Україна - більше ніколи не буде у зоні впливу Росії. Таку думку в інтерв'ю кореспонденту Радіо НВ Олександрі Крохмаль висловив колишній президент Польщі (1995-2005) Олександр Кваснєвський, який взяв участь у 15-му форумі YES (Ялтинської Європейської Стратегії) у Києві.
За його словами, незважаючи на підтримку країн Заходу у протистоянні російській агресії, Україні слід стежити за змінами, які швидко відбуваються у світі.
- На Форумі YES багато говорили про те, як змінюється глобальний світ. Яке на Ваш погляд місце України у цьому глобальному світі?
- Вона може бути дуже сильною, це все залежить від вас, від того, що станеться протягом наступних років. Але головне - не тільки знати, що світ змінюється, важливо знати - що це відбувається дуже швидко. І треба встигнути за всіма цими змінами, реформами. Але якщо Україна буде працювати, як в останні роки, я сподіваюся, що вона буде відіграти свою роль, як регіональну, так і глобальну. Тому що потенціал є. Це країна, у якій більше сорока мільйонів населення, з великим потенціалом добре освічених молодих людей. Якщо ви будете хоршо розуміти всі ці глобальні зміни, і якщо молоде покоління буде розуміти, у чому справа, я сподіваюся, що Україна буде грати свою непогану роль.
- Як ви вважаєте, які є слабкі і сильні сторони у України зараз? У контексті того, що відбувається на Сході, і так далі.
- Сильні - це звичайно люди. Це потенціал, це молоде покоління. Це все-таки непогана система освіти. У вас у порівнянні з іншими країнами є ці технічні навички - математика, фізика у ВУЗах. У Європі працює багато фахівців в інтернет-галузі та комп'ютерній сфері з України. Їх дуже поважають. Ваше розташування між Заходом і Росією - воно на якомусь етапі може бути і перевагою. Тому що Україна буде потрібна для транзиту, для торгівлі, для туризму. Для всього, що, напевно, колись буде між Заходом і Росією. Це країна, яка може бути сильною у сільському господарстві. Є великі можливості, щоб бути виробником не тільки хороших продуктів, але і екологічно чистих. Це зараз дуже рідко у світі. Ваша проблема може бути і шансом. Ви - багатонаціональна країна, тут різні люди. Це створює особливу культуру, яка, по-моєму, дає енергію суспільству. Які проблеми - насамперед - це війна, конфлікт з Росією. Це, звичайно, треба вирішити. На жаль, Росія не готова зробити крок назустріч. Але треба працювати, тому треба піклується про територіальну цілісність України. Треба закінчити цей конфлікт і зробити все, щоб країна могла розвиватися економічно. Звичайно, є проблеми, тому що реформи треба продовжувати, вони всі складні, але треба це робити. І я думаю, що найгірший момент в економіці вже минув. Тепер можна йти вперед. Треба працювати зі змінами у соціальній сфері, тому що багатьом людям в Україні потрібна допомога. Вони живуть у дуже складних умовах. Список цих проблем - довгий. Але все ж я дивлюся у майбутнє України оптимістично. У неї є більше шансів, ніж проблем.
- Як ви вважаєте, Європа достатньо підтримує і допомагає Україні? Санкціями, тиском на Росію...
- Я думаю так. Я навіть не очікував, що Європа буде така сильна і єдина щодо санкцій. Я боявся, що тут може бути розкол. Уже кілька років ці санкції тривають. Це означає, що Європа розуміє, що треба робити. Що стосується підтримки українських реформ, це теж сильно. Я бачу, що зростає інтерес для європейських інвестицій в Україну. Плюс змінився візовий режим. Багато українців можуть подорожувати і працювати за кордоном. Я думаю, що це для них теж важливо, як і для їхніх родин, тому що вони заробляють непогані гроші. Важливо, щоб Європа продовжувала цю політику. Однак вона сама знаходиться у складному становищі. Ми цього не передбачили. Стався BREXIT, це створює напругу. У багатьох країнах прийшли до влади сили, які не дуже зацікавлені у поглибленні європейської інтеграції. Наприклад, в Угорщині, у моїй країні - у Польщі, в Італії. В Італії це дуже небезпечно, тому що Італія - це одна з країн, яка створила Європейський союз. Час, звичайно, складний, але я впевнений, що підтримка України буде продовжуватися. І триватиме "тиск" на Росію, щоб вона змінила свою політику по відношенню до України.
- Можливо у вас є рекомендації, як Україні поліпшити свої позиції у нормандському і у мінському форматах?
- Я думаю, що українці роблять те, що треба. Я говорив сьогодні з президентом Кучмою, він працює від імені України. І я абсолютно згоден з ним, якщо не буде змін у позиції Росії, то не буде просувань. Тому що сьогодні вирішення цього питання - це Росія. Чому? Тому що, якщо вони заберуть всі ті сили, які допомагають сепаратистам, якщо вони не будуть давати гроші сепаратистам, якщо вони не будуть їх політично підтримувати, якщо згідно з усіма міжнародними домовленостями Донецьк і Луганськ повернуться Україні, тоді це питання можна вирішити. Але вони не зацікавлені у цьому. Вони хороші фахівці у заморожених конфліктах. Навколо Росії їх багато - Придністров'я, Нагорних Карабах, Південна Осетія, Абхазія, тепер Донецьк, Луганськ. Звичайно, їм це не заважає. Для них нестабільна Україна - це якийсь шанс, що у кінці кінців Україна буде в їх зоні впливу. Звичайно, у Москві може бути така думка. І я думаю, що вона є. Але, по-моєму, цього вже не буде ніколи. Тому що росте нове покоління. Покоління незалежної України, яке відчуває себе українцями, говорить українською мовою. І має свою гордість, свою dignity, скажімо англійською мовою. І поки не зміниться підхід Москви, буде дуже важко знайти гарне рішення цього конфлікту. Але треба сподіватися і продовжувати цей формат. Треба працювати у рамках цього формату. Треба тісно працювати з західними партнерами - Францією, Німеччиною.
- Польща теж, здається, пропонувала Україні допомогу.
- Польща завжди буде з Україною. Я не задоволений теперішньою активністю. Я хотів би, щоб наші відносини були більш активними. Я розумію, що у Польщі уряд займається деякими внутрішніми справами. У вас йде політична кампанія. Можливо цей час не настільки хороший для сильних, активних відносин. Але що стосується польської стратегії, по-моєму, хто б не був при владі у нашій країні, він буде підтримувати Україну. Тому що ми розуміємо історичні моменти. Ми розуміємо, як незалежна, демократична Україна потрібна світу. Потрібна стабільність в нашому регіоні, а ви - наші сусіди. Ми радіємо, що як мінімум мільйон українців працюють у Польщі і допомагають нашій економіці. І думаю, що це буде тривати. Тисячі українських студентів вчаться у польських ВУЗах. Це теж приємно. Ми не приймаємо участі у нормандському форматі, тому що нас не запросили. Не тому, що ми не хотіли. Я розумію, що це пов'язано з позицією Росії. Але я впевнений, що Польща підтримувала і буде підтримувати Україну на цьому шляху.
Олександра Крохмаль
nv.ua