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, заявив: «Ми не зробимо Європейський Союз слабшим. Україна вже зробила ЄС сильнішим. Ми багато років захищаємо Європейський Союз — за вашої підтримки. І навіть якщо ми приєднаємося сьогодні, ми не послабимо ЄС».

Він наголосив: «Нас неможливо налякати цим acquis. Ми імплементуємо acquis із 2014 року, відколи почали виконувати Угоду про асоціацію. Вся державна політика в Україні — в енергетиці, статистиці та інших сферах — базується на acquis. Україна не шукає жодних скорочених шляхів. Ми ставимося до цього абсолютно серйозно. Щодо верховенства права, боротьби з корупцією — всі наші інституції функціонують, питання лише в підтримці та вдосконаленні їхньої роботи. Ми погодили перелік пріоритетів і контрольних показників — і ми це ВИКОНУВАТИМЕМО. І до, і після вступу».

«Україна тверезо, але з оптимізмом оцінює ситуацію», — підсумував він.

Виступаючи із залу, Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995–2005), голова Наглядової ради YES, зазначив: «Не порівнюйте це розширення зі вступом Польщі у 2004 році. Це інший історичний час — зараз ми маємо путіна, росію, агресію, війну тощо.

У 2003 році я зустрічався з Папою Римським у Ватикані, і його слова були вирішальними: “Польща потребує Європи. Європа потребує Польщі”.

Сьогодні я повторю ці слова: Україна потребує Європи — і ми, Європа, потребуємо України. Ось у чому суть».

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation