Ялтинська європейська стратегія (YES) провела онлайн-дискусію за участі дипломатів високого рівня з Канади, Німеччини, Франції, Великобританії та США на тему загроз для безпеки України та можливих дій міжнародної спільноти

30 квітня 2021

Ялтинська європейська стратегія, у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, продовжує серію онлайн-дискусій, присвячених змінам у світі та їх впливу на Україну. Дипломати високого рівня та спеціально запрошені гості взяли участь у сьомій дискусії, що відбулася 28 квітня 2021 року, і була присвячена темі: «Загрози для безпеки та можливі дії міжнародної спільноти».

Учасниками обговорення стали Лариса Ґалазда, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні; Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні; Етьєн де Понсен, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні; Мелінда Сіммонс, Надзвичайний і Повноважний Посол Великобританії в Україні; Джозеф Пеннінгтон, в.о. заступника Голови Місії США в Україні; Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014), Прем’єр-міністр Швеції (1991-1994); Джон Гербст, Директор Євразійського центру Атлантичної ради; та Юлія Лапутіна, Міністр у справах ветеранів України. Модератором розмови виступив Александр Квасьнєвський, Президент Польщі (1995-2005), засновник Amicus Europae Foundation, голова Правління YES. Відкрив дискусію Віктор Пінчук, засновник YES, Фонду Віктора Пінчука та групи EastOne.

У своїх вступних ремарках Віктор Пінчук сказав: «Панове посли, сьогодні надзвичайно важливо обговорювати те, як Україна та наші друзі й союзники можуть впоратися з загрозами для безпеки всіх нас. Я дуже радий, що YES виступає сьогодні організатором цієї дискусії з представниками в Україні Канади, Франції, Німеччини, Великобританії та Сполучених Штатів». 

Анка Фельдгузен висловила свою думку щодо нещодавньої ситуації з нарощуванням військової потужності Росії на кордоні з Україною: «Ми спостерігали за пересуваннями російської армії з великою увагою та занепокоєністю, і гадаю, ми дуже швидко зібралися з розширеним форматом Великої сімки, і на мою думку, ми відносно швидко дали відповідь пану Путіну – ми чітко зайняли позицію на боці України в нашій останній заяві Великої сімки, вимагаючи від нього забрати свої війська. На мою думку, він отримав досить швидку відповідь від нас». Вона додала: «Я дійсно вважаю, що пан Путін дуже вправно привертає до себе нашу увагу та забирає в нас час, енергію та нерви, і гадаю, багато з того, що він робив цього разу, залишається незмінним: він випробував нас, він випробував Захід, він випробував нову адміністрацію США, і коли він відчуває тиск з іншого боку, він також здатний дуже швидко відмовитися від своїх планів і змінити їх. Гадаю, це те, що ми бачимо зараз. Я не впевнена, що це кінець історії. У нього зручне положення, щоб бути загрозою для України в будь-який час, і ми маємо бути дуже обережними, спостерігати дуже пильно. Але в цьому є частина його наміру: він хоче, щоб ми витрачали багато часу, слідкуючи за тим, що він робить і задавалися питанням, у чому полягає його стратегія».

Лариса Галадза прокоментувала реакцію на цю ситуацію: «У нас у всіх є чіткий консенсус, що політична та дипломатична реакції міжнародної спільноти були міцними, вчасними і зрозумілими. Але треба розуміти, це не відбувається випадково. Координація була скрізь – в Україні, у НАТО, в ОБСЄ, між країнами Великої сімки на рівні міністрів закордонних справ, а також між військовими та політичними крилами усіх причетних урядів. Вона була дуже активною, і на додаток до цього в нас були двосторонні обговорення з Україною. Гадаю, дуже важливо віддати належне президенту Зеленському, міністру Кулебі, міністру Тарану та генералу Хомчаку – вони провели надзвичайну роботу з встановлення контактів, взаємодії та донесення меседжів, щоб оточити себе сильною підтримкою. Дипломатична та політична машини України розкрутилися дуже швидко. […] На усіх рівнях, що більше наші системи працюють разом, то кращими стають реакції. […] Ми бачимо картинку однаково, і в нас цілісне обговорення того, що відбулося». Відповідаючи на запитання про перспективи НАТО для України, вона зазначила: «На запитання про НАТО відповідь була дана. Союзники відповіли на нього в 2008 році в Бухаресті. Політика відкритих дверей залишається актуальною, і Канада дуже її підтримує. Україна включила цей шлях у свою Конституцію, і ми бачимо постійне зростання підтримки цієї євроатлантичної траєкторії. Прихильність є з обох боків. І ми також все більше усвідомлюємо, що відносини між НАТО та України є корисними для обох боків, не лише в частині взаємодії в технічному та військовому розумінні, але й у частині взаємодії щодо цінностей, які ми поділяємо. Йдеться про цінності та принципи, які свого часу НАТО встановив для захисту демократії, верховенства права, прав людини та мирного врегулювання конфліктів. Наші країни хотіли бачити Україну учасником цього клубу, і саме тому ми невідступно підтримуємо територіальну цілісність України, але також посилаємо жорсткі меседжі щодо таких речей, як судова реформа, незалежність центрального банку, реформи державних підприємств та всіх тих багатьох інших питань, щодо яких ви бачите, що ми кожен окремо та в якості країн-учасниць Великої сімки говоримо досить активно. Також важливо говорити про людей. Вторгнення Росії в Україну зробило багато для зміцнення української єдності, у безпрецедентний спосіб. Прагнучи миру, важливо бути готовим до того, що постануть виклики, та будуть руйнівні чинники, і що реінтеграція має бути усвідомленою та до неї повинна бути готовність заздалегідь, і що сталий мир не настане сам по собі, його мають будувати люди. Якщо не буде національного діалогу та консенсусу, мир за іронією принесе лише руйнацію єдності, яку ми наразі спостерігаємо».

Мелінда Сіммонс зазначила: «Завдання і виклик для міжнародної спільноти полягає у тому, що слід і надалі зберігати пильність всередині Великої сімки, в ОБСЄ, у НАТО та деінде для демонстрації двох речей: що міжнародна спільнота єдина, і показати, що в подібних дій є своя ціна – що міжнародна спільнота ставиться до цього серйозно. І саме цьому ми повинні надалі приділяти увагу протягом наступних місяців. Але також хочу сказати, що вся робота, яку ми робимо в двосторонньому порядку і колективно на програмному рівні для підтримки реформ і в плані дипломатичних поступок, які відбуваються в нас у двосторонньому порядку і колективно, у тому числі через групу країн Великої сімки, також важлива для демонстрації, що допоки Україна і надалі проголошує європейський та євроатлантичний напрямок, ми надалі підтримуватимемо її на цьому шляху. Один із способів, щоб Україна міцнішала, є продовження реформ і зрощування власної економіки, та продовження руху на цьому європейському й євроатлантичному шляху. Отже, наша робота – продовжувати, і навіть нарощувати програмну та політичну підтримку, колективно і по окремості». «Гадаю, питання полягає в тому, як ті, хто не входять до кола Нормандської четвірки, мають діяти, і чи є інші шляхи чи більш креативні способи, у які такі країни, як наші, можуть підтримати надзвичайно важке завдання, яке Франція та Німеччина мають в рамках цього формату, аби допомогти речам рухатися далі. І саме в такому ключі ми маємо продовжувати нашу розмову», – зазначила Мелінда Сіммонс, коментуючи ідею розширення Нормандського формату.

Джозеф Пеннінгтон сказав у своєму відеозверненні: «Сполучені Штати твердо підтримують суверенність і територіальну цілісність України. Президент Байден наголосив на цьому ж аспекті, коли він розмовляв з президентом Путіним 13 квітня, і коли він зазначив нашу занепокоєність російським нарощенням військової потужності в окупованому Криму та на кордонах України, і закликав Росію до деескалації напруги. […] Чітко зазначимо, що це конфлікт, який розпочала Росія, і за припинення якого тепер Росія несе повну відповідальність. Сполучені Штати продемонстрували свою рішучість притягнути Росію до відповідальності за свої нерозсудливі дії. Ми діятимемо твердо у відповідь на російські дії, що спричиняють шкоду нам чи нашим союзникам і партнерам, і ми надалі закликаємо Росію повністю виконати свої Мінські зобов’язання, відвести з України свою зброю та сили, які вона скеровує, і повернути Україні повний контроль над її міжнародно визнаними кордонами. […] У більш широкому розумінні, ми зберігатимемо вірність зміцненню нашого стратегічного партнерства з Україною. Наше партнерство включає в себе сильну допомогу в сфері безпеки з метою допомоги українським збройним силам у захисті суверенності та територіальної цілісності країни, а також у розвитку взаємодії з НАТО. […] Проте крім допомоги у сфері безпеки, іншим життєво важливим компонентом забезпечення безпеки України є побудова сильної, стабільної суверенної держави, що рішуче займається боротьбою з повальною корупцією. […] Сполучені Штати вклали значні ресурси і зусилля у справу боротьби з корупцією, в партнерстві з Україною та її урядом. Президент Зеленський та його команда вдалися за останній час до важливих кроків, але ще багато належить зробити, в тому числі, вжити необхідних кроків для повернення на свій трек програми МВФ для України».

Джон Гербст також прокоментував: «Я не думаю, що правильно буде зараз оголошувати перемогу. Москва відступила – це правда, і спільні дії Заходу були відповідальними. Проте у Чорному та Азовському морях залишається багато кораблів російського ВМФ, і вони загрожують поставкам до азовських портів України. Гадаю, з нашого боку буде краще, якщо США, наші партнери в ЄС, Великобританія та Канада колективно змусять Москву заплатити за це ціну, наприклад, заборонивши захід у їхні порти будь-яким кораблям, що зупиняються у чорноморських, чи принаймні азовських портах Росії. Немає сумніву, що загроза додаткових санкцій стала причиною, чому пан Путін вирішив тактично відступити. Давайте зробимо те саме з цією ескалацією з боку Росії, що розгортається на морі. Що більше ми демонструватимемо, що ми будемо давати відсіч провокації та агресії Кремля, то менше в нас вірогідності того, що доведеться мати справу з провокаціями в майбутньому. Донбас є відправною точкою для ревізіоністської зовнішньої політики Москви. Захід колективно має чітку та життєво важливу зацікавленість у забезпеченні того, щоб ця провокація Москви зазнала невдачі».

Карл Більдт висловив свою думку: «Щодо майбутнього, чи на цьому кінець? – Ні, на цьому не кінець. Точно ні. Це не кінець, допоки в нас не буде мирного врегулювання між Росією та Україною на принципах, на яких побудована безпека Європи, і не буде нормальних стосунків між цими двома країнами. Цього немає, м’яко кажучи, і для досягнення цього доведеться досить довго чекати. Абсолютно критичним є внутрішній процес реформ в Україні, який зміцнить стійкість та динамізм українського суспільства та економіки». 

Етьєн де Понсен, говорячи про ідею розширення Нормандського формату, зазначив: «Ми повинні зауважити, що проблема полягає не в питанні формату – це питання політичної волі, і зокрема політичної волі з боку Росії. І це великий знак питання. Наразі необхідно продемонструвати, що інший формат буде більш продуктивним, а ми такої демонстрації не спостерігаємо. Водночас, ми абсолютно готові зміцнювати зв'язок з Великобританією, США тощо. Наприклад, ми були б дуже раді, якби США і нова адміністрація призначили нового спеціального представника з питань України. Це був би дуже позитивний елемент для справи Нормандського формату». Він продовжив стосовно процесу реформ в Україні: «Щодо реформ, гадаю, ми з колегами по Великій сімці маємо однакове розуміння. Ми наразі дуже розчаровані, оскільки мали місце певні позитивні рухи та позитивний момент, який тут називали «реформами у турборежимі». На жаль, ми маємо відзначити, що він певним чином зупинився – не повністю, але уповільнився. Наразі є певні добрі наміри відновити цей момент, і є певні позитивні кроки в цьому напрямку, але цього не достатньо».

Щорічну зустріч YES 2020 було перенесено в зв’язку з пандемією COVID-19. YES та Фонд Віктора Пінчука зберігають свою відданість місії: інтегрувати Україну в світ та забезпечити їй належну роль у міжнародному порядку денному. Починаючи з 2004 року, Ялтинська Європейська Стратегія виступає головною неурядовою платформою, що налагоджує зв’язки між світом та Україною. Щорічні зустрічі YES збирають разом світових лідерів у сфері політики, бізнесу та лідерів думки для обговорення майбутнього України та нагальних глобальних викликів.

Відео події доступне українською та англійською мовами. 

Повернутися до списку
Кофі Аннан
Кофі Аннан
7-ма Щорічна зустріч YES, 2010
«У боротьбі зі зміною клімату кожен може зіграти свою роль»